Образливі вислови на кшалт «Ви тупий?» не є розповсюдженням недостовірної інформації (ВС/КЦС № 591/7099/16-ц від 20.05.2019)

Фабула судового акту: У даній справі працівник підприємства звернувся до суду із позовною заявою про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги ним було вмотивовано тим, що під час засідання комісії на підприємстві, у якому він працює, його керівник звернувся до нього з висловлюванням «Ви тупий?», чим публічно образив та принизив його честь, гідність та ділову репутації перед членами комісії, серед яких були працівники підприємства та представники інших контролюючих органів, заподіявши йому моральні страждання та переживання.

При цьому відповідач не заперечував такого висловлювання на адресу позивача.

У зв’язку із цим ображений працівник просив суд зобов’язати керівника підприємства спростувати недостовірну інформацію у вигляді вислову «Ви тупий?» та вибачитись за таке висловлювання, а також стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Судом першої інстанції у задоволенні позовної заяви відмовлено, оскільки на думку суду образливий вислів є вираженням суб`єктивної думки та є оціночним судженням і не може бути витлумачене як таке, що містить фактичні дані. У зв’язку із цим підстави для притягнення відповідача до відповідальності відсутні.

Натомість суд апеляційної інстанції із такими висновками не погодився і у своєму рішенні вказав, що вислів «Ви тупий?» не є оціночним судженням, оскільки останнє висловлено у формі образи, що принижує честь і гідність позивача. Проте, виходячи із аналізу положень ст. 277 ЦК України, висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача спростувати зазначене.

В свою чергу Касаційний цивільний суд із таким висновком апеляційного суду погодився і у своїй постанові про залишення касаційної скарги позивача вказав наступне.

За нормами ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Окрім цього відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином відмовляючи у задоволенні позовних вимог про спростування недостовірної інформації, апеляційний суд обґрунтованої виходив з того, що запитання відповідача адресоване позивачу на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру підприємства «Ви тупий?» є суб`єктивною думкою відповідача, а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно визначеного ст. 277 ЦК України порядку.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Звернення зі скаргами до органів державної влади НЕ є розповсюдженням недостовірної інформації (ВС/КЦС № 727/5418/17 від 21.03.2019)

Суд має обгрунтувати чому він важає певну фразу оціночним судженням (ВС/КЦС у справі № 369/1052/16-ц від 08.05.2018 р.)

Критика публічної особи, навіть і перебільшена, не є розповсюдженням недостовірної інформації (ВС/КЦС № 761/8035/16-ц від 28.03.2018)

Образи висловлені нецензурною лайкою навіть у присутності сторонніх осіб не є інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію (Самбірський міськрайонний суд у справі № 466/4312/17 від 07.12.2017)

Позов про захист честі, гідності та ділової репутації не задоволений з огляду на те, що дії і твердження відповідача мали характер оціночних суджень і вчинялись стосовно публічної особи (ВССУ, справа № 569/568/15-ц, 15.03.17)

Обізвати особу «шлюхою» та «проституткою» - це образа, тому у позові про захист честі та гідності, а головне у стягненні моральної шкоди слід відмовити (Яготинський районний суд Київської області)

Постанова

Іменем України

20 травня 2019 року

м. Київ

справа № 591/7099/16-ц

провадження № 61-34159 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 21 листопада 2016 року на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (далі - ПАТ «Сумиобленерго»), членом якої він був, ОСОБА_2 звернувся до нього з висловлюванням «Ви тупий?», чим умисно публічно образив та принизив його честь, гідність та ділову репутації перед членами комісії, серед яких були працівники ПАТ «Сумиобленерго» та представники інших контролюючих органів, заподіявши йому моральні страждання та переживання.

22 листопада 2016 року відповідач надіслав на адресу інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» заяву, у якій підтвердив, що дійсно зазначав на адресу позивача вищевказане висловлювання та не вважає його образливим. Оскільки вхідна кореспонденція підприємства підлягає реєстрації, унаслідок подання вказаної заяви, відповідач додатково розповсюдив образу у формі висловлювання «Ви тупий?» серед інших працівників підприємства.

Посилаючись на те, що висловлена відповідачем інформація є негативною та такою, що порушує його особисті немайнові права, суперечить встановленим правилам поведінки та моралі, а її розповсюдження змушує оточуючих сумніватися у відповідності позивача займаній ним у ПАТ «Сумиобленерго» посаді юрисконсульта, його ділових та професійних якостях, що призвело до заподіяння йому моральної шкоди, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати, викладену у зверненні до позивача на засіданні комісіїінформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» 21 листопада 2016 року, недостовірну інформацію «Ви тупий ?» у такий же спосіб, у який вона була поширена, тобто шляхом публічної промови тексту наступного змісту на засідання комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго»: «Будучи присутнім на комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго», я, ОСОБА_2 , допустився порушення честі, гідності і ділової репутації юрисконсульта ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_1 , звернувшись до нього з питанням «Ви тупий?». Поспішаю зазначити, що ця фраза сказана на комісії інформаційно-консультаційного центру не відповідає дійсності, є образою людської честі, гідності та ділової репутації. Я не мавпідстав щодовисловленняданої образи юрисконсульту. У зв`язку з викладеним, я, ОСОБА_2 приношу свої вибачення юрисконсульту ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_1».

- зобов`язати ОСОБА_2 . Спростуватиінформацію, визначену у заяві ОСОБА_2 до начальника інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» від 22листопада 2016 року, а саме в частиніповідомлення про зверненнязаявника до юрисконсульта товариства «Ви тупий?» в такий же спосіб, у який вона буллапоширена, тобто шляхом подання заяви до начальника інформаційно-консультаційного центру

ПАТ «Сумиобленерго» наступногозмісту: «Заява про спростування інформації, викладеної у моїй заяві начальнику інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» 22 листопада 2016 року. У своїй заяві я зазначав наступне: «Вимагаю від Вас та від членів комісії інформаційно-консультаційного центру не спотворювати інформацію та не перекручувати, а саме моє запитання на адресу юриста (засідання відбулося 21листопада 2016 року о 15:30) «Ви тупий?»…Вважаю запитання поставлене мною слушне та не є образою, тому що цьому питанню передувала інформація від ОСОБА_3 щодо знищеного договору № 2402 від 10 листопада 2016 року та пояснення юриста не по суті.» Визнаю, що запитання адресоване юрисконсульту «Ви тупий?» є образою та недостовірною інформацією. Також визнаю, що безпідставно поставив дане запитання юрисконсульту. У зв`язку з викладеним приношу свої вибачення особисто юрисконсульту ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_1 ».

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь на відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фраза відповідача «Ви тупий?» як вираження його суб`єктивної думки, є оціночним судженням. Дане висловлювання, з огляду на характер використання мовних символів, не може бути витлумачене як таке, що містить фактичні дані. Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, вони, як і думки, переконання судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності їх дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів). Ураховуючи, що позивачем не доведено факту поширення відповідачем щодо нього недостовірної інформації, позовні вимоги є необгрунтованими.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 300,00 грн та на відшкодування судових витрат 551,20 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про те, що запитання ОСОБА_2 на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» «Ви тупий?» є оціночним судженням не є обгрунтованим, оскільки вказане є його суб`єктивною думкою, висловленою у формі образи, що принижує честь і гідність ОСОБА_1 У розумінні статті 277 ЦК України, висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання ОСОБА_2 спростувати зазначене. Проте оскільки суб`єктивну думку відповідача висловлено у формі образи, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 такі дії призвели до заподіяння йому моральної шкоди яку суд, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, визначив у розмірі 300,00 грн.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив змінити рішення Апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2017 року у частині відмови у задоволенні вимог про спростування недостовірної інформації, зобов`язавши відповідача спростувати зазначену інформацію, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що частково задовольняючи вимоги позовної заяви апеляційний суд не урахував, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво та що обов`язок доведення того, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, у той час як позивач має право надати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач, скориставшись своїм правом, надав докази недостовірності поширеної відповідачем щодо нього інформації. Проте встановивши, що права позивача було порушено, апеляційний суд не визначив способу відновлення його немайнового права, найбільш ефективним та наближеним до способу поширення, є спростування недостовірної інформації.

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

04 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 06 червня 2017 року у частини вирішених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом ПАТ «Сумиобленерго» від 04 листопада 2016 року № 8/394 «Про склад Комісії Інформаційно-консультаційного центру» юрисконсульта групи з обслуговування структурних підрозділів ОСОБА_1 було включено до складу постійно діючої комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго».

21 листопада 2016 року на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго», ОСОБА_2 звернувся до позивача із запитанням «Ви тупий?».

Письмовою заявою на ім`я начальника інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» від 22 листопада 2016 року, відповідач підтвердив, що на засіданні комісії 21 листопада 2016 року , він звертався на адресу юрисконсульта із питанням «Ви тупий?».

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватисясвоїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежновід кордонів. Здійсненняцих свобод, оскількивоно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, щовстановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальноїцілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорониздоров`я або моралі, для захистурепутації або прав іншихосіб, для запобіганнярозголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

За змістом частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абзацах 3, 5 пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про спростування недостовірної інформації, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що запитання відповідача адресоване позивачу на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Сумиобленерго» «Ви тупий?» є суб`єктивною думкою ОСОБА_2 , а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно визначеного статтею 277 ЦК України порядку.

Доводи касаційної скарги про те, що чинне законодавство покладає обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною на відповідача, як презумпцію добропорядності особи, є непереконливими, оскільки відповідну норму, що була закріплена у частині третій статті 277 ЦК України, виключено на підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» і на момент виникнення спірних правовідносин у цивільному законодавстві її не існувало.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400 401 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Сумської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді