АЛЬТЕРНАТИВНА (НЕВІЙСЬКОВА) СЛУЖБА, ТА ХТО МАЄ ПРАВО НА ЇЇ ПРОХОДЖЕННЯ

АЛЬТЕРНАТИВНА (НЕВІЙСЬКОВА) СЛУЖБА, ТА ХТО МАЄ ПРАВО НА ЇЇ ПРОХОДЖЕННЯ

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку, а саме користування зброєю, суперечить їхнім релігійним переконанням.

У яких громадян є право на проходження альтернативної (невійськової) служби?

У випадку порушення громадянином установленого законодавством строку подання заяви на альтернативну службу( за два місяці до призову), призовник повинен у даній заяві зазначити причини такого пропуску. (п. 5 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого Постановою Кабміну від 10.11.1999 року №2066).

Прийняття рішення про проходження альтернативної служби

Рішення про задоволення або відмову заявнику на проходження невійськової служби, приймається місцевою державною адміністрацією та надається заявникові протягом п`яти календарних днів, а також надсилається до відповідного комісаріату, у якому громадянин перебуває на обліку.

Відмовою у направленні на альтернативну службу може бути одна з таких підстав, а саме: відсутність істинності релігійних переконань; неявка громадянина без поважних причин до структурного підрозділу місцевої держадміністрації; пропущення строку подання заяви на проходження альтернативної служби ( за два місяці до призову).

Строк проходження альтернативної служби

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» строк альтернативної служби у півтора рази перевищує строк військової служби. У ст.. 23 ЗУ « Про військовий обов’язок та військову службу» встановленні загальні строки проходження альтернативної служби. Наразі. Загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців, а для осіб, які мають ступінь вищої освіти не нижче спеціаліста, магістра – 18 місяців.

Місця, в яких проходить альтернативна (невійськова) служба

Усі громадяни України право яких закріплене в Законі на проходження альтернативної служби проходять її на підприємствах, установах, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров`я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронатній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України [2,ст.5].

Призовники проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки є змога та можливість щоденно повертатись до місця проживання.

Важливо зазначити, що відмова призовнику від проходження альтернативної служби структурним органом держадміністрації є неконституційною, у разі відсутності в межах населеного пункту установ де можна проходити альтернативну службу.

У випадку відсутності місць для проходження альтернативної служби у населеному пункті призовника, відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації повинен направити в інший населений пункт. А власник підприємства, установи чи організації зобов’язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше порядне житло відповідно до законодавства. Місце проходження альтернативної служби визначається структурним підрозділом місцевої держадміністрації[2,ст.13].

Строк альтернативної служби починається з дня початку роботи на підприємстві, установі, організації, визначеного наказом про прийняття на роботу.

Використані джерела

1. Конституція України ч.4 , ст.35
2. ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу»
3. ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»
4. Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 10.11.1999 року № 2066.

Автор консультації: Удодік Юрій Вячеславович