Арешт зарплатних рахунків підприємства. Алгоритм дій.

Трапляються ситуації, коли рахунки підприємства з яких виплачується заробітна плата працівникам, а також сплачуються податкові зобов’язання арештовуються приватним чи державним виконавцем з метою виконання судового рішення про стягнення заборгованості на користь контрагента такого підприємства.

Тоді постає питання: «Як виплачувати заробітну плату працівникам та уникнути штрафів зі сторони органів держпраці за несвоєчасну її виплату?».

У даній статті ми розглянемо правові аспекти захисту бізнесу в такій ситуації та дамо відповідь на поставлене запитання.

Отже, у підприємства наявна заборгованість перед його контрагентом і державний чи приватний виконавець з метою виконання рішення суду відкрив виконавче провадження та одночасно виніс постанову про арешт коштів боржника, арештувавши при цьому і рахунок підприємства ,з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам та сплачуються податки (ЄСВ, ПДФО, ПДВ, ЄП).

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема і заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Користуйтеся консультацією: Арешт зарплатних рахунків фізичної особи. Алгоритм дій

У разі неукладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи.

За приписами статей 8 9 43 Конституції України, відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

При цьому частиною 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Таким чином право працівників на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державною, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Користуйтеся консультацією: Арешт зарплатних коштів! Способи захисту від свавілля приватних виконавців

Тому, в першу чергу необхідно звернутися до виконавця з листом та повідомити його, що у підприємства наявні рахунки з якого виплачується заробітна плата працівникам, а також сплачуються податкові зобов’язання до бюджету. В підтвердження даних фактів необхідно буде надати довідку з банку, в якій буде зазначено, що такі рахунки використовуються підприємством виключно для виплати заробітної та сплати податкових зобов’язань. Також необхідно буде додати до листа копію штатного розпису та перелік працівників на підприємстві. По можливості варто надати й інші документи, наприклад, зарплатні відомості, виписку з банку по рахунку, де відображено виплату заробітної плати, сплату податкових зобов’язань чи звітність.

Варто зазначити, що діяти необхідно оперативно, адже в підприємства є 10 днів на оскарження дій приватного чи державного виконавця з блокування зарплатних рахунків, а підготовка такого роду листа вимагає юридичної грамотності та часу для зібрання доказової бази.

Користуйтеся консультацією: Як скасувати арешт майна після закриття кримінального провадження

Лист з усіма додатками до нього слід відправляти приватному чи державному виконавцеві рекомендованим листом з описом вкладення, або ж за можливості занести йому власноручно, отримавши від нього підтвердження про отримання листа.

Державний або приватний виконавець має розглянути подані підприємством-боржником документи в найкоротші терміни (зазвичай це становить один-два робочих днів) та прийняти рішення за результатами розгляду листа.

Якщо державний або приватний виконавець прийняв рішення про задоволення заяви підприємства про зняття арешту з рахунків, що призначені для виплати заробітної плати працівникам та сплати податкових зобов’язань, то він винесе постанову про зняття арешту та самостійно направить до банку, в якому відкритий такий рахунок.

В протилежному випадку, виконавець просто дасть відповідь на заяву підприємства, яким повідомить про відмову в задоволенні такої заяви. Тоді необхідно буде звертатися до суду, який видав виконавчий документ на стягнення заборгованості зі скаргою на дії приватного чи державного виконавця в порядку визначеному відповідним процесуальним законодавством України, оскільки державний чи приватний виконавець під час здійснення виконавчого провадження не має права накладати арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, якими також можуть бути рахунки для зарахування страхових виплат, заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників клієнта, а з метою забезпечення дотримання наведеного положення державному виконавцю відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» надано безперешкодний доступ до інформації про боржника, в тому числі конфіденційної, що є необхідною для вчинення виконавчих дій відповідно до меж повноважень та в порядку, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням інших нормативно-правових актів.

Користуйтеся консультацією: Продаж арештованого майна боржника на торгах СЕТАМ: порядок, особливості та шаблони документів для судового захисту

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Аналогічні позиції в даній категорії справ висловлював і Верховний Суд у своїх численних постановах.

Варто зауважити, що підготовку скарги на дії державного виконавця чи приватного виконавця слід доручити досвідченим юристам, адже без належного аргументування позиції підприємства у даній ситуації чи непідтвердження її належними та допустимими доказами, суди часто залишають такі скарги без задоволення, що в подальшому унеможливлює зняття арешту з рахунків та призводить до утворення заборгованості із заробітної плати та зі сплати обов’язкових платежів до бюджету.

Автор консультації: Юридична компанія «СітіЛекс»