«Встановлення контакту з дитиною при усиновленні: формальність чи серцевина процесу?»

1. Вступ

Усиновлення — це складна, відповідальна процедура, що має як юридичний, так і емоційний вимір. Вона потребує глибокого розуміння нормативно-правових аспектів і особливостей психологічного встановлення контакту між потенційними усиновлювачами та дитиною. Саме налагодження контакту має вирішальне значення як для формування сімейного зв'язку, так і для ухвалення остаточного рішення органами опіки та піклування та судом. Для юристів/адвокатів, що супроводжують процес усиновлення, критично важливо враховувати ці нюанси для ефективного правового захисту інтересів усіх сторін.

2. Нормативно-правове регулювання

1. Сімейний кодекс України - глава 18
2. Закон України «Про охорону дитинства»
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»

Безпосередньо всю процедуру встановлення контакту врегульовано Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженим постановою КМУ від 08.10.2008 № 905 (далі — Порядок № 905).

Зокрема, пункти 61–66 цього Порядку встановлюють:

• Можливість кандидатів знайомитися з дитиною за місцем її проживання (перебування); ( Порядком № 905 також передбачається можливість знайомства з дитиною у приміщенні служби у справах дітей або на іншій території за погодженням із зазначеною службою у разі такого бажання з боку прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників);
• Обов’язкову присутність представника служби у справах дітей, представника закладу в якому перебуває дитина та інших осіб, що опікуються дитиною;
• Обов’язок представника закладу, в якому проживає дитина або інших представників дитини ознайомити потенційних батьків з особовою справою, медичною карткою дитини та надати інформацію про історію життя дитини, особливості її розвитку, поведінки, здібності, риси характеру і тд.
• Обов’язок представника закладу сприяти встановленню контакту між дитиною та кандидатами в усиновлювачі;
• Право кандидатів на щоденне спілкування з дитиною не менш як три години на день протягом дії направлення;
• Право кандидатів після встановлення контакту і подання заяви про усиновлення на щоденне спілкування з дитиною до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

3. Судова практика.

Кейс: Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2024 у справі № 357/6885/24.

Справа стосувалась оскарження висновку органу опіки про недоцільність усиновлення.

ВІДЕО: Позбавлення та поновлення батьківських прав, усиновлення, оспорювання батьківства, практика ЄСПЛ

Фабула: Подружжя з трьома дітьми пройшло всі етапи підготовки до усиновлення. Під час знайомства з дитиною виникли труднощі: карантинні обмеження, обмежений доступ, небажання дитини до подальшого спілкування. Один із кандидатів тимчасово написав заяву про відмову, посилаючись на емоційне та ресурсне виснаження. Згодом він відкликав цю заяву, заявивши, що переглянув свої можливості.

З урахуванням всіх обставин справи органом опіки та піклування складено висновок про недоцільність усиновлення.

Судом встановлено:

• дитиною не було надано згоди на влаштування до родини;
• позивачі самостійно раніше повідомляли про сумніви у можливості виховувати саме цю дитину;
• з боку позивачів спілкування з дитиною було обмеженим у часі та нерегулярним.

Судове рішення: Висновок органу опіки залишено без змін. Суд наголосив на першочерговості інтересів дитини та відсутності сталого емоційного зв’язку між сторонами.

Висновок для практики: Непослідовність, сумніви або відсутність контакту можуть стати вирішальними у справі. Адвокат має вчасно пояснити клієнтам наслідки навіть тимчасових емоційних коливань.

Користуйтеся консультацією: Усиновлення або порядок дій при усиновлені дитини

4. Рекомендації юристам/адвокатам:

• Контакт має значення — саме якість встановленого контакту впливає на згоду дитини та висновок служби у справах дітей/органу опіки та піклування в подальшому.
• Готуйте клієнтів до спілкування з дитиною:

1. розкажіть, що очікує дитина, як можуть проявлятись страхи, недовіра;
2. поясніть значення послідовності та щирості у спілкуванні;
3. наголосіть на необхідності не здаватися після перших труднощів.

• Фіксуйте об’єктивні перешкоди — карантин, обмеження з боку закладу, незаконні дії з боку адміністрації закладу, де проживає дитина можуть стати підставою для оскарження негативного висновку.
• Контролюйте дотримання процедури: складання акту про знайомство, присутність уповноважених осіб, юридичне оформлення згоди дитини (за віком).
• Пам’ятайте про обов’язкову згоду дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити — вона фіксується актом-згодою і має юридичну силу. Навіть найкращі умови не замінять щипрого бажання дитини бути з цими людьми.
• Фокусуйтеся на емоційній зрілості клієнта: допоможіть усвідомити, що усиновлення — не лише право, а й моральний вибір, що має наслідки на десятиліття вперед.

5. Висновки

Встановлення контакту між потенційними усиновлювачами та дитиною — це не формальність і не просто обов’язковий етап процедури. Це — серце усиновлення, точка, в якій стикаються дві долі: дитина, що вже має досвід втрат і недовіри, і дорослий, який готовий дати шанс на нове майбутнє.

Саме в ці години спілкування закладається основа майбутніх стосунків, формується довіра або її відсутність. Від цього контакту залежить не лише висновок служби у справах дітей чи подальше судове рішення, а найважливіше — психологічне прийняття одне одного, здатність бути родиною не лише юридично, а й по суті.

Роль адвоката у таких справах значно ширша, ніж складання процесуальних документів. Це — супровід людини через складний моральний і емоційний шлях. Адвокат стає водночас правником, медіатором, психологом, перекладачем мови права на мову людського розуміння. Він має допомогти клієнту усвідомити не лише свої права, а й глибину відповідальності, яку бере на себе людина, коли обирає шлях батьківства через усиновлення.

Ми, юристи, часто працюємо з нормами, але в таких справах ми працюємо з майбутнім — з долями дітей, які чекають не просто на рішення, а на сім’ю.

І це зобов’язує нас бути не тільки професіоналами, а й людьми.

Автор консультації: Тіщенко Марія Володимирівна