Чи оплачується адвокатові час очікування засідання - суддя КЦС ВС Ірина Литвиненко

Очікування адвоката біля зали судового засідання, час, який він витрачає на дорогу для участі в засіданні, є складовими правничої допомоги і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами. (Джерело: ЗіБ)

Про таку позицію Верховного Суду нагадала суддя Касаційного цивільного суду Ірина Литвиненко під час лекції для суддів місцевих загальних судів.

Під час лекції, що стосувалася актуальних питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу за практикою ВС, вона, серед іншого, навела кілька рішень, які стосуються стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, згадана правова позиція щодо стягнення витрат на правничу допомогу міститься у постанові КЦС від 10.08.2022 у справі №369/3817/19 та постанові Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №914/2173/19.

А у постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зроблено висновки щодо ступеня деталізації опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Читайте статтю: Гонорар успіху адвоката: нюанси погодження та проблеми стягнення

Крім того, у цій постанові зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе тільки на підставі клопотання іншої сторони в разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом і часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення – визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінюванні такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінювання, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Читайте статью: О гонораре адвокатов (honorarium) в Римской республике