У справах про визнання шлюбу недійсним належним відповідачем є один з «фіктивного» подружжя, а не орган РАЦС (ВС/КЦС № 404/759/19 від 30.01.2020)

Фабула судового акту: До яких вже схем не вдаються люди або отримати майно, яке за законом їм не належить… Тут і підробки підписів, хабарі секретарям сільрад, оформлення фіктивних шлюбів.

У даній справі племінник померлого звернувся із позовом до органу РАЦС про визнання визнати недійсним шлюб, укладений між його дядьком та іншою собою і анулювати актовий запис про реєстрацію шлюбу.

На обґрунтуванні позову на мою думку зупинятись особливої потреби нема, а тому відразу хочу перейти до підстав перегляду цієї справи у касаційному порядку.

Судом першої інстанції такі позовні вимоги було задоволено, проте із таким рішенням не погодився апеляційний суд, який рішення місцевого суду скасував та у задоволенні позову відмовив, оскільки суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, оскільки визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус фізичної особи у даному випадку «фіктивної» дружини померлого, яка повинна бути залучена до участі в такій справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Касаційний цивільний суд з таким висновком апеляційного суду погодився та у своїй постанові зазначив, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

При цьому положеннями ч. 2 ст. 51 ЦПК України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

В свою чергу визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Проте, встановлення належності відповідачів є обов’язком суду.

Суд при встановленні, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Отже доводи касаційної скарги про те, що у даній справі оспорюється правомірність дій саме РАЦС при прийнятті заяви на укладення шлюбу від померлого, а тому позов пред`явлено до належного відповідача, є необґрунтованими, оскільки визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус іншого із подружжя, у даному випадку «фіктивної» дружини, яка повинна брати участь у такій справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (ВС/КЦС,№ 761/33261/16-ц,26.11.18)

ВС/КЦС: Укладати шлюбний договір через представника НЕЗАКОННО (ВС/КЦС № 757/10715/17-ц від 25.09.2019)

Самі по собі доводи позивача про те, що метою укладення шлюбу для відповідача було отримання квартири не дає підстав для визнання шлюбу недійсним (ВС/КЦС,справа №750/6471/15-ц, 29.08.18)

Постанова

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 404/759/19

провадження № 61-20920св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фортечний районний у місті Кропивницькому відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,- ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І., від 31 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фортечного районного у місті Кропивницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , в якому після уточнень просив визнати недійсним шлюб, укладений 29 квітня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і анулювати актовий запис про реєстрацію шлюбу.

В обґрунтування позову зазначав, що Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області 29 квітня 2011 року було здійснено державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 160.

Вважає, що вказаний шлюб укладено з порушенням норм сімейного законодавства України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та не дотримано Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні затверджених наказом Міністерства юстиції України

від 18 жовтня 2000 року № 52/5 зареєстрованим Міністерством юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940.

На думку позивача, шлюб було укладено та зареєстровано відділом РАЦС без вільної на те згоди чоловіка ( ОСОБА_3 ), а тому такий шлюб є недійсним і актовий запис про його реєстрацію підлягає анулюванню.

Вказував, що його дядько ОСОБА_3 був інвалідом І групи загального захворювання і проживав в м. Кіровоград ( після перейменування АДРЕСА_2 .

В кінці грудня 2008 року ОСОБА_3 перебував у третій міській лікарні на стаціонарному лікуванні з діагнозом - ДЕ II ст., декомпенсація, гіпертонічна хвороба, ГПМК від 16 лютого 2008 року в басейні ЯМС у відновлюючий період, виражений парез правої руки, плегія кисті, помірний парез правої ноги, стан після епідприпадку. Переніс ГПМК зі слабкістю в правих кінцівках і порушенням мови і в третій міській лікарні лікувався в період з 2008 року по 2009 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

Вважає, що в порушення чинного законодавства та Правил реєстрації шлюбу, працівниками відділу РАЦС було прийнято заяву про реєстрацію шлюбу, яку ОСОБА_3 не писав та не подавав, натомість замість нього заяву про реєстрацію шлюбу подала інша особа.

Факт написання заяви про реєстрацію шлюбу іншою особою, а не ОСОБА_3 , підтверджується висновком експерта № 2356, складеного 19 квітня 2016 року про проведення почеркознавчої експертизи під час розгляду справи № 22-ц/781/2950/2015 за ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 грудня 15 року та наданими поясненнями працівника РАЦС.

Чинним законодавством передбачено порядок подання заяви про реєстрацію шлюбу, а саме те, що особа має власноруч подати таку заяву, а в разі неможливості з будь-яких об`єктивних причин від імені такої особи може подати заяву інша особа наділена відповідними повноваженнями засвідченими нотаріально.

Вважає, що у його дядька була відсутня згода на укладання шлюбу, оскільки він особисто не подавав та не підписував заяви про реєстрацію шлюбу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда, у складі судді Панфілової А. В., від 09 липня 2019 року позов задоволено, визнано недійсним шлюб, укладений 29 квітня 2011 року між громадянами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації шлюбів Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції в Кіровоградській області зроблено актовий запис за № 160 та скасовано актовий запис про його реєстрацію. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено з порушенням норм закону, які потягли за собою порушення цивільних прав особи на вільний вибір партнера для укладення шлюбу, а після смерті особи вплинули на права та законні інтереси ОСОБА_1 , який є племінником померлого ОСОБА_3 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та Фортечного районного у місті Кропивницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 липня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, оскільки визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус фізичної особи у даному випадку ОСОБА_2 , яка повинна бути залучена до участі в такій справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2019 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 404/759/19 із місцевого суду.

