ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/10789/22

адміністративне провадження № К/990/38050/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 160/10789/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року, прийняте в складі: головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування лютого 2014 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року в сумі 44 851,88 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3928,67 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 928,67 грн за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 в сумі 139 827,57 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач за період проходження військової служби нарахував та виплатив йому індексацію грошового забезпечення не у повному обсязі, а саме: не застосовав під час розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базовий місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 17.02.2021, всупереч приписам абзацам 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), не виплатив на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 928,67 грн у місяць, у загальному розмірі 139 827,57 грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 08.07.2002 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2021 №32 з 17.02.2021 виключений із списків особового складу частини, знятий з усіх видів забезпечення і продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 18.02.2021 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 160/14747/21 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період грудень 2015 року - листопад 2018 року, лютий 2019 року.

5. На виконання вказаного рішення відповідач нарахував і виплатив позивачу суму індексації у розмірі 40 377,38 грн. Водночас індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 здійснена із застосуванням базового місяця - січень 2013 року, а з березня 2018 року - березень 2018 року.

6. Позивач, уважаючи, що відповідачем не правильно визначено базовий місяць та виплачено індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі, а також не виплачено з 01.03.2018 фіксованої суми індексації, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2013 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

8. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Оскільки січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) військовослужбовців, то відповідно до Порядку №1078 він є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

9. Щодо вимог про нарахування та виплату на користь позивача щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3 928,67 грн за період з 01.03.2018 по 17.02.2021, то суд першої інстанції наголосив, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. Згідно з офіційними даними, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року - 100,0%, у червні 2018 року - 100,0%, у липні 2018 року - 99,3%, у серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, у жовтні 2018 року - 101,7%. Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8 % * 100,0 % * 100,0 % * 99,3% * 100,0 % * 101,9 % * 101,7 % * 100) було перевищено. Проте оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.

10. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078 лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015. Однак постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, зокрема викладено у новій редакції додаток 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів», який не передбачає визначення індексації у фіксованій величині. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача у цій частині ґрунтуються на положеннях Порядку №1078, у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

11. З цього приводу суд апеляційної інстанції також зауважив, що позивач помилково тлумачить положення пункту 5 Порядку №1078, уважаючи, що у відповідному місяці до визначеної раніше суми індексації повинна додаватися не сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, а певна фіксована сума, розрахована за наслідками індексації грошового забезпечення в період з січня 2008 року по березень 2018 року (місяць підвищення посадових окладів). За приписами зазначених положень Порядку №1078 підвищення грошового забезпечення та визначення, як наслідок, нового базового місяця фактично обнуляють всі раніше нараховані з наростаючим підсумком коефіцієнти та суми індексації за попередній період до підвищення тарифних ставок (окладів) і жодна фіксована сума до нового періоду обчислення індексації після такого підвищення і визначення нового базового місяця не переходить.

12. Щодо вимог про нарахування та виплату на користь позивача індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, то суди попередніх інстанцій зазначили, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, і застосування норм вказаного Порядку залежить від настання певних обставин і віднесено до компетенції відповідача.

13. До компетенції відповідача віднесено також і здійснення виплати спірної індексації в конкретній сумі.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 14.11.2023 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023.

15. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, згідно з яким указаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині та зауважено про необхідність визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.

17. Скаржник пояснює, що у період з 01.03.2018 не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана «поточна індексація» грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн, унаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується сторонами. Позивачем у період з 01.03.2018 оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, які судами попередніх інстанцій не досліджено.

18. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій повинні були дослідити: місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року; місячний грошовий дохід позивача за березень 2018 року; розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року, в порівнянні з лютим 2018 року; визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та, як наслідок, визначити чи перевищив розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року суму індексації, яка припадає на цей місяць.

19. Зокрема, якщо різниця у збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів менша ніж сума індексації, яка була б нарахована за відсутності підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація нараховується.

20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Соколову В.М.

