Як змінилися відносини боржників та кредиторів під час війни?

Відносини боржників та кредиторів під час дії воєнного стану суттєво змінилися. Багато українців втратило стабільний заробіток через війну. Компанії, підприємства та промисловість зазнали збитків, у зв’язку з чим значно погіршився їх матеріальний стан.

Наявне погіршення матеріального та фінансового стану безпосередньо впливає на відносини боржників і кредиторів, оскільки в умовах сьогодення, боржники не в змозі належним чином виконувати зобов'язання за договорами.

З початком запровадження в Україні воєнного стану, Верховною Радою прийнято чимало законів, що спрямовані на врегулювання відносин боржників та кредиторів, та чи дійсно прийняті закони рівною мірою враховували інтереси обох сторін, розглянемо докладніше.

У березні 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Головною зміною вказаного закону було скасування штрафів та санкцій за прострочення сплати щомісячних платежів за кредитом та заборона на збільшення процентної ставки за користування кредитом, у разі невиконання зобов’язань за договором. Держава звільнила позичальників від відповідальності за прострочені грошові зобов’язання.

На нашу суб'єктивну думку, вказаний закон беззаперечно захищає інтереси боржників.

У липні 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану», який, на нашу думку, мав насамперед прикрі наслідки для кредиторів.

Вказаним законом встановлено заборону примусового виконання виконавчих написів нотаріусів, що унеможливило примусове виконання зобов’язань по витребуванню майна, які часто відбувалися на підставі виконавчих написів нотаріусів. До того ж, вказаним законом заблоковано виконання виконавчих написів про стягнення аліментів на нотаріально посвідчених шлюбних угодах.

Фактично законодавець цим законом захистив інтереси винятково боржників, кредитори залишилися «за парканом». До війни величезна кількість виконавчих проваджень була відкрита саме на підставі виконавчих написів.

У грудні 2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України». Зазначений закон, за наявності підтверджуючих документів, дозволяє призупинити сплату позичальникам по кредитах на рухоме та нерухоме майно яке:

• опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій;

• пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій.

До того ж, вказаний закон, передбачає списання (прощення) кредиту на житло. Для цього особі, яка мала кредит, необхідно звернутися до банку-кредитора з відповідною заявою.

Правом списання кредиту можуть скористатися особи у яких:

• нерухомість знищена внаслідок війни;

• нерухомість єдиним місцем проживання сім’ї позичальника;

• станом на 23 лютого відсутня прострочена заборгованість за таким договором;

• метою отримання кредиту було придбання, реконструкція чи будівництво такого нерухомого майна, або придбання автомобіля.

Кредитор після отримання заяви про анулювання заборгованості разом із підтвердними документами здійснює анулювання заборгованості за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) та набуває право на отримання від держави Україна компенсації відповідно до закону щодо врегулювання питання виплат компенсацій громадянам України за майно, знищене внаслідок збройної агресії російської федерації.

Розмір такої компенсації не може перевищувати основну суму кредиту позичальника за договором про споживчий кредит. Інші витрати (збитки) кредитора (не отримані проценти, комісії та інші доходи), понесені ним внаслідок анулювання зобов’язань за договором про споживчий кредит відповідно, є упущеною вигодою та можуть бути відшкодовані відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора.

Звичайно ж, ми вважаємо дуже доречною ініціативу влади допомогти позичальникам, постраждалим від війни. Водночас за запровадженням механізму списання кредитів має також йти і законодавче рішення щодо відповідних компенсацій кредиторам.

Поки що не зрозуміло, як банкам відшкодовуватимуться збитки, що виникають внаслідок застосування вказаного Закону. Проте всі ми розуміємо, що банкам критично важливо, аби питання компенсацій було вирішено.

Банківська система зараз долає безліч ризиків для стабільної роботи в умовах воєнного стану, забезпечуючи населення та бізнес необхідними фінансовими послугами. І, на нашу думку, несправедливим буде, якщо всі збитки за зруйноване через війну майно будуть перекладено лише на банки. Що також продемонструє несправедливий та дискримінаційний підхід до вирішення проблем, які нині постали.

І напевно, одним з найпозитивніших для кредиторів за останній час, був прийнятий в квітні 2023 року Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», який насамперед дозволив виконання виконавчих написів, по-друге, встановив розмір коштів, якими може користуватися боржник (фізична чи юридична особа), маючи заборгованість та відкриті виконавчі провадження.

З моменту набрання чинності законом, законодавець дозволив державним та приватним нотаріусам здійснювати виконання виконавчих написів, але виключно тих, що вчинені на нотаріально посвідчених договорах застави, іпотечних договорах, договорах фінансового лізингу. Також дозволено виконання виконавчих написів, що вчинені до запровадження в Україні воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні».

До того ж, як вже зазначалось вище, прийнятий закон дозволяє боржникам, які мають арешти на рахунках здійснювати видаткові операції з рахунку, але у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати для фізичних осіб (13 400 грн) та в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати (33 500 грн) в місяць на одного працівника для юридичної особи. Також з арештованого рахунку дозволяється сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови, що такий рахунок визначений для здійснення видаткових операцій.

Для того щоб у боржника була можливість користуватися коштами у визначеному законом розмірі, йому необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, який наклав арешт на кошти із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява подається у паперовій формі або в електронній формі (з електронним цифровим підписом). У заяві зазначається номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, у якому відкрито такий рахунок.

Виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання такої заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно надсилає таку постанову до відповідного банку.

На виконавця покладається обов’язок перевірити наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно цього ж боржника, та у разі їх наявності, одночасно з надсиланням постанови про визначення поточного рахунку до банку, надсилає таку постанову органам державної виконавчої служби чи приватному виконавцю.

Отже, зазначений у постанові поточний рахунок, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах усіх інших відкритих виконавчих провадженнях.

Після надходження постанови банк за визначеним у ній рахунком здійснює видаткові операції виключно на дозволену законом суму.

Тому безумовно прийняття цього закону покращить становище кредиторів, оскільки нарешті стягувачі зможуть пред’явити до виконання виконавчі написи нотаріусів, а також виконавці матимуть можливість арештовувати рахунки, для того щоб на них акумулювались кошти боржників для їх подальшого списання та погашення боргу перед кредиторами.

Звичайно, війна була несподіваною для всіх, і кредитори і боржники зазнали значних втрат і це стосується не тільки матеріального та фінансового стану. Водночас ми маємо бути сильнішими, знаходити компроміси та вирішувати проблеми. А законодавцю так само необхідно сумлінніше враховувати інтереси обох сторін при прийнятті законів, що регулюють їхні правовідносини.

Автор статті: - Інна Мирошніченко, адвокат юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери"