30 600 грн за спалювання листя та трави - чи працює такий штраф насправді

Щороку восени та навесні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які спалюють суху траву завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Але варто підкреслити, що це твердження – міф. Відомо, що випалювання сухої трави супроводжуються багатьма негативними впливами на навколишнє середовище: викиди речових, що виділяються під час горіння, погіршується земляний родючий шар на відновлення якого знадобляться роки.

Згадайте новину: Жгут траву - куда обращаться?

13 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу», яким внесено зміни до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Закон суттєво підвищує розміри штрафів за такі правопорушення. Відтепер штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає:

• для громадян: від 90 до 270 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1530 – 4590 грн);
• для посадових осіб: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн).

Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає:

• для громадян: від 270 до 900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4590 – 15300 грн.);
• для посадових осіб: від 630 до 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (10710 – 30600 грн.).

Відповідно до внесених змін вчинення дій щодо випалювання рослинності повинно відбуватися з дотриманням порядку, встановленого Міністерством енергетики та захисту довкілля України. Проте, до уваги громадян цей порядок поки що не представлений.

Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах:

• для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн);
• для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).

Штраф, за випалювання рослинності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:

• для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
• для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).

За вищевказані правопорушення можна потрапити за грати до 10 років.Згідно зі ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються:

• штрафом від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.);
• або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років;
• або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо такі дії, спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Міністерство енергетики та захисту довкілля України рекомендує компостувати листя - для цього не треба особливих знань або зусиль. Треба спеціальний резервуар або просто яма, куди можна помістити листя, а потім помірно його зволожувати. Навесні цим добривом можна удобрити ґрунт.

Користуйтеся консультацією: Сосед жжёт листья: что делать?

Куди звертатися у випадку виявлення порушення?

Одним із способів боротьби з необачними господарниками є звернення до поліції, результатом такого звернення буде притягнення порушника до адміністративної або кримінальної відповідальності.

При цьому, аби правопорушника дійсно було притягнуто до відповідальності радимо діяти таким чином:

По-перше, попіклуйтесь про фотофіксацію факту порушення.

По-друге, по прибуттю правоохоронних органів повинен бути складений протокол (бажано подбати про присутність свідків) та протягом трьох днів направлений на розгляд до адмін комісії про притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання адмін комісією протоколу.

Проте, як відомо, поліція не завжди має засоби для адекватного реагування. Вони вдаються до активних дій тільки у випадку, коли йдеться про знешкодження чужого майна особливо небезпечним засобом, що не завжди є логічним, коли поля підпалюють самі фермери. Або якщо є жертви, що, на щастя, трапляється не часто. Правоохоронні органи можуть хіба що фіксувати порушення за 152 статтею КУпАП, де йдеться про порушення благоустрою, одним з факторів якого і є спалювання сухостою.

Представники ДСНС, які щодня в сезон отримують виклики на підпали, також не мають повноважень для дієвої боротьби з порушниками. У законодавчих актах не передбачено жодних приписів з боку пожежників, які були б обов’язкові до виконання.

По-третє, не зайвим буде звернення до територіального органу Державної екологічної інспекції, який за зверненням повинен призначити громадського інспектора для проведення перевірки. Інспектор, за результатом перевірки має право скласти протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, і подати їх відповідному органу Держекоінспекції.

За фактами спалювання сухої трави територіальними органами Держекоінспекції складаються протоколи, а винні особи притягуються до відповідальності. Наприклад, на своїй сторінці у Фейсбук Голова Держекоінспекції Андрій Мальований повідомив, що за 2020 рік Держекоінспекція склала 765 протоколів за фактами самовільного випалювання трави.

Існує чудовий механізм боротьби з паліями - це їх виявлення та штрафування. До цього процесу можете долучитись і ви – пояснює Андрій Мальований. Викликати перевірку Держекоінспекції можна зателефонувавши на гарячу лінію за телефоном (044) 521 20 38, усно під час прийому громадян, надіславши письмове звернення до регіонального органу Держекоінспекції або ж на офіційну електронну адресу.

Як бачимо, способи боротьби з підпалами існують, проте чи ефективно вони працюють? Скоріше за все, що ні. Повноваження, які надані компетентним органам реалізуються останніми вкрай у вузькій формі. Отже, залишається тільки сподіватися на світлий розум та свідомість громадян. Наступного разу, коли надумаєте палити листя, сміття чи суху траву, подумайте про те, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточенню та самому собі.

Автор новини: Дубенкова Марія Анатоліївна