21. Суд ухвалою від 04.12.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

22. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

24. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

25. Частинами першою-третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

26. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

27. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

28. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

29. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

30. За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

31. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

32. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

33. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

34. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

35. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

36. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

37. Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

38. Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

39. Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

40. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

41. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

42. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

43. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

44. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

45. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

46. Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

47. Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

48. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

49. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

50. Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

51. Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

52. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

53. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

54. Цей же абзац з 15.03.2018 до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

55. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

56. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

57. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01.12.2015 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

58. Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

59. Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

60. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова №1294).

61. Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанови №704; у редакції Постанови №103, що набрала чинності з 24.02.2018), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

62. Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок № 44).

63. За правилами пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

64. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

65. Пунктами 4, 5 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

66. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

VI. Позиція Верховного Суду

67. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням і невиплатою позивачу у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року в сумі 44 851,88 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (позовні вимоги №1.1 і №1.2) та за період з 01.03.2018 по 17.02.2021 суми так званої «фіксованої індексації» грошового забезпечення із застосуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 139 827,57 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (позовні вимоги №1.3 і №1.4).

68. Судові рішення у цій справі оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а саме: в частині того, що у судових рішеннях не визначено (не розраховано) конкретної суми індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, що підлягає відповідачем донарахуванню позивачу, та щодо невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за період 01.03.2018 по 17.02.2021.

69. Згідно з доводами касаційної скарги, в оскаржуваних рішеннях суди застосували положення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 тощо. Крім того, судами попередніх інстанцій проігноровано висновок, викладений у цих же постановах, щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної (конкретної) суми індексації належної до виплати.

70. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, констатує таке.

71. З 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013.

72. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 01.12.2015, діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

73. Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

74. Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

75. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

76. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078, у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

77. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

78. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

79. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу», індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.

80. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

81. З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

82. Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

83. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

84. Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

85. Як можна зрозуміти з матеріалів справи, у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати «поточної індексації» з 01.03.2018 по 17.02.2021 не є спірними, про що наголошував позивач у позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах.

86. Отже, сторони не заперечували і не оспорювали тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.

87. Щодо «фіксованої індексації», то слід зазначити, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття як «фіксована» сума не містять, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації-різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

88. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

89. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

90. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

91. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.

92. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 з подібними правовідносинами, яку, в аспекті порушеного у касаційній скарзі питання, Суд уважає застосовною і до спірних правовідносин.

93. У цьому контексті Суд ще раз зауважує, що з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

94. Суди першої й апеляційної інстанцій указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а отож не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної «індексації-різниці» за період з 01.03.2018 по 17.02.2021, і що це право порушив відповідач.

95. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то Суд звертає увагу на таке.

96. Спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

96.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

96.2. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

96.3. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

96.4. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

96.5. Як уже було зазначено, у такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

97. З урахуванням викладеного, Суд констатує, що у цій справі суди попередніх інстанцій помилково визначили характер спірних правовідносин щодо позовних вимог №1.3 і №1.4, які стосуються нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.02.2021; не дослідили ці правовідносини; не врахували правових позицій Верховного Суду, в яких надавалася правова оцінка застосуванню абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до нарахування й виплати з боку відповідача за указаний період.

98. У частині вимог позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в конкретній визначеній ним сумі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача.

99. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував й того, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

100. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

101. За таких умов Верховний Суд у справі № 400/3826/21 у постанові від 23.03.2023 дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 Кодексу.

102. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретну суму індексації є помилковими.

103. У частині вимог позивача щодо нарахування та виплати індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44, то необхідно зазначити, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

104. Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.

105. Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.

106. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі №380/813/22 та від 27.09.2023 у справі №420/23176/21.

107. Із наведеного випливає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права і не з`ясували усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору.

108. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.

109. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

110. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

111. Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

112. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню в оскаржуваній частині з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

113. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

114. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

115. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

116. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

117. Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині - у частині відмови в задоволенні позовних вимог, а справу № 160/10789/22 в цій частині направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

118. Судові витрати не розподіляються.

119. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко