Адвокати спізнились на судове засідання: тонка грань справедливості й процедурного порядку

Ранковий дзвінок. Невдоволений голос у трубці: «Де ви? Суддя чекає, справа на паузі». Серце стискається, але голос залишається спокійним: «Вже підходжу». У цей момент все—годинник, пробки, навіть погода—наче проти мене. Такі ситуації трапляються навіть із найкращими з нас, і, як адвокат із чималим досвідом, я знаю, що запізнення на судове засідання — це не лише удар по репутації, а й виклик усій системі взаємоповаги в суді.

Проте життя, як завжди, непередбачуване. Іноді навіть найбільш дисциплінований юрист опиняється у пастці обставин, які важко було передбачити. Звісно, не кожна причина запізнення є поважною. Тому давайте розберемося, які обставини судова практика може визнати такими, що дійсно виправдовують затримку адвоката.

Судові зали — це не лише місця, де вершиться правосуддя. Це також простір, у якому переплітаються долі, надії й зусилля людей, які шукають правди. Тут кожна деталь має значення, кожна дія або її відсутність здатна стати вирішальною. Сьогодні я хочу поділитися історією, яка підняла багато важливих питань щодо рівності сторін у процесі та дотримання основних принципів кримінального провадження.

Повітряна тривога і змагальність: випадковий збіг чи системна проблема?

13 грудня 2022 року сталася подія, яка викликала широкий резонанс у правничій спільноті. В судовому засіданні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) оголосили перерву через сигнал повітряної тривоги. Ця пауза перервала виступ адвокатів під час дебатів у важливій справі. Коли тривога завершилася, адвокати повідомили, що знаходяться на станції метро "Печерська" і потребують часу, аби дістатися суду. Вони попросили відтермінування розгляду до 17:00. Проте суд вирішив продовжити засідання без них.

Внаслідок цього була задоволена апеляція прокурора щодо тримання під вартою підозрюваної, яка на той момент перебувала за кордоном. Суддя Сергій Боднар пояснив, що до моменту отримання повідомлення від адвокатів, колегія вже перебувала в нарадчій кімнаті. Захист натомість стверджував, що суд ухвалив рішення за кілька хвилин після того, як повідомлення було отримано.

Рівність учасників: де проходить межа?

Ця справа порушує низку важливих питань, ключове з яких — рівність сторін у процесі. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий суд. Принцип змагальності передбачає, що кожна сторона повинна мати можливість представити свої аргументи в умовах, які не ставлять її в менш вигідне становище.

У конкретному випадку адвокати, не з власної вини, опинилися у ситуації, коли фізично не могли повернутися до суду вчасно. Проте суд вирішив продовжити засідання без них, позбавивши їх можливості завершити свою промову.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що ч.6 ст.193 КПК не вимагає обов’язкової присутності підозрюваного чи його захисників під час обрання запобіжного заходу. Водночас, судовий розгляд має базуватися на балансі інтересів сторін, а отже, адвокати повинні мати змогу реалізувати своє право на захист.

Міжнародний контекст: як вирішують подібні конфлікти в інших країнах?

У світовій практиці питання участі адвокатів у процесі також має свої нюанси. Наприклад, у США судові слухання можуть бути відкладені у разі непередбачуваних обставин, якщо це необхідно для забезпечення справедливості процесу. Також існують чіткі інструкції щодо проведення слухань у дистанційному форматі, аби забезпечити присутність сторін.

У Великій Британії акцент робиться на розумному підході до розгляду справ. Якщо адвокат через незалежні від нього обставини не може бути присутнім, суд повинен оцінити, наскільки його відсутність може вплинути на справедливість процесу.

Схожий принцип діє в Європейському суді з прав людини, який неодноразово наголошував, що забезпечення права на захист є ключовим аспектом будь-якого судового розгляду.

Судді та їхня відповідальність: чи виправдані покарання?

Згодом Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула дії суддів АП ВАКС і вирішила, що вони допустили порушення норм кримінального процесуального законодавства. Попри те, що ситуація була нетиповою, судді отримали попередження за обмеження прав захисту.

Цей випадок змушує замислитися про відповідальність суддів у таких складних ситуаціях. З одного боку, вони діють у межах закону, з іншого — повинні забезпечити рівність сторін. Чи була можливість перенести засідання? Чи могла колегія дочекатися адвокатів?

Що ми можемо винести з цієї історії?

Цей інцидент ставить перед нами важливі питання:

1. Баланс між процедурою та справедливістю. Чи повинні процесуальні строки бути настільки жорсткими, щоб жертвою стала справедливість?
2. Відповідальність усіх сторін. Чи могли адвокати діяти оперативніше? Чи варто було суддям проявити більше терпіння?
3. Інновації в судовій системі. Чи могла дистанційна участь вирішити цю ситуацію?

Моральна сторона питання

Запізнення адвоката — це завжди виклик не лише професійний, а й етичний. Моя практика навчила мене, що найголовніше в таких ситуаціях — це повага до суду та колег. Вчасне попередження, чітке пояснення і, головне, чесність можуть вирішити навіть найскладніші обставини.

Життя непередбачуване, але наша професія вимагає вміння не лише вигравати справи, а й гідно долати всі виклики, які трапляються на шляху.

У цьому кейсі відчувається невидима нитка, яка пов’язує людський фактор із вимогами правової системи. Наприклад, на Заході суди також ставляться до подібних ситуацій із розумінням. Зокрема, у США затори чи несправність транспорту можуть бути визнані поважною причиною, але лише якщо адвокат надав докази: довідки з поліції, фотографії чи інші матеріали. Без підтверджень — жодного виправдання. Саме тут, у цій тонкій грані, й народжується справжнє правосуддя. І для мене, як українського адвоката, це не лише професійний інтерес, а й глибоке розуміння відповідальності перед людьми, які довіряють нам своє майбутнє.

Автор статті: Зенкін Дмитро Олександрович