Як необдумані зміни до КПК позбавили керівників прокуратури права скасовувати незаконні постанови слідчих та прокурорів

Законом України від 08.12.2024 № 3509-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (надалі за текстом – «КПК») та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (надалі за текстом – «Закон № 3509-IX») було, зокрема, змінено правила обчислення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Закон № 3509-IX набрав чинності 01.01.2024.

До цієї дати правила обчислення строків досудового розслідування згідно із частиною 1 статті 219 КПК визначались наступним чином:

«Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».

Тобто, момент початку перебігу строку досудового розслідування напряму пов’язувався із моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі за текстом – «ЄРДР»).

Своєю чергою, після набрання чинності Законом № 3509-IX частину 1 статті 219 КПК було викладено у наступній редакції:

«Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».

Таким чином, починаючи з 01.01.2024 перебіг строку досудового розслідування розпочинається після здійснення повідомлення особі про підозру.

Ухвалюючи зміни до кримінального-процесуального законодавства, спрямовані на часткове скасування так званих «правок Лозового» та посилення інституційної незалежності САП, законодавець, як це часто буває, не врахував ту обставину, що норми КПК перебувають у тісному взаємозв’язку, та не оцінив те, який вплив матимуть зміни окремих норм КПК на застосування інших норм цього кодексу.

У цій статті, я хочу звернути увагу на суттєве обмеження повноважень керівників органів прокуратури під час реалізації ними повноважень, передбачених частиною 6 статті 36 КПК, у зв’язку із набранням чинності Законом № 3509-IX.

Так, частина 6 статті 36 КПК визначає, що Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Як ми вже з’ясували раніше, після набранням чинності Законом № 3509-IX межі строків досудового розслідування, що передбачені статтею 219 КПК, значно звузились, та тепер не включають період часу з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до моменту повідомлення особі про підозру.

Такі зміни своєю чергою позбавили керівників органів прокуратури, перелік яких наведено у частині 6 статті 36 КПК, права скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня до моменту повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні.

Нагадаю, що відповідно до частини 1 статті 28 КПК однією з основних засад кримінального провадження є засада розумності строків, яка передбачає, зокрема, те, що розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно із частиною 1 статті 113 КПК процесуальні строки – це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов’язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Оскільки починаючи із 01.01.2024 КПК межі строку досудового розслідування, передбачені статтею 219 КПК, були значно звужені законодавцем, то це автоматично призвело до звуження повноважень керівників органів прокуратури, які з того часу мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня лише після повідомлення особі про підозру (момент початку обчислення строку досудового розслідування).

Особливу увагу в контексті наведених змін я б хотів звернути на новий порядок скасування рішень слідчого про закриття кримінального провадження.

Так, відповідно до частини 4 статті 284 КПК слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Оскільки слідчий наділений повноваженнями щодо закриття кримінального провадження виключно до моменту повідомлення особі про підозру, то через прийняття Закону № 3509-IX таке рішення слідчого про закриття кримінального провадження не може бути скасоване керівником органу прокуратури з посиланням на частину 6 статті 36 КПК, а єдиними способами скасування відповідного рішення слідчого є:

• скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором (процесуальним керівником) протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови або за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови;
• скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчим суддею на підставі пункту 3 частини 1 статті 303 КПК.

Наслідком відповідних законодавчих змін стало зменшення проміжку часу для оскарження незаконного рішення слідчого про закриття кримінального провадження (десять днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови), що на практиці очевидно призведе до збільшення кількості незаконно закритих кримінальних проваджень та неналежним чином розслідуваних кримінальних правопорушень.

Висновки до статті:

Після прийняття Закону № 3509-IX було звужено межі строку досудового розслідування, передбачені статтею 219 КПК, і тепер такий строк обраховується з дня повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Після прийняття Закону № 3509-IX Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники були позбавлені права скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня поза межами строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу, тобто до моменту повідомлення особі про підозру.

Після прийняття Закону № 3509-IX постанова слідчого про закриття кримінального провадження може бути скасована виключно прокурором (процесуальним керівником) або слідчим суддею.

Автор статті: Віталій ЧАЮН