ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 400/3826/21

адміністративне провадження № К/990/17667/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №400/3826/21

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича

на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (головуюча суддя: Лебедєва Г.В.)

і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року (головуючий суддя: Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Танасогло Т.М.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 85927,84 грн із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

1.4. зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року включно в загальній сумі: 156528,88 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що з 24 квітня 2015 року до 2 лютого 2021 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Стверджував, що у період з 1 грудня 2015 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення, чим порушив вимоги Закону України «Про індексацією грошових доходів населення» і допустив протиправну бездіяльність. Зазначав, що у позасудовому порядку відповідач залишив без відповіді його заяву з вимогою нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення у належному розмірі.

2.1. Позовні вимоги стосовно періоду з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за цей період базовим місяцем слід вважати січень 2008 року, оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечував наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення іншого місяця базовим, ніж січень 2008 року.

2.2. Вимоги стосовно періоду з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі: 4463,15 грн щомісяця як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

2.3. Зрештою ОСОБА_1 стверджував, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасним відрахуванням військового збору та компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, позовні вимоги задоволені частково, а саме:

3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;

3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_2 нарахування й виплату індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податків з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

3.3. відмовлено у задоволенні решти позовних вимог;

3.4. відмовлено у задоволенні клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт.

4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією і у зв`язку із інфляцією відповідач був зобов`язаний її нарахувати й виплатити позивачу. Водночас, установивши, що з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цю індексацію, суд констатував, що така бездіяльність є протиправною.

4.1. Поряд з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визначення січня 2008 року базовим місяцем для індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, указавши на дискреційність повноважень відповідача щодо вирішення цього питання.

4.2. Стосовно індексації за період з 1 березня до 30 листопада 2018 року суд зазначив, що березень 2018 року є базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін, позаяк саме тоді відбулося підвищення окладу за посадою позивача. Водночас суд установив, що протягом квітня-вересня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував порогу індексації 103 відсотки. Натомість цей поріг був перевищений у жовтні і в листопаді офіційно опублікований Держстатом, тож відповідач у грудні 2018 року виплатив позивачу належну індексацію як цього вимагав закон. На цій основі суд констатував відсутність підстав для нарахування й виплати індексації за період з 1 березня до 30 листопада 2018 року.

4.3. Стосовно періоду з 1 грудня 2018 року до 2 лютого 2021 року суд установив, що відповідач протягом цього часу виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму: 5020,64 грн. З огляду на це, суд дійшов висновку про виконання військовою частиною в повному обсязі обов`язку щодо індексації грошового забезпечення у вказаний період і, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

4.4. Відмовляючи у задоволенні вимог, які стосуються нарахування й виплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, суд виходив з дискреційності повноважень відповідача щодо її розрахунку.

4.5. Зрештою суд указав на відсутність підстав для установлення судового контролю.

5. Переглянувши указане рішення, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим судом стосовно дискреційності повноважень військової частини щодо нарахування індексації грошового забезпечення. Додатково апеляційний суд зазначив, що оскільки відповідач не провів розрахунок індексації з визначенням конкретного місяця базовим, то відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача як в цій частині, так і в частині вимог стосовно виплати щомісячної фіксованої суми індексації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву

6. У липні 2022 року Дяченко О.В. , діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року, просить їх скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. В обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).

8. У межах доводів, пов`язаних із пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, про те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, а січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування цієї індексації за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

8.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами існував спір стосовно застосування січня 2008 року як базового для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року. Тож вважає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про передчасність позовних вимог в цій частині і помилково трактували дискреційними повноваження відповідача щодо визначення базового місяця для відповідної індексації.

9. У межах доводів, пов`язаних із пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на неправильне застосуваннями судами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах.

9.1. У цьому контексті скаржник зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої «поточної» індексації грошового забезпечення військовослужбовця, яка виникла тільки в грудні 2018 року в сумі: 71,08 грн внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка.

9.2. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати йому так званої «фіксованої» індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.

9.3. Також скаржник зазначає, що підвищення окладу позивача в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.

9.4. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати дві складові: а) розмір підвищення грошового доходу особи; б) суму індексації, що склалася (припала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.

9.5. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення грошового доходу ОСОБА_1 (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати позивачу «фіксовану» індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.

10. Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримав 21 вересня 2022 року. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. З 24 квітня 2015 року до 2 лютого 2021 року ОСОБА_2 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

12. З 1 грудня 2015 року до 30 листопада 2018 року відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення.

13. З 1 грудня 2018 року до 2 лютого 2021 року відповідач нарахував і виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення на загальну суму: 5020,64 грн.

14. Наказом командира Військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 2 лютого 2021 року №22 ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

15. Надалі ОСОБА_2 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 3 лютого 2021 року, у якій просив:

15.1. нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року;

15.2. провести йому перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року;

15.3. надати інформацію про розмір посадового окладу станом на 1 січня 2008 року, 1 лютого 2018 року, 1 березня 2018 року за кожною посадою (аналогічною посадою), на якій він проходив військову службу в період з 1 грудня 2015 року до 2 лютого 2021 року;

15.4. вказати у відповіді місяці для обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення для розрахунку індексації за період з 1 грудня 2015 року до 2 лютого 2021 року.

16. Відповідач не надав позивачу відповіді на вказану заяву.

17. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, ОСОБА_2 звернувся до суду з метою захисту своїх права та інтересів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ

18. У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - «Закон №1282-ХІІ») законодавець навів визначення таких понять:

18.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

18.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

18.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

19. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

20. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

21. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

22. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

23. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

24. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

24.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

24.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

25. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

25.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

25.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

25.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078

26. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - «Порядок №1078») цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

27. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

27.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

27.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

27.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

27.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

27.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

28. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

29. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

29.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

29.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

30. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

31. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

32. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

32.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

33. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

34. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

34.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

35. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

36. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

37. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

37.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

38. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

38.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII

39. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - «Закон №2011-XII») передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

40. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:

40.1. посадовий оклад, оклад за військовим званням;

40.2. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

40.3. одноразові додаткові види грошового забезпечення.

41. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260

42. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - «Порядок №260») набрав чинності 20 липня 2018 року.

43. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

43.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

43.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

43.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

44. На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.

44.1. Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

44.2. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

47. Ухвалою від 31 серпня 2022 року Суд відкрив касаційне провадження з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

48. Спірні правовідносини склалися довкола обставин невиплати Військовою частиною НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення:

48.1. за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації, у сумі: 85927,84 грн;

48.2. за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром: 4463,15 грн на загальну суму: 156528,88 грн.

49. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування й невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року та зобов`язав відповідача здійснити ці дії.

49.1. Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення указаної індексації.

49.2. Також суд відмовив у задоволенні вимог, які пов`язані із невиплатою щомісячної фіксованої індексації за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року.

49.3. Як наслідок, вимога про визначення конкретних сум індексації грошового забезпечення теж не була задоволена.

50. З огляду на доводи й вимоги касаційної скарги та висновки судів, ключові питання цього спору стосуються:

50.1. відповідності висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду щодо визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні;

50.2. уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати й розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні;

50.3. способу захисту права особи на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення.

51. Стосовно розв`язання питання про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цій сфері, Верховний Суд виходить із такого.

52. У контексті спірних правовідносин насамперед слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

52.1. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

52.2. Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

53. Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

53.1. Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

53.2. Зрештою пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

54. Тож до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

54.1. На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу у пункті 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.

55. 9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова №1013»).

56. Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

57. Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

57.1. «здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

57.2. «зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)».

58. Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:

58.1. підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

58.2. підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

58.3. у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

58.4. міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

58.5. для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

59. Отже, Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.

60. У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають Суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 1 грудня 2015 року.

61. Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).

61.1. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 і пункті 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України підлягає врахуванню під час касаційного перегляду справи ОСОБА_1 .

62. Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке:

62.1. у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

62.2. обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

62.3. для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

63. Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

64. Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

65. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

66. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

66.1. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

67. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

68. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

69. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

70. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.

71. Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

72. Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дають Суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

73. На тлі цього Суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2015-2021 роки) таких постанов було дві.

74. Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.

75. Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

76. З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

77. Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

78. У цьому контексті колегія суддів враховує, що апеляційний перегляд справи ОСОБА_1 завершився 18 березня 2022 року ухваленням оскаржуваної постанови і на той час уже існував висновок, сформований Судом у постанові від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21. Тож скаржник слушно зазначає в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій цей висновок залишили поза увагою.

79. Стосовно дискреційних повноважень, то Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

80. На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, Суд дійшов висновку про те, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними.

81. Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.

82. У випадку ОСОБА_1 законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки військової частини з 1 грудня 2015 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 101 відсоток (до 1 січня 2016 року) чи 103 відсотки (після 1 січня 2016 року).

83. Цей висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

84. На тлі цього є обґрунтованими доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилково висновку про наявність у відповідача дискреційних повноважень в частині визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.

85. Тож, з урахуванням викладеного, Суд констатує, що в означеній частині оскаржувані судові рішення є незаконними й необґрунтованими.

86. Стосовно уяснення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні, то Верховний Суд виходить із такого.

87. Насамперед слід зауважити, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

88. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

89. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

90. У цьому контексті Суд зауважує, що у справі ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

90.1. У позовній заяві, відзиві на позов, апеляційній скарзі та відзиві на неї сторони не заперечували і не оспорювали тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.

91. Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

92. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

93. Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

94. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

95. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

95.1. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

95.2. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

96. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

97. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

98. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

99. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

100. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають Суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

101. Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.

101.1. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди першої й апеляційної інстанції їх не дослідили.

102. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

102.1. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

103. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року і що це право порушив відповідач.

104. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.

105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.

106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

110. З урахуванням викладеного, Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно визначали характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановили істотні для справи обставини, необхідні для правильного розв`язання спору в цій частині.

111. Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, Суд звертає увагу на таке.

112. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

113. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

114. На тлі цього Суд зауважує, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах.

115. Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

116. Натомість суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

117. Внаслідок цього застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.

118. Відтак оскаржувані судові рішення протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

119. Узагальнивши викладене, Суд констатує, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.

120. У справі ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків, позаяк не врахували правових позицій Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення стосовно відсутності дискреційних повноважень у військової частини. Водночас суди помилково визначили характер спірних правовідносин і неправильно застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дійшовши необґрунтованих та передчасних висновків. Натомість застосований спосіб захисту є малоефективним.

120.1. Внаслідок цих помилок суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили питання правильності здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року; не провели розрахунок суми індексації, належної до нарахування й виплати в цій частині спірних правовідносин.

120.2. Також суди не дослідили спірні правовідносини в частині вимог щодо нарахування й виплати індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 2 лютого 2021 року; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивача на отримання цієї індексації, а якщо так, то чи обґрунтованим є заявлений ним розрахунок.

121. Указане свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не встановили усі фактичні обставин справи та не дослідили відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням статей 9 242 308 КАС України.

122. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваній постанові.

123. Позаяк для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.

124. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

124.1. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

125. На основі викладеного Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення судів попередніх інстанцій скасувати із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

126. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

127. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дяченка Олексія Володимировича задовольнити частково.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Миколаївського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

…………………………….

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду