22.12.2017 | Автор: Качановський Роман
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПО-НОВОМУ: чого чекати у 2018 році?

Верховна Рада України 05 жовтня 2017 року прийняла Закон України №2164-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)".

Закон України від 05.10.2017 р. №2164-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)", надалі - "Закон", розроблений Міністерством фінансів України у рамках виконання зобов’язань згідно Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та має на меті забезпечити відповідність норм національного законодавства України у сфері бухгалтерського обліку вимогам Директиви ЄС № 2013/34/ЄС.

Закон набирає чинності 01 січня 2018 року, окрім положень про обов’язкову аудиторську перевірку річної фінансової звітності та її оприлюднення на власній веб-сторінці великими підприємствами, які не є емітентами цінних паперів, середніми підприємствами, фінансовими установами, які належать до мікропідприємств та малих підприємств, які набирають чинності 01 січня 2019 року.

Законом запроваджуються наступні зміни:

1. Доповнено та уточнено термінологію

На законодавчому рівні вперше закріплено визначення базових для ведення бухгалтерського обліку понять, а саме:

  • витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);
  • доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);
  • власний капітал – це різниця між активами і зобов’язаннями підприємства;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Також передбачається, що терміни, які не згадані у Законі, для цілей бухгалтерського обліку використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БО в державному секторі) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

2. Запроваджується таксономія фінансової звітності

Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю, що затверджується Міністерством фінансів України.

Підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ, складатимуть і подаватимуть фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначному Міністерством фінансів України.

При цьому, першим звітним періодом, за який зазначені підприємства будуть подавати фінансову звітність на підставі таксономії в електронній формі, буде 2019 рік.

3. Розширено принципи бухгалтерського обліку

Із 10 принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності залишилося 7. 

Зникли принципи обачності, історичної (фактичної) собівартості та періодичності.

Водночас, збережено та удосконалено принцип превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Тобто, законодавець продовжує послаблювати вимоги щодо формальних реквізитів первинних документів та наголошує на достатності загальної ідентифікації господарської операції та її учасників у бухгалтерському обліку. 

Додано норму, за якою до бухгалтерського обліку можуть застосовуватися інші принципи, визначені МСФЗ або НП(С)БО, або НП(С)БО в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

4. Запроваджена нова класифікацію підприємств

Усі підприємства (крім бюджетних установ) для цілей бухгалтерського обліку поділяються на мікропідприємства, малі, середні та великі підприємства.

Категорія підприємства*

Балансова вартість активів

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Середня кількість працівників

 Мікропідприємство

до 350 тис. євро

до 700 тис. євро

до 10 осіб

 Мале підприємство

до 4 млн. євро

до 8 млн. євро

до 50 осіб

 Середнє   підприємство                 

до 20 млн. євро

до 40 млн. євро

до 250 осіб

Велике підприємство

понад 20 млн. євро

понад 40 млн. євро

понад 250 осіб

* для віднесення підприємства до певної категорії необхідна наявність на дату складання річної фінансової звітності щонайменше двох критеріїв, наведених у графах таблиці.

При віднесенні підприємства до певної категорії слід враховувати наступні положення:

- критерії, зазначені в євро, застосовуються за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахованим на підставі курсів НБУ, що встановлювались для євро протягом відповідного року. Скоріш за все, як і раніше, для цього буде застосовуватися середньорічний курс НБУ для євро (про який зараз є згадка у ст. 55 Господарського кодексу України);

- новостворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності. Тобто, у першому звітному періоді (період часу протягом календарного року з дати державної реєстрації підприємства до 31 грудня) нові підприємства визначатимуть, до якої категорії вони належать, за результатами власної господарської діяльності у першому році.

- якщо підприємство однієї з категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до іншої категорії підприємств.

Важливо зазначити, що запроваджена у Законі класифікація підприємств не відповідає поділу суб’єктів підприємництва, який передбачений у ст. 55 Господарського кодексу України. Разом з тим, є сподівання, що найближчим часом ця невідповідність буде усунута, оскільки згідно Перехідних положень Закону Кабінет Міністрів у 6-місячний термін має розробити і внести до Верховної Ради України проект закону щодо приведення у відповідність Закону положень Господарського кодексу України в частині критеріїв віднесення суб’єктів господарювання до мікропідприємництва, малого, середнього або великого підприємництва.

5. Встановлено нові групи підприємств для цілей бухгалтерського обліку

Закон запроваджує нові групи підприємств, для яких встановлюються підвищені вимоги щодо ведення бухгалтерського обліку, складання та оприлюднення фінансової звітності, а саме: підприємства, що становлять суспільний інтерес, та підприємства, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес, - це:

1) підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

2) банки;

3) страховики;

4) недержавні пенсійні фонди;

5) інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);

6) усі підприємства, які відповідно до Закону належать до великих підприємств.

Підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, - це підприємства, які здійснюють діяльність:

1) з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

2) та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

3) та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

4) та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

6. Розширено сферу застосування МСФЗ

За МСФЗ зобов’язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність:

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес (перелік наведений вище);

2) публічні акціонерні товариства

3) підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

4) підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.

Фактично до підприємств, яким слід застосовувати МСФЗ, згідно Закону приєднаються:

1) підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

2) підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

3) великі підприємства.

Для решти підприємств обов’язок складати фінансову звітність згідно МСФЗ існував й раніше.

7. Удосконалено вимоги щодо подання та оприлюднення фінансової звітності

З 01 січня 2018 р. підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

Разом з тим, з 01 січня 2019 р. зазначені вимоги щодо аудиторської перевірки та оприлюднення фінансової звітності поширюватимуться також на:

1) великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;

2) середні підприємства;

3) фінансові установи, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств.

Зазначені підприємства будуть зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Інші підприємства мають право проводити аудиторську перевірку річної фінансової звітності та оприлюднювати її на власній веб-сторінці, але не зобов’язані цього робити. 

Таблиці щодо аудиторської перевірки та оприлюднення фінансової звітності див. нижче.

8. Змінено порядок складання консолідованої фінансової звітності

Згідно попередньої редакції Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Законодавчими змінами до зазначеного правила вносяться окремі винятки.

Так, материнські компанії зможуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

1) балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро;

2) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;

3) середня кількість працівників - до 50 осіб.

Однак, материнська компанія у будь-якому випадку не може відмовитися від подання консолідованої фінансової звітності, якщо вона здійснює контроль щодо підприємства, що становить суспільний інтерес (див. перелік вище).

9. Спрощено доступ до фінансової звітності підприємств

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. На фінансову звітність не розповсюджується заборона щодо поширення статистичної інформації.

Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Окрім того, підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств. 

10. Здійснено подальшу лібералізацію вимог до оформлення первинних документів

Згідно Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про:

- дату складання документа;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції тощо.

Права і обов’язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Ці норми є продовженням законодавчих змін, які набрали чинності 03 січня 2017 року та суттєво спростили вимоги щодо документального оформлення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Нова редакція законодавчого терміну "первинний документ", який містить відомості про господарську діяльність, але не підтверджує факт її здійснення, дозволила відмовитися від актів приймання-передачі та обмежитися для цілей бухгалтерського обліку рахунком (інвойсом).

Відсутність потреби оформлення двосторонніх актів при здійсненні господарський операцій підтверджена також Міністерством фінансів України у листі "Щодо особливостей застосування первинних документів" від 16 лютого 2017 року № 31-11410-06-5/4339.

У зазначеному листі Міністерство фінансів України роз’яснило, що "оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо".

Разом з тим, відповідні реформаторські законодавчі новації не були сприйняті контролюючими органами у своїй практичній діяльності, які продовжують визнавати господарські операції платників податків фіктивними на підставі окремих дефектів первинних документів, вимагати наявності двосторонніх актів, встановлювати архаїчні вимоги до порядку вчинення записів у бухгалтерського обліку.

Тому, Законом знову підтверджується право підприємств формувати первинні документи у зручному форматі відповідно до загальноприйнятої міжнародної практики без дотримання обтяжливих норм, встановлених нечинних на сьогоднішній день законодавством.

Сподіваємося, що найближчим часом законодавчі зміни щодо спрощення бухгалтерського обліку знайдуть своє відображення і на практиці. 

11. Змінено вимоги щодо складання фінансової звітності

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства веде аудиторська фірма (інша юридична особа), фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник аудиторської фірми (іншої юридичної особи) або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ, зберігається право складати скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. 

Відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності, своєчасність її подання і оприлюднення несе керівник чи уповноважена ним особа або власник підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

12. Запроваджуються нові звітні документи

Звіт про управління – це документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Даний звіт подається разом з фінансовою звітністю. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Звіт про платежі на користь держави – це документ, що містить деталізовану інформацію про податки, збори та інші платежі підприємств, належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Відповідний звіт подається підприємствами, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес (див. перелік вище).

13. Усунуто законодавчі перешкоди для розвитку ринку бухгалтерських послуг

Законом прямо передбачено право підприємства доручати ведення бухгалтерського обліку не лише аудиторським фірмам, а й усім юридичним та фізичним особам, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку. Таким чином, усунуто законодавчу прогалину, яка не давала змоги говорити про вільний ринок бухгалтерських послуг в Україні, та знято будь-які обмеження для ведення бухгалтерії підприємства самозайнятою особою на договірних засадах.

14. Передбачено підвищені вимоги для організації бухгалтерського обліку підприємств, які становлять суспільний інтерес

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Ця вимога проте не стосується недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування. Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

15. Поширення загальних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку на бюджетні установи

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відтепер поширюється на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

 

Таблиці. Аудиторська перевірка та оприлюднення фінансової звітності 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Публічні акціонерні товариства

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Банки

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Страховики

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Недержавні пенсійні фонди (великі та середні підприємства)

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Фінансові установи (великі та середні підприємства)

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Фінансові установи, а т. ч. недержавні пенсійні фонди (малі підприємства та   мікропідприємства)

Обов’язкова аудиторська перевірка показників річної фінансової звітності та оприлюднення її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Не передбачено в 2018 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 1 червня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Емітенти цінних паперів (ІРО)

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці лише емітенти 
іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств 
і  сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні 
учасники фондового ринку. Емітенти інших цінних паперів такого обов’язку у 2017 році не мають.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці (усі емітенти за умови включення цінних паперів до біржового реєстру).

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці (усі емітенти за умови включення цінних паперів до біржового реєстру).

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Великі підприємства (емітенти цінних паперів)

Не передбачено окремо для великих підприємств в 2017 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30   квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку   показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Великі підприємства

(не є емітенти цінних паперів)

Не передбачено окремо для великих підприємств в 2017 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Не передбачено в 2018 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 1 червня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Середні підприємства

Не передбачено в 2017 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Не передбачено в 2018 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 1 червня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

Не передбачено в 2017 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

 

Категорія підприємств

2017

2018

2019

Підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення

Не передбачено в 2017 році обов’язкової аудиторської перевірки та оприлюднення річної фінансової звітності на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

Проводять обов’язкову аудиторську перевірку показників річної фінансової звітності та оприлюднюють її до 30 квітня на власній веб-сторінці.

автор статті: Качановський Роман

Джерело: lawgrowthua.blogspot.com

59
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення