Чи є коронавірус форс-мажором та підставою невиконання зобов’язань?

У зв’язку з розповсюдженням коронавірусу, у державі вживаються заходи за для зменшення ризиків розповсюдженні інфекції (COVID-19). Серед заходів вже введені карантин та тимчасове закриття кордонів для іноземних громадян. Безперечно такі дії можуть вплинути на бізнес, виконання умов договорів, тому пропоную більш детально розібратися з тим, чи можна такі обставини вважати форс-мажором та підставою невиконання зобов’язань.

Аналізуйте судовий акт: Спалах епідемії особливо небезпечної хвороби, в тому числі, коронавірусу COVID-19, не свідчить про об`єктивну неможливість вирішення цивільної справи і зупинення провадження (Новосанжарський райсуд, № 546/562/17,26.02.20)

Що є форс-мажором (обставинами непереборної сили)

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань.

До форс-мажорну відносяться різні обставини, серед яких епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади тощо.

Орієнтовний перелік форс-мажорних обставин можна знайти у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Цей перелік не є вичерпним.

Висновок: чинне законодавство містить невичерпний перелік форс-мажорних обставин. Важливою складовою обставин непереборної сили є об’єктивна неможливість виконання зобов’язань через такі обставини.

Зобов’язання та звільнення від відповідальності

Господарські та цивільні зобов’язання, як правило, прописуються у договорах (контрактах угодах). Наприклад, поставити товар, надати послуги, здійснити оплату та інше.

Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. Наприклад, своєчасно та в повному обсязі здавати податку звітність та сплачувати податки відповідно до норм Податкового кодексу.

За загальним правилом - зобов’язання повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, застосовуються правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмови від виконання зобов’язань не допускається.

У той же час, зобов'язання можуть припинятися за згодою сторін; відповідно умов договору чи неможливістю його виконати у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Звісно, за невиконання зобов’язання передбачена відповідальність. Але особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аналогічні норми передбачені й щодо договорів. Зокрема, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін чи через суд. Наприклад, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Висновок: зобов’язання та договори є обов’язковими до виконання. У випадку неможливості виконати взяті на себе зобов’язання слід керуватися умовами договору, змінити умови договору за згодою сторін або звернутися до суду.

Підтвердження форс-мажору

Одним з видів підтвердження неможливості виконати зобов’язання з об’єктивних причин є сертифікат Торгово-промислової палати.

Слід пам’ятати, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу (COVID-19), введення карантину, закриття кордонів тощо не є форс-мажором та не є підставою для беззаперечної видачі підтверджуючого сертифікату.

Для того, щоб отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання.

Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника. Та заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, даних та доказів.

Шанси на отримання сертифікату збільшуються, якщо перелік форс-мажорних обставин та порядок дій сторони передбачили у договорі. Раджу заявникам не обмежуватися формальною процедурою, а подати усі можливі докази. Наприклад, офіційні рішення державних органів, новини ЗМІ, листи-підтвердження та пояснення третіх осіб (працівники, виконавці, постачальники тощо), підтвердження власної ділової репутації та відгуки, ґрунтовний опис ситуації тощо.

Висновок: для отримання сертифікату Торгово-промислової палати повинен бути причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили та неможливістю виконати конкретні зобов’язання. Процедура розгляду заяви передбачена регламентом Торгово-промислової палати. Для збільшення шансів на отримання позитивного рішення - раджу не обмежуватися формальними доказами.

Що робити? Висновок.

Слід пам’ятати, що сам по собі факт виникнення певної форс-мажорної обставини не звільняє від виконання зобов’язань.

Перед будь-якими діями необхідно оцінити власну позицію. Насамперед проаналізувати підстави виникнення зобов’язань (договір, угода, закон тощо) та умови, що передбачені такими зобов’язаннями. Відповісти на питання – чи дійсно є причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями та обставинами непереборної сили?

Зверніть увагу, що у більшості договорів прописуються дії при форс-мажорних обставинах. Як правило, такі умови передбачають перелік форс-мажорних обставин; дії сторін, що мають намір посилатися на форс-мажорні обставини; підтверджуючі документи та порядок їхнього надання; строки; подальші дії (відстрочення виконання зобов’язаннь, припинення дії договору, повернення оплати та інше).

Аналізуйте судовий акт: Зобов'язання ТПП України видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів (ВП ВС, № 805/2078/15 а, 31.10.18)

Якщо умови про форс-мажорні обставини відсутні у договорі – передбачати їх на поточні та майбутні правовідносини. Наприклад, перелік форс-мажорних обставин, що актуальні на сьогодні, у тому числі карантин та його наслідки (закриття кордонів, обмеження пересування, примусове закриття закладів тощо). Обов’язок сторони договору повідомити про настання таких обставин за «х» днів та порядок такого повідомлення (лист, електронна пошта, мессенджер). Підтверджуючі документи, які сторона повинна надати та строки для цього. Дії сторін у випадку визнання форс-мажорних обставин. Серед дій можуть бути призупинення чи продовження строку виконання зобов’язань; право на одностороннє розірвання договору; обов’язок повернути оплату, товар тощо. Рекомендую прописувати реальні до виконання вимоги та строки.

Варіанти дій при настанні форс-мажорних обставин можуть бути наступними:

- звернення до сторони та укладання додаткової угоди про подальші взаємовідносини. В угоді можна передбачити порядок виконання, відстрочення чи звільнення від зобов’язань, вирішити питання щодо розірвання договору, здійснення взаєморозрахунків тощо.

- отримання сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Даний документ є цінним доказом як при взаємовідносинах зі стороною, так і при судових вирішеннях спірних ситуацій. Оскільки факт звернення до сторони не гарантує визнання форс-мажорних обставин та добровільне вирішення складеної ситуації.

- звернення до суду з вимогою розірвати договір або навпаки, - стягнення коштів, збитків та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачаємо форс-мажорних обставин для іншої сторони.

Кожний з варіантів дій має свої переваги й недоліки, та кожну ситуацію слід розбирати індивідуально, затверджуючи предметний алгоритм дій. Окрему увагу слід приділяти збору та фіксації доказів, адже від них у подальшому буде залежати ґрунтовність власної позиції, підтвердження форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою чи результат розгляду справи у суді.

Автор консультації: Сергій Барбашин, адвокат, керуючий партнер Trustme Law Firm (www.trustme.ua), голова комітету UNBA NextGen, заступник голови комітенту з Інтелектуальної власності НААУ.