Витрати на проведення експертизи на замовлення позивача до звернення до суду із позовом НЕ входить до складу судових витрат та з іншої сторони НЕ стягується (ВС/КАС у справі № 824/647/19-а від 16.12.2020)

Фабула судового акту: Однією із новел Кодексу адміністративного судочинства після внесення до нього змін стала можливість проведення експертизи за ініціативою позивача до подання позову до суду, так зване позасудове експертне дослідження (ст. 104 КАС України).

Виходячи з норм ст. 132, 137 КАС України за загальним правилом витрати пов’язані із залученням експертів відносяться до судових витрат та підлягають стягненню зі сторони, яка «програла» справу.

Але це правило є загальним, а тому містить певні виключення.

У даній справі підприємство судилось з податковим органом та до подачі позову до суду на своє замовлення отримало висновок експерта, який став однім із доказів та підставою для задоволення позову.

Після постановлення позитивного для позивача рішення підприємство звернулось із заявою про постановлення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на проведення експертизи).

Суд першої інстанції та апеляційний суд із такими вимогами погодились виходячи з того витрати підприємства на проведення експертизи виникли у зв`язку зі збиранням доказів та підготовкою позову у даній справі, тому ці судові витрати пов`язані з розглядом справи та підлягають розподілу в порядку, передбаченому КАС України. Факт замовлення експертизи до моменту звернення з позовом не впливає на пов`язаність вказаних вище судових витрат з розглядом справи і не може бути підставою для відмови в їх відшкодуванні.

Податківцями на вказане рішення було подано касаційну скаргу, яку останні вмотивували тим, що вказані витрати не можуть бути судовими витратами у зв`язку із тим, що експерт не залучений учасником справи, на момент проведення експертизи судочинство у справі не здійснювалось. Відносини між позивачем та експертом виникли поза судовим процесом. Отже вказані витрати не можуть вважатися таким, що були пов`язані з розглядом справи.

Касаційний адміністративний суд з такими твердженнями органу податкової служби погодився скасувавши додаткове рішення місцевого адміністративного суду та відмовивши у задоволенні заяви позивача.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно норм ст. 137 КАС України судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Отже Кодексом адміністративного судочинства України встановлено порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

У даній справі оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування Товариству витрат на підготовку експертного висновку.

На користь такого висновку також свідчать норми ч. 8 ст. 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені Товариством витрати були необхідними (неминучими).

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Вартість пального є витратами пов’язаними із прибуттям в судове засідання сторони згідно ст. 135 КАС України, які стягуються із суб’єкта владних повноважень понад витрати на правничу допомогу (ВС/КЦС, №Н/806/1943/18 від 30 листопада 2020 р.)

Витрати на професійну правничу допомогу стягуються і при здійсненні судового контролю, а не лише при ухваленні судом рішення по суті спору (ВС/КАС у справі № 520/928/19 від 20 жовтня 2020р.)

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Отримання гонорару готівкою можна підтверджувати БУДЬ-ЯКИМ документом (квитанція, акт, розписка тощо) (ВС/КАС у справі № 727/4597/19 від 16.04.2020)

КАС/ВС висловив правову позицію, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення (Об'єднана палата КАС/ВС від 20.12.2019 р. №240/6150/18).

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 грудня 2020 року

справа №824/647/19-а

адміністративне провадження №К/9901/31359/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Юрченко В. П.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області

на додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у складі судді Левицького В. К.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у складі суддів Сапальової Т. В., Мацького Є. М., Смілянця Е. С.

у справі № 824/647/19-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброцем»

до Головного управління ДПС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Доброцем» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2019 року № 0003031401, яким визначено Товариству грошові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 235447,50 грн, в тому числі 188358,00 грн за податковим зобов`язанням та 47 089,50 грн штрафних (фінансових) санкцій; податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2019 року № 0003041401, яким Товариству визначено грошові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 261607,50 грн, у тому числі 209286,00 грн за податковими зобов`язаннями та 52321,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкової вимоги від 30 травня 2019 року № 53708-56 про сплату Товариством податкового боргу у загальній сумі 571132,85 грн.

2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року, залишеним без змін постановою сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, позов задоволено частково.

3. Представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №824/647/19-а, в обґрунтування якої зазначив, що під час ухвалення судового рішення по справі не було враховано понесені судові витрати на проведення судової експертизи у сумі 15000,00 грн. Враховуючи те, що адміністративний позов задоволено частково, позивач просив суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на проведення експертизи) в сумі 15000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

4. Відповідач подав до суду заперечення на заяву Товариства, в яких просив відмовити позивачу в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на проведення експертизи, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність понесених витрат.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. 27 січня 2020 року Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, яким стягнуто з Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 6960,00 грн.

6. Ухвалюючи додаткове рішення та постанову за наслідками його перегляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що витрати Товариства на проведення експертизи виникли у зв`язку зі збиранням доказів та підготовкою позову у даній справі, тому ці судові витрати пов`язані з розглядом справи та підлягають розподілу в порядку, передбаченому КАС України. Факт замовлення експертизи до моменту звернення з позовом не впливає на пов`язаність вказаних вище судових витрат з розглядом справи і не може бути підставою для відмови в їх відшкодуванні.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з цими судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 824/647/19-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви про відшкодування витрат відмовити.

8. В касаційній скарзі відповідач зазначає, що витрати на експерта залученого Товариством до подання позову та відкриття провадження у справі 824/647/19-а не можуть бути судовими витратами у зв`язку із тим, що експерт не залучений учасником справи, на момент проведення експертизи судочинство у справі не здійснювалось. Відносини між позивачем та експертом виникли поза судовим процесом. Отже вказані витрати не можуть вважатися таким, що були пов`язані з розглядом справи № 824/647/19-а. За висновком відповідача, підписання договору щодо проведення експертизи та сплата за ці послуги є внутрішнім питанням юридичної особи Товариства і Кодексом адміністративного судочинства України їх розподіл регулюватися не може у зв`язку із тим, що Товариство укладаючи договір з експертом діяло не як учасник адміністративної справи, а як юридична особа на свій страх і ризик і зобов`язання перед експертом виникають саме у цієї юридичної особи, а не у державного органу, тим більше, що цей орган не є стороною цих відносин і не обізнаний з питань їх здійснення.

IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

9. 25 листопада 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 824/647/19-а.

10. 1 грудня 2020 року справа № 824/647/19-а надійшла до Верховного Суду.

11. Відзив на касаційну скаргу податкового органу позивач не надав, що не перешкоджає касаційному перегляду.

12. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

14. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваних частинах відповідають.

15. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат та докази на підтвердження їх понесення

16. Разом із позовом позивач подав до суду Висновок судово-економічної експертизи № 29 від 31 травня 2019 року судового експерта Перепелюк С. М. № 29, складений на його замовлення (т. 1 а. с. 170 - 184).

17. Вказаний висновок судового експерта зроблено на підставі договору укладеного між позивачем та судовим експертом Перепелюк С. М. про проведення судово-економічної експертизи від 20 травня 2019 року, відповідно до умов якого вартість проведення судово-економічної експертизи становить 15000,00 грн (т. 1 а. с. 185).

18. Товариством понесено витрати на проведення судової експертизи у сумі 15000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 234 від 29 травня 2019 року (т. 1 а. с. 187).

19. 31 травня 2019 року між сторонами договору складено акт здачі-приймання експертних робіт, згідно з яким судовий експерт Перепелюк С. М. передав, а Товариство прийняло Висновок судово-економічної експертизи від 31 травня 2019 року. Загальна вартість робіт склала 15000,00 грн (т.1 а. с. 186).

VІ. Джерела права

20. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

21. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

22. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

23. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

24. Частини перша - третя статті 101 КАС України. Вимоги до висновку експерта

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

25. Частини перша, шоста, сьома статті 104 КАС України. Проведення експертизи на замовлення учасників справи

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

26. Частини перша стаття 106 КАС України. Проведення експертизи

Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

27. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

28. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

29. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

30. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

VІІ. Позиція Верховного Суду

31. Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

32. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

33. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 КАС України). Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).

34. Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

35. Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування Товариству витрат на підготовку експертного висновку.

36. На користь такого висновку також свідчать норми частини восьмої статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

37. Дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені Товариством витрати були необхідними (неминучими).

VІІІ. Висновки

38. Відповідно до статті 351 КАС України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

39. Суд визнає, що при ухваленні судом першої інстанції додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду додаткового рішення, суди допустили порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконних рішень, що є підставою для їх скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити.

Додаткове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 824/647/19-а скасувати, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Доброцем» в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді