Ухвали слідчих суддів про заміну запобіжного заходу МОЖУТЬ бути оскаржені в апеляційному порядку (ВС/ККС № 628/969/18 від 18.12.2018)

Фабула судового акту: Нормами статті 309 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржено у апеляційному порядку під час досудового слідства. До таких ухвал віднесено зокрема і ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні.

Як вбачається із законодавчої конструкції вказаної норми згаданий перелік є вичерпним.

Однак у рішенні, яке пропонується до уваги Касаційний кримінальний суд надав своє бачення змісту зазначеної норми.

У даній справі ухвалою слідчого судді підозрюваному у кримінальному провадженні за клопотанням прокурора було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звернув заставу в дохід держави.

Таке рішення захисником було оскаржено в апеляційному порядку. Проте, апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою, оскільки на його думку такі ухвали не є предметом апеляційного перегляду.

Таке рішення стало предметом розгляду Касаційного кримінального суду, який ініційовано стороною захисту.

Аналізуючи норми права ККС рішення апеляційного суду скасував та вказав, що Виходячи з системного аналізу ст. 309 КПК України та враховуючи положення ч. 10 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає, що термін «застосування запобіжного заходу» у цьому випадку охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід.

У провадженні, що розглядається, слідчий суддя відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК України за клопотанням прокурора змінив запобіжний захід

підозрюваному, застосувавши у такий спосіб до підозрюваного замість застави інший запобіжний захід - тримання під вартою. При цьому в резолютивній частині судового рішення правильно роз'яснено порядок та строки його оскарження.

Отже, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу, не врахував вимог ч. 10 ст. 182 КПК України та неправильно витлумачив положення ст. 309 КПК України, звузивши її зміст, що призвело до помилкового висновку про відсутність у захисника права на оскарження ухвали слідчого судді.

Аналізуйте судовий акт: Оскарження ухвали слідчого судді про арешт ліміту сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ – позиція апеляційних судів неоднозначна (Київський апеляційний суд від 05 грудня 2018 р. у справі

Дивно, суд апеляційної інстанції порушив статтю 309 КПК України та розглянув скаргу на рішення суду про скасування арешту майна (Апеляційний суд Черкаської області у справі № 712/9112/18 від 10 грудня 2018 р.)

ВС/ККС: Залишення апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів без руху чинним кримінальним процесуальним законодавством НЕ передбачено (ВС/ККС № 344/15549/17 від 19.09.2018)

Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)

Апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження (ВС/ККС № 711/5912/17 від 05.07.2018)

Ухвали слідчих суддів про призначення позапланових перевірок можуть переглядатись в апеляційному порядку (ВП ВС,справа № 243/6674/17-к, 23.05.18)

Постанова

іменем України

18 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 628/969/18

провадження № 51-9513км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Огурецького В.П.,

суддів Короля В.В., Маринича В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Батка Є.І.,

прокурора Дехтярук О.К.,

захисника - адвоката Церковного В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника - адвоката Церковного В.В. на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Слідчий суддя Куп'янського міськрайонного суду Харківської області ухвалою від 23 серпня 2018 року за клопотанням заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури в Харківській області змінив застосований до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні

№ 12018220370000750 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звернув заставу в дохід держави із зарахуванням до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 03 вересня 2018 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката Церковного В.В. в інтересах ОСОБА_2 на зазначену ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Церковний В.В. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог захисник, посилаючись на норми Конституції України, рішення Конституційного Суду України, норми Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що апеляційний суд незаконно відмовив у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, порушивши право на оскарження судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

Захисник - адвокат Церковний В.В. підтримав доводи у касаційній скарзі та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор вважала, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, та просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Розглядаючи касаційну скаргу захисника на ухвалу апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Порушення вимог КПК, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до ст. 412 КПК є істотними і тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката на ухвалу слідчого судді про зміну підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу, апеляційний суд послався на те, що зазначена ухвала відповідно

до ст. 309 КПК оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком апеляційного суду.

Статтею 309 КПК передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. До цього переліку, зокрема, віднесено певні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК).

За ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК.

Виходячи з системного аналізу ст. 309 КПК та враховуючи положення ч. 10 ст. 182 КПК, колегія суддів вважає, що термін «застосування запобіжного заходу» у цьому випадку охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід.

У провадженні, що розглядається, слідчий суддя відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК за клопотанням прокурора змінив запобіжний захід ОСОБА_2, застосувавши у такий спосіб до підозрюваного замість застави інший запобіжний захід - тримання під вартою. При цьому в резолютивній частині судового рішення правильно роз'яснено порядок та строки його оскарження.

Отже, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу, не врахував вимог ч. 10 ст. 182 КПК та неправильно витлумачив положення ст. 309 КПК, звузивши її зміст, що призвело до помилкового висновку про відсутність у захисника права на оскарження ухвали слідчого судді.

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна вважати такою, що відповідає вимогам процесуального закону щодо провадження в суді апеляційної інстанції, а тому вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, який необхідно провести згідно з вимогами закону.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника - адвоката Церковного В.В. задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 вересня 2018 року у провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: