"Алкогольна ліцензія" на коктейлі: чи це потрібно?

Держрегулювання обігу коктейлів: алкогольний напій чи ні?

Вирішальним критерієм є вміст спирту етилового (понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць), а також віднесення до однієї з товарних позицій 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД (за товарними позиціями 2103 90 30 00, 2106 90 — 8,5 відсотка об’ємних одиниць і більше).

Щодо умісту спирту. Згідно з ДСТУ 3297:95 коктейль (лікеро-горілчаного виробництва) — це напій міцністю від 20 до 40 об. %, з масовою концентрацією екстрактних речовин від 5 до 25 г/100см3, що розбавляється перед вживанням мінеральною водою або плодово-ягідними соками чи безалкогольними напоями, приготований змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Далеко не кожен з популярних сьогодні коктейлів має таку міцність. Якщо згідно з вашою рецептурою міцність коктейлю менша, то це зовсім не означає, що він не вважатиметься алкогольним напоєм. Він просто не вважатиметься коктейлем згідно із зазначеним ДСТУ, а згідно із Законом № 481 — дуже навіть алкогольний (навряд чи міцність хоча б одного сучасного коктейлю з вмістом алкоголю буде 0,5 або менше об. %).

В УКТ ЗЕД є дві відповідні позиції коктейлів:

1. 2206 00 — інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (а точніше 2206 00 39 00 — інші);
2. 2208 90 69 — інші напої, що містять спирт.

Як правило, більшість коктейлів будуть відноситися саме до другої групи (приготовані на основі горілки, рому, джину, віскі тощо). Виходить, коктейль — це алкогольний напій. Податківці поділяють таку саму думку (консультація в категорії 115.03 БЗ), а значить, під час його продажу потрібно дотримуватися усіх правил, властивих продажу алкогольних напоїв (ліцензування, вимоги до місць зберігання і реалізації тощо).

До речі, суди також розглядають коктейль, що містить алкоголь, як повноцінний алкогольний напій (див. ухвалу ВАСУ від23.07.2008 р. № К-35761/06).

Виробництво чи роздрібна торгівля?

Отже, у разі продажу коктейлів закладу ресторанного господарства потрібна ліцензія. Податківці у згаданій вище консультації (категорія 115.03 БЗ) нагадують тільки про роздрібну ліцензію.

По-перше, Порядком № 833 діяльність закладів ресторанного господарства віднесено до торговельної діяльності (пп. 1 і 3). Виходячи з визначень термінів «роздрібна торгівля» та «ресторанне господарство», наведених у пп. 2.1 та 2.2 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату України від 24.10.2005 р. № 327, чітко простежується, що ресторанне господарство включається до роздрібної торгівлі.

По-друге, згідно з п. 23 Правил № 854 забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-­епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

З цієї норми випливає, що виготовлення коктейлів (для реалізації) охоплюється строком продаж алкогольних напоїв на розлив.

А згідно з визначенням роздрібної торгівлі із Закону № 481 — це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Виходить, що кафе, бар, ресторан, що розливає коктейлі, не займається виробництвом алкогольних напоїв, він — суб’єкт роздрібної торгівлі. То ж йому достатньо обмежитися лише ліцензією на роздрібну торгівлю.

«Роздрібний» акциз

Виготовлення коктейлів обкладаються акцтзом (обидва коди УКТ ЗЕД фігурують у -10242" rel="nofollow" target="_blank">п.п. 215.3.1 ПКУ). Причому базою обкладення буде уся вартість коктейлю, а не тих алкоголевмісних інгредієнтів, які до нього входять. Адже згідно з-10241" rel="nofollow" target="_blank">п.п. 214.1.4. ПКУ базою обкладення є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, тобто самого алкогольного напою.

Цю думку було висловлено в консультації, що діяла до 01.01.2016 р. в категорії 116.02 БЗ. Вона втратила чинність, мабуть, не у зв’язку зі зміною позиції ДФСУ, а у зв’язку з уточненням порядку розрахунку акцизу Законом № 909.

Роздрібна алкозвітність

Заклад ресторанного господарства подає звіт за формою 1-РА.

Ліцензія

Порушення вимог Закону № 481 та «безліцензійна» роздрібна торгівля алкогольними напоями - штрафні санкції за ці порушення встановлені -12468" rel="nofollow" target="_blank">абзацом п’ятим ч. 2-12468" rel="nofollow" target="_blank"> ст. 17 Закону № 481 і складають не мало не багато 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.

До речі, за роз’ясненнями податківців, під терміном «отримана партія товару» слід розуміти сукупність одиниць продукції одного або кількох найменувань, відвантажених чи отриманих за одним товаросупровідним документом (див. консультацію в підкатегорії 115.06 БЗ).

Крім того, штрафними санкціями загрожує і роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії. За це підприємство чекає штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої через РРО (КОРО) продукції, але не менше 10000 грн. (-12468" rel="nofollow" target="_blank"> абзац шостий ч. 2-12468" rel="nofollow" target="_blank"> ст. 17 Закону № 481).

Зауважимо, що, за роз’ясненнями податківців, перелічені штрафні санкції підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій. Це означає, що такі штрафи можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення (підкатегорія 115.06 БЗ).

Порядок отримання ліцензії не надто складний.

Передусім потрібно знати, що видають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями Головне управління ДФСУ в області за місцем здійснення суб’єктом господарювання торговельної діяльності. Подати документи та отримати оформлені ліцензії можна також у Центрах обслуговування платників податків (п. 2.1 Рекомендацій № 213).

Ліцензії видають на підставі заяви підприємства (за формою додатка 1 до Порядку № 493). У ній мають бути зазначені такі відомості:

— вид госпдіяльності, на провадження якого підприємство має намір отримати ліцензію (у нашому випадку — роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами);

— адреса місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які знаходяться на місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, реєстраційні номери свідоцтв РРО (КОРО), які знаходяться на місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС — для заяви на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

— адреса місця торгівлі — для заяви на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

Крім того, для отримання ліцензії вам знадоб­ляться копія платіжного доручення на перерахування 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію (з відміткою банку про оплату) та довідка фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету. Вимогу щодо наявності цих документів встановлено п. 34 Порядку № 493 (утім, в інформаційній карті, розміщеній на сайті ДФСУ, про ці документи нічого не сказано, можливо, їх не будуть вимагати).

У десятиденний строк з дня подання документів підприємство отримає або оформлену ліцензію, або рішення про відмову в її видачі. Причому в останньому випадку обов’язково зазначають підстави для відмови (п. 3.4 Рекомендацій № 213).

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами видається строком на один рік

Одержана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Порядку № 493).

Вартість ліцензії встановлена ч. 14 — 16 ст. 15 Закону № 481 залежно від виду торговельної діяльності та місця торгівлі і становить: для місць торгівлі в межах міст:

— 8000 грн. на кожний окремий РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, — за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім сидру та перрі);

Ліцензію видають на рік, а її вартість оплачують щоквартально рівними частками ( ч. 17 ст. 15 Закону № 481). Причому, як ви пам’ятаєте, першу 1/4 частину вартості ліцензії потрібно внести ще до її отримання. Наступні чергові платежі за ліцензію необхідно буде вносити до закінчення строку, зазначеного на зворотному боці ліцензії у відмітці про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію.

Згідно з термінологією ст. 1 Закону № 481 місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Адвокат та керуючий партнер ЮК "Шох і партнери" Шох Кристина Антонівна