Конфіденційне співробітництво адвоката з правоохоронцями є підставою для позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю (ВС/КАС № 826/8426/17)

Фабула судового акту: У вересні 2016 році Генеральний прокурор без юридичної освіти вихвалявся на теренах Інтернету про викриття «чергової великої риби», якою виявився член Вищої ради правосуддя Павло Іванович Гречківський.

Останньому недолуге слідство намагалось інкримінувати отримання хабаря у розмірі 500 000 доларів США.

Але ця справа як і переважна кількість «мильних кульок» авторства Луценка закінчилась великим пшиком, а саме виправдувальним вироком, який було винесено у зв’язку із тим, що у даній справі мала місце провокація злочину з боку «професійного хабародавця», який був адвокатом.

У зв’язку із встановленням факту провокації хабара з боку цього «адвоката» останнього КДКА регіону було позбавлено права займатись адвокатською діяльністю.

Вказане рішення було оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка скаргу залишила без задоволення.

Саме це рішення ВКДКА стало предметом позову та судового рішення, яке пропонується до уваги.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, законність якого підтвердив і апеляційний адміністративний суд, позов про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА залишено без задоволення.

Проте, наполягаючи на своїй правоті, позивач подав касаційну скаргу.

Однак, Касаційний адміністративний суд залишив скаргу без задоволення у зв’язку із наступним.

Відповідно до матеріалів справи позивач, в порушення вимог ч. 2 ст. 275 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був залучений органами досудового розслідування до негласного (конфіденційного) співробітництва.

Інтерес позивача до вирішення питань, пов’язаних з підприємством, представником якого він нібито був, у позапроцесуальний спосіб та надання коштів був направлений виключно на провокацію по вчиненню протиправних дій. Обставини кримінального провадження, у якому саме і було вчинено провокацію, свідчать про те, що позивач протягом тривалого часу в порушення вимог спеціального законодавства постійно співпрацював з правоохоронними органами, з метою протиправного підбурювання інших осіб до вчинення злочинів, провокацій підкупи, для подальшого викриття правоохоронними органами цих осіб.

При цьому системність, довготривалість та цілеспрямованість незаконних дій позивача свідчить про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність було законним та обґрунтованим.

Такі дії позивача свідчать про використання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для впливу на окремих осіб, з метою схиляння до отримання ними неправомірної вигоди для їхнього подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.

Посилання позивача на те, що він діяв як громадянин відповідно вимог Закону України «Про запобігання корупції» судом касаційної інстанції до уваги не взято оскільки у справі встановлено, що останній діяв в інтересах юридичної особи, діяв як адвокат і на нього розповсюджується саме спеціальне законодавство, яке регламентує діяльність адвоката у тому числі норми ч. 2 ст. 275 КПК України, якою прямо забороняється залучення адвокатів до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Несплата щорічних внесків на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (ВС/КАС № 1540/4358/18 від 09.08.2019)

КАС/ВС висловив правову позицію щодо відповідальності адвоката за несплату у встановлений термін щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування (КАС/ВС від 12.12.2018 р. справа П/811/10/14).

ВИРОК: Підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів схиляють до вчинення злочину (ВИРОК у справі № 686/9761/16-к, від 12.11.18р.)

Вирок: Всі докази отримані за допомогою провокації повинні бути виключені з доказової бази (Бахмацький районний суд Чернігівської області № 728/1357/17 від 22.02.2018)

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №826/8426/17

адміністративне провадження №К/9901/17837/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 826/3585/18

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року (прийняту у складі: головуючого - Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Федотова І.В., суддів: Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.),

І. Суть спору:

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Житомирської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30 травня 2017 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує, тим що оскаржуване рішення порушує його права та охоронювані законом інтереси, є протиправним і необґрунтованим, у зв`язку з відсутністю порушення ним присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

3. Позивач посилається, що в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано які його дії, як адвоката, мають ознаки дисциплінарного проступку в розумінні статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

4. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем за результатами розгляду скарги позивача та матеріалів перевірки було правомірно прийнято рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

7. У касаційній скарзі позивач посилається, на те що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про запобігання корупції», з огляду на відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та порушень Присяги адвоката і Правил адвокатської етики.

8. Позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

9. Відповідач та представник третіх осіб надав заперечення на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1 , згідно рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №10 від 02.12.2004 року, 24.12.2004 року видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

11. 11.01.2017 року (вх. №397д) адвокатом ОСОБА_6 подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальністю.

12. У подальшому, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 27.01.2017 року, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1

13. Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 27.01.2017 року про порушення стосовно нього дисциплінарної справи, подав 09.02.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якій просив скасувати рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та закрити дисциплінарне провадження.

14. За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 від 11.01.2017 року, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області винесено рішення від 24.02.2017 року яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 . до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю за порушення Присяги адвоката України за грубе порушення адвокатської етики та внесено відомості про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю до Єдиного реєстру адвокатів України.

15. Позивач, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 24.02.2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, подав 14.03.2017 року скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якій просив повністю скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року.

16. За результатами розгляду скарг ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 та на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1, винесено рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року, яким скарги адвоката ОСОБА_1 від 27.01.2017 року та 24.02.2017 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області залишено без змін.

17. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, ОСОБА_1 оскаржив його до суду першої інстанції.

18. Крім того, Радою адвокатів України, у рішенні № 38 від 16.02.2017 встановлено, що дії адвоката ОСОБА_1 вчиняються ним поза межами спеціального законодавства. Правил адвокатської етики, а також актів Ради адвокатів України та за своїми зовнішніми та внутрішніми ознаками, дії адвоката ОСОБА_1 є ніщо іншим, як співробітництво з оперативними підрозділами, що є неприпустимим. Також вказаним рішенням встановлено факт тиску на органи адвокатського самоврядування, у контексті розгляду питання притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що є неприпустимим.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

23. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

24. Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів

25. За змістом статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

26. За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

27. При цьому, згідно з частинами першої та другої статті 34 Закону N 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

28. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

29. Стаття 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

30. Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

31. У відповідності до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

32. За змістом статті 40 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

33. Частиною 1 статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

34. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

35. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

36. Пунктом першим Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

37. Згідно з пунктом 2 вищевказаного положення метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

38. У відповідності до частини 4 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

39. Приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

40. Згідно пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення) встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

41. Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

42. Відповідно до пункту 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

43. Приписами частини третьої та четвертої статті шостої Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженими Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012р. (далі - Правила), адвокат зобов`язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

44. Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

45. Так, частинами 2, 3 статті 7 вказаних Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

46. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

47. Згідно з частиною 1 статті 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.

48. Відповідно до пункту 2.1 частини 2 статті 43 Правил адвокатської етики в ході судового розгляду справи адвокат не повинен намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами.

49. Частиною 2 статті 275 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

VI. Позиція Верховного Суду

50. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

52. Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення адвоката ОСОБА_6 зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області стали його систематичні та грубі порушення п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 та п. 8 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. З та ч. 4 ст. 6, ч. 2 ст. 7, п. 2.1. ч. 2 ст. 43 Правил адвокатської етики, використання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, з метою вчинення дій, не пов`язаних з професійною адвокатською діяльністю, зокрема, систематичних провокацій у отриманні хабарів, шляхом зловживання довірою та у спосіб розкриття адвокатської таємниці, а також сприяння діяльності правоохоронним органам у їхньому викритті.

53. Як зазначено у скарзі адвоката ОСОБА_6, за заявами адвоката ОСОБА_1 було порушено ряд кримінальних проваджень, за фактами отримання хабарів, в яких ОСОБА_1 провокував осіб на отримання ними хабарів, сприяючи при цьому правоохоронним органам, тобто з метою їхнього подальшого викриття.

54. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що адвокат ОСОБА_1, в порушення вимог ч. 2 ст. 275 КПК України та п. З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був залучений слідчими органами до негласного (конфіденційного) співробітництва з Генеральною прокуратурою України, в рамках кримінального провадження № 42016000000002150, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2016. Інтерес ОСОБА_1 до вирішення питань, пов`язаних з ТОВ «Богадар» у позапроцесуальний спосіб та надання коштів був направлений виключно на провокацію ОСОБА_2 та ОСОБА_10 по вчиненню протиправних дій. Обставини кримінального провадження № 42016000000002150 свідчать про те, що адвокат ОСОБА_1 протягом тривалого часу в порушення вимог спеціального законодавства постійно співпрацював з правоохоронними органами, з метою протиправного підбурювання інших осіб до вчинення злочинів, провокацій підкупи, для подальшого викриття правоохоронними органами цих осіб.

55. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що, адвокат ОСОБА_1 тривалий час незаконно співпрацював з правоохоронними органами будучи адвокатом, що згідно з вимогами спеціального законодавства недопустимо. Системність, довготривалість та цілеспрямованість незаконних дій адвоката ОСОБА_1 . свідчить про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність було законним та обґрунтованим.

56. У поданих доказах міститься інформація про те, що ОСОБА_1 у рамках вказаного кримінального провадження виявив бажання та надав письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва, будучи при цьому діючим адвокатом, в порушення вимог ч. 2 ст. 275 КПК України та п. З ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

57. Відповідно до частини 3, 4 статті 6 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду, іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності.

58. За приписами частинами 2, 3 статті 7 Правил передбачено, що адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

59. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

60. Згідно з частиною 1 статті 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката.

61. Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції системні та неодноразові дії адвоката ОСОБА_1 свідчать про використання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не для здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а для впливу на окремих осіб, з метою схиляння до отримання ними неправомірної вигоди для їхнього подальшого викриття та прикриття свідомої співпраці з правоохоронними органами.

62. При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності.

63. Суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій установлено, що адвокат ОСОБА_1 всупереч нормам законодавства співпрацював з правоохоронними органами, а тому його посилання на норми Закону України «Про корупцію» щодо необхідності подання до правоохоронних органів заяви про надходження пропозиції щодо протиправного отримання коштів, судом не приймаються до уваги. Тобто, колегія суддів звертає увагу на те, що в цьому випадку йдеться про систематичну співпрацю з правоохоронними органами.

64. Також посилання ОСОБА_1 на те, що він діяв як громадянин відповідно вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, касаційним судом не приймається до уваги, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 діяв в інтересах юридичної особи, діяв як адвокат і на нього розповсюджується саме спеціальне законодавство, яке регламентує діяльність адвоката у тому числі норми частини 2 статті 275 Кримінального процесуального кