Головна Блог ... Цікаві судові рішення З урахуванням справедливості та розумності до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого (ВС/КЦС, № 212/2362/16-ц, 04.04.18) З урахуванням справедливості та розумності до суб'...

З урахуванням справедливості та розумності до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого (ВС/КЦС, № 212/2362/16-ц, 04.04.18)

Відключити рекламу
- z_urahuvannyam_spravedlivosti_ta_rozumnosti_do_sub_ektiv_yakim_kompensuetsya_moralna_shkoda_5bdff9fcb06ae.jpg

Фабула судового акта: Ця судова справа певним чином демонструє, нажаль, ще не часте, застосування у судовій практиці, закріпленого у ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. І хоча важко погодитись із зменшенням судом в десять разів суми відшкодування, рішення слід вважати новаційним.

Отже, результатом розгляду цієї справи за позовом до приватного акціонерного товариства про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві стало не тільки часткове його задоволення (стягнуто на користь позивачки 70 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди малолітній дитині), а й формування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду правової позиції наступного змісту.

Тлумачення ч. 2 ст. 1168 ЦК України свідчить, що до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті, відносяться діти потерпілого. В цій нормі закону не деталізується, що до них належать зачаті, але не народжені діти потерпілого. Проте, з урахуванням справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України), до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого. Протилежний висновок ставив би в нерівне положення зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого, стосовно дітей, народжених на час смерті потерпілого, і суперечив принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Постановляючи рішення, Верховний Суд послався, зокрема і на практику Європейського суду з прав людини, який зауважував, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховний Суд також нагадав, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Аналізуйте судовий акт: Відшкодована моральна шкода, на підставі судового рішення, включається до оподатковування, окрім сум, які стосуються шкоди життю та здоров’ю (ВС/КЦС у справі № 180/683/13-ц від 25 липня 2018 р.)

Моральна шкода відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки незалежно від її вини (Постанова ВСУ від 5 березня 2012р.)

Шкода, завдана працівником під час виконання трудових обов'язків, має бути відшкодована юридичною особою, з якою заподіювач перебував у трудових відносинах (ВС/КЦС, справа № 542/684/16-ц, 18.04.18)

ВСУ на підставі ст. 233 КЗпП України визначив, що є днем виявлення шкоди заподіяної працівником підприємству з якого починається строк в один рік позовної давності, незважаючи на наявність кримінальної справи

Постанова

Іменем України

04 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 212/2362/16-ц

провадження № 61-1675св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Курило В. П., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року у складі судді: Пустовіт О. Г., та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2017 року у справі у складі суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Центральний ГЗК», про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві.

Позовна заява мотивована тим, що з батьком її малолітнього сина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 року стався нещасний випадок, який призвів до його смерті. Перебуваючи у стані вагітності, вона отримала звістку про загибель ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила сина - ОСОБА_2.

Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, у зв'язку з чим дитині, ОСОБА_2, завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що малолітній син залишився без батька, його фізичної та моральної підтримки.

ЇЇ малолітній син, ОСОБА_2, втратив рідну людину - батька, яку він ніколи не побачить та не відчує батьківського тепла, захисту, любові та підтримки на протязі всього життя. Всі ці обставини пригнічують емоційний стан дитини, що негативно впливає на його психоемоційний стан, син запитує про свого батька. Викладене спричиняє дитині душевні страждання, які дитині доводиться переживати та відчувати втрату батька протягом всього життя.

Зважаючи на втрату батька, ОСОБА_3, смерть якого настала у зв'язку з грубим порушенням роботодавцем вимог щодо безпеки праці, глибину та тривалість моральних страждань дитини, суттєвих незворотних негативних змін, які виникли в його житті, розмір моральних страждань, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 700000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових платежів.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 70 000 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб, в рахунок відшкодування моральної шкоди малолітньому ОСОБА_2, завданої смертю працівника на виробництві, батька ОСОБА_3. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2017 року змінено. Зменшено розмір моральної шкоди з 70000 грн до 50000 грн. У іншій частині рішення залишено без змін.

В грудні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 700 000 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб за спричинену малолітньому ОСОБА_2 моральну шкоду у зв'язку зі смертю на виробництві батька ОСОБА_3. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що розмір моральної шкоди визначений судами не відповідає засадам розумності і справедливості, ступені вини відповідача, характеру і тривалості страждань, істотності вимушених змін у життєвих відносинах, конкретним обставинам справи, є значно заниженим і не враховує моральних страждань малолітньої дитини, яких вона зазнала у зв'язку зі смертю батька.

Ухвалою Верховного Суду від 8 лютого 2018 року справа призначена до судового розгляду.

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_3 з 12 вересня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року працював на ПАТ «Центральний ГЗК» гірничим робітником очисного вибою та гірником очисного вибою. ІНФОРМАЦІЯ_2 року об 11 годині 58 хвилин на шахті ім. Орджонікідзе ПАТ «Центральний ГЗК» стався нещасний випадок з гірником очисного забою шахти ім. Орджонікідзе ПАТ «Центральний ГЗК» ОСОБА_3, який визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

Суди встановили, що ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року, є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого є ОСОБА_1

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Тлумачення частини другої статті 1168 ЦК України свідчить, що до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті, відносяться діти потерпілого. В частині другій статті 1168 ЦК України не деталізуються, що до них належать зачаті, але не народжені діти потерпілого. Проте, з урахуванням справедливості та розумності (статті 3 ЦК України), до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого. Протилежний висновок ставив би в нерівне положення зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого, стосовно дітей, народжених на час смерті потерпілого, і суперечив принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Суди встановили, що у зв'язку зі смертю батька малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, йому заподіяно моральну шкоду, пов'язану із втратою батька, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання матір'ю позивача додаткових зусиль для організації життя свого сина.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що винні дії померлого ОСОБА_3 не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві.

Колегія суддів приймає доводи касаційної скарги щодо розміру моральної шкоди, оскільки, оскільки розмір моральної шкоди визначений апеляційним судом не відповідає засадам розумності і справедливості та конкретним обставинам справи.

Як свідчить тлумачення статті 23 ЦК при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Тому, враховуючи засади розумності і справедливості, обставини справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визначено розмір компенсації моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку для часткового задоволення касаційної скарги , що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв'язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року скасувати. Залишити в силі заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року скасувати.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.П. Курило

В.І. Крат

  • 6959

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 6959

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст