ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/813/22

адміністративне провадження № К/990/11907/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/813/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Онишкевича Т.В., суддів: Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом, де просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 2014 по 28.08.2017 із застосуванням січня 2008 як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2014 по 28.08.2017 із застосуванням січня 2008 як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

1.3. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 29.08.2017 по день фактичної виплати індексації.

2. В обґрунтування позовних позивач зазначає, що починаючи з моменту звільнення та отримання витягу з наказу до теперішнього часу відповідачем безпідставно не проведено повного розрахунку при звільненні, зокрема, всупереч чинному законодавству за час служби в період з 2014 по 28.08.2017 виплата індексації у належному розмірі, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці не здійснювалася. Водночас проведення індексації грошового забезпечення, заробітної плати у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляції) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

2.1. Позивач також уважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за спірні періоди повинні здійснюватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44). Крім того, на думку позивача, він має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 29.08.2017, зважаючи на наявність факту невиплати сум індексації грошового забезпечення.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до витягу з наказу №184 від 28.08.2017 старшого солдата ОСОБА_1 , оператора зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 28.08.2017 №33-РС відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас за підпунктом "і". З 28.08.2017 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

4. Позивач 02.11.2021 звернувся із заявою про нарахування та виплату індексації за період з 2014 року по 28.08.2017 та доплати різниці проіндексованого грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу у зв`язку із затримкою даної виплати.

5. Листом від 01.12.2021 №350/489/147-5пс/1 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що базовий місяць для нарахування індексації є грудень 2015 року. Документи з грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 до 2015 року включно здані до Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України.

6. Відповідно до архівної довідки від 19.09.2022 №179_2/С-1044/1241 про нараховане грошове забезпечення та додаткові види в період з 01.11.2014 - по 28.02.2018 ОСОБА_1 за період з листопада 2014 року по грудень 2014 року виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 70,64 грн, за період з січня 2015 по грудень 2015 року виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 3995,79 грн.

7. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №350/489/1475пс/2 індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 не нараховувалася та не виплачувалася.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/813/22, позов задоволено частково:

8.1. визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.08.2017 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

8.2. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

9. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

9.1. Установивши, що індексація грошових доходів позивачу за вказаний період не нараховувалася та виплачувалася, суди дійшли висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 по 28.08.2017 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за означений період.

9.2. Також суд цієї інстанцій, урахувавши положення пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку № 44 дійшов висновку, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення повинна відбуватися із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 вказаного Порядку.

9.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 2014 року по 01.12.2015 із застосуванням базового місяця січня 2008 року, суд цієї інстанції виходив із того, що до грудня 2015 року законодавцем встановлено механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, який не передбачав визначення базового місяця для нарахування індексації місяцем останнього підвищення посадового окладу. Натомість такий механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення наростаючим підсумком з останнього підвищення посадового окладу позивача за посадою, затверджено лише з грудня 2015 року.

9.4. Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції висновував, що у цій справі встановлювалося право особи на нарахування та виплату спірної грошової суми, яка визначена не була, а тому дійшов висновку, що ця позовна вимога заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались (відповідач не здійснив остаточного та правильного обчислення розміру індексації за спірний період), а отже задоволенню не підлягає.

10. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/813/22 у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.08.2017 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 скасоване та такі вимоги задоволено частково:

10.1. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 із застосуванням листопада 2015 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

10.2. у задоволені решти позовних вимог відмовлено;

10.3. у решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 залишено без змін.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в означеній частині, суд першої інстанції виходив із того, що для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 має бути визначено листопад 2015 року, як базовий місяць, оскільки у цей місяць відповідно до архівної довідки про нараховане грошове забезпечення з листопада 2014 року по грудень 2015 року, зросло його грошове забезпечення за рахунок окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

11.1. А тому, на думку цього суду, належним способом захисту порушеного права позивача у цей період є зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця останнього підвищення грошового забезпечення (за рахунок його постійних складових) позивача, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

11.2. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції уважав помилковим висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з врахуванням пункту 2 Порядку № 44, оскільки відповідно до положень вказаного Порядку грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, виплачується військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

12. Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/813/22 надійшла до Верховного Суду 03.04.2023, у якій позивач просить змінити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині невстановлення базового місяця січня 2008 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2017.

13. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції застосовано положення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", без урахування висновків, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17 (щодо застосування у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 включно січня 2008 року).

14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.07.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

16. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частина 08.05.2023 подала до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

17. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

19. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 2014 року по 28.08.2017 позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення.

20. Судове рішення у цій справі оскаржуються лише в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 28.08.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

21. В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваною постановою не містить, а тому Суд не перевіряє застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в неоскаржуваній частині.

22. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

23. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

24. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

26. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

27. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

28. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

29. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

30. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

31. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

32. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

33. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 ) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

34. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

35. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

36. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

37. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

38. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

39. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

40. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

41. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

42. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

43. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

44. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період із 01.01.2016 по 28.08.2017 із встановленням базового місяця - січень 2008 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, позаяк, відповідно до наявної в матеріалах справи архівної довідки про нараховане грошове забезпечення (у період з листопада 2014 року по серпень 2017 року), саме у листопаді 2015 року зросло його грошове забезпечення за рахунок окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

45. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.08.2017 має бути визначено листопад 2015 року, як базовий місяць.

46. Разом із тим, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 в частині визначення місяця підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 28.08.2017.

47. Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

48. За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1015 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

49. У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

50. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

51. На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

52. Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

53. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник

54. Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

55. Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

56. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

57. Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013).

58. Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою № 1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

59. Отже, від січня 2008 року посадовий оклад позивача постановами Кабінету Міністрів України не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

60. З наведеного також слідує логічний висновок, що у спірному періоді (з 01.06.2016 до 28.08.2017) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

61. Беручи до уваги наведене, визначальним для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

62. При цьому, підвищення посадового окладу у зв`язку із призначенням на посаду з вищим посадовим окладом не є рівнозначним підвищенню посадових окладів військовослужбовцям за всіма посадами згідно рішення Уряду.

63. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, дійшовши помилкового висновку в частині визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) позивача для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 28.08.2017.

64. Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

65. Що стосується вимог про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, колегія суддів зазначає про таке.

66. Так, згідно пункту 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

67. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

68. Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

69. Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

70. Як уже зазначалось судом вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

71. При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

72. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

73. Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

74. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, а саме положень Порядку № 1078 та Порядку № 44.

75. На підставі вищевикладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, ухваливши правильне по суті спору судове рішення.

76. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

77. Відповідно до приписів статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

78. З урахуванням вищенаведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі № 380/813/22 в частині скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.08.2017 з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, підлягає скасуванню, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у цій частині - залишенню в силі.

79. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення суду апеляційної інстанції відповідно до правил статті 350 КАС України підлягає залишенню без змін.

80. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 352 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 380/813/22 в частині скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 серпня 2017 року з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, скасувати, та залишити в силі у цій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року.

3. В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 380/813/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк