Як повернути гроші позичені за розпискою?

Багато хто з людей позичає кошти своїм друзям, знайомим, родичам з домовленістю, що ці особи повернуть свій борг через певний проміжок часу. Але як практика показує, що більшість з таких угод не виконуються взагалі або частково. І тепер настає проблема у добросовісних позичальників, як повернути свої кошти.

В даному питанні ми радимо підійти до цього досить серйозно та відповідально, а ще краще залучити юриста, який вам допоможе в укладенні розписки (договору позики), а також проконсультує, які можуть виникнути ризики та як діяти, якщо боржник відмовляється повертати вам кошти.

Для початку слід зазначити, договір позики (як прийнято в народі називати розписка) визначається Цивільним кодексом України, а саме ст. 1046, «договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості».

Користуйтесь консультацією: ПОРАДИ ЮРИСТА ПРИ НАДАННІ ТА ОТРИМАННІ ГРОШЕЙ У БОРГ

При укладенні договору позики (розписки) вам слід обов’язково прописати наступні умови:

• у тексті має бути чітко зазначена особа, яка отримує грошові кошти, а також зазначені її паспортні дані;
• у тексті також має бути вказана сума, яку особа отримує (вказана цифрами та прописними буквами), якщо кошти в іноземній валюті, має бути зафіксовано за яким курсом буде повертатись борг;
• також має бути передбачений кінцевий термін повернення отриманих коштів, або визначено періоди для повернення частками;
• у разі, якщо кошти передаються під відсотки – має бути передбачена ставка, під яку отримуються кошти;
• після підписання договору (розписки) необхідно підписати акт прийому-передачі грошових коштів в двох екземплярах (по одному – для кожної сторони);
• після підписання договору, Кредитор (позикодавець) повинен отримати від боржника копію паспорту та ідентифікаційного коду;
• при передачі в якості забезпечення договору позики рухомого/нерухомого майна, оформлюється договір іпотеки/застави, який в обов’язковому порядку має посвідчуватись нотаріусом;

Також необхідно зазначити, що договір позики (розписку) не потрібно в обов’язковому порядку посвідчувати у нотаріуса але якщо бажаєте то це буде великим плюсом.

Користуйтесь консультацією: Боргова розписка: як правильно дати гроші в борг

Якщо так сталося і ви не прописали всіх необхідних умов, не хвилюйтесь, це не звільнятиме боржника від виконання свого зобов’язання, адже згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, чинним законодавством встановлено додаткову компенсацію у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом». А тому від суми боргу ви маєте право вимагати ще додатково 3 % річних за прострочення виконання зобов’язання, а також індекс інфляції.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Також, варто відзначити, якщо ви розписку уклали у валюті, тоді у поверненні інфляційних витрат вам буде відмовлено, Про що свідчить Постанова ВСУ від 27 січня 2016р. у справі № 6-771цс15, визначивши, що офіційний індекс інфляції це знецінення – зниження купівельної спроможності грошової одиниці України – гривні, а не іноземної валюти, тому долар США у борговому зобов‘язанні індексації не підлягає.

Читайте статтю: Договір позики підписаний не позичальником, а іншою особою: неукладений, нікчемний чи недійсний?

Інколи на практиці бувають такі випадки, коли у розписці дата повернення не була зазначена. Це не є вкрай гострою проблемою, адже згідно з ч.2 статті 530 ЦК України, «якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час». Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у встановлений строк, а якщо строк не встановлений, протягом 30-ти днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це.

В такому випадку слід надіслати поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або вручити особисто боржнику письмову претензію про повернення боргу протягом 30-ти діб. Якщо вручаєте особисто, то обов’язково з розписом отримувача і зазначенням ним дати отримання на копії претензії.

Головним моментом є те, щоб ви не пропустили строк позовної давності, яка триває 3 роки з моменту зазначення у розписці дати повернення грошей.

При поданні позову до суду про стягнення боргу ви можете також просити суд забезпечити ваш позов шляхом накладення арешту на майно боржника, для того поки вашу справу розглядатимуть у суді боржник не відчужив своє майно.

Крім цього є ще декілька способів як «мотивувати» боржника сплатити свій борг, це може бути заборона на виїзд з України, арешт особистого майна боржника, або подача заяви в поліцію про шахрайство (стаття 190), як правило такий підхід дає дуже ефективний результат. Якщо боржник хоче уникнути судимості за шахрайство (ст. 190 ККУ), то він знайде необхідні гроші для повного повернення боргу в обмін на те, що б залишили його в спокої.

А тому при виникненні будь-яких запитань звертайтесь за допомогою до юристів.

Джерело: Legal Prime