У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Вважав, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що у даній справі потребує дослідження правомірність дій саме Фортечного районного у м. Кропивницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській областіпри прийнятті заяви на укладення шлюбу від ОСОБА_3 , а тому позов було пред`явлено до належного відповідача.

Апеляційний суд не врахував, що будь-яких позовних вимог до ОСОБА_2 у даній справі позивач не заявляв. При цьому, третя особа також не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року Фортечний районний у м. Кропивницькому відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

При цьому, відповідач просив врахувати, що підпис на заяві про реєстрацію шлюбу зроблений особисто ОСОБА_3 , що підтверджено висновком експерта, на який посилається відповідач у своєму позові. Крім того, за висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 під час реєстрації шлюбу усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.

Також вважав, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

У грудні 2019 року відзив на касаційну скаргу подано ОСОБА_2 , однак даний відзив не може бути взято до уваги касаційним судом, оскільки в порушення вимог статей 395 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) до відзиву ОСОБА_2 не додані докази надсилання його копій іншим учасникам справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувшись із позовом до Фортечного районного у місті Кропивницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області просив визнати недійсним шлюб, укладений 29 квітня 2011 року між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і анулювати актовий запис № 160, який зроблено в Книзі реєстрації шлюбів Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції в Кіровоградській області.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у даній справі позивач вказав ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що його дядько ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 без вільної на те згоди, оскільки в момент реєстрації шлюбу був інвалідом І групи загального захворювання, внаслідок чого не усвідомлював сповна значення своїх дій та не міг керувати ними, а також ОСОБА_3 не писав та не подавав заяву про укладення шлюбу з ОСОБА_2 , а дана заява підписана і подана іншою особою. Посилався на неправомірну поведінку працівників відділу РАЦС, яка суперечить як чинному законодавству України так і Європейській Конвенції про захист прав та основоположних свобод та Протоколів до неї які є частиною національного законодавства України.

ОСОБА_1 раніше звертався із аналогічним позовом до Кіровського районного суду м. Кіровограда (справа 404/1620/14-ц) з того самого предмету та з тих самих підстав, де відповідачем була зазначена ОСОБА_2 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада

2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 червня 2016 року позивачу було відмовлено у задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним.

Під час розгляду справи № 404/1620/14-ц судами встановлено, що права ОСОБА_1 у зв`язку із укладенням шлюбу між його дядьком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не були порушені, а ОСОБА_3 розуміючи значення своїх дій і керуючи ними особисто, підписавши заяву про державну реєстрацію шлюбу висловив свою волю на укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер та після його смерті спадкоємцями є його дружина ОСОБА_2 та племінник ОСОБА_1 .

Майном, що підлягає спадкуванню є квартира в м. Кропивницький.

ОСОБА_1 оспорює дійсність укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шлюбу, який зареєстровано 29 квітня 2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану МУЮ в Кіровоградській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 160 і посилаючись на висновок судово - психіатричної експертизи № 41 від 31 січня 2014 року, який було зроблено на підставі ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2013 року в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та стверджує, що укладений шлюб є недійсним, оскільки ОСОБА_3 виявляв ознаки хронічного психічного захворювання в формі деменції (недоумства) в наслідок ішемічного інсульту (16 лютого 2008 року), тому за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій і розумно керувати ними. Крім того, бланк заяви про реєстрацію шлюбу заповнював не ОСОБА_3 , а інша особа.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 42 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи в цивільному процесі є, зокрема, сторони, треті особи. Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Частиною другою статті 51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у цивільній справі № 523/9076/16-ц.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 , вказавши відповідачем у даній справі Фортечний районний у місті Кропивницькому відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, просив визнати недійсним шлюб, що укладений 29 квітня 2011 року між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та анулювати актовий запис № 160 , який зроблено в Книзі реєстрації шлюбів Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції в Кіровоградській області.

При цьому, питання про залучення відповідачем ОСОБА_2 , якою було укладено шлюб з ОСОБА_3 , позивач не ставив.

Встановивши, що ОСОБА_2 не залучено до участі у справі як відповідача та те, що суд апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку позбавлений такої можливості, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, правильно встановив характер спірних правовідносин та визначив норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин.

Доводи касаційної скарги про те, що у даній справі оспорюється правомірність дій саме Фортечного районного у м. Кропивницькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській областіпри прийнятті заяви на укладення шлюбу від ОСОБА_3 , а тому позов пред`явлено до належного відповідача, є необґрунтованими, оскільки визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус іншого із подружжя, у даному випадку ОСОБА_2 , яка повинна брати участь у такій справі в якості відповідача, а не третьої особи.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини, неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі

Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що, відповідно до частини третьої статті 401

ЦПК України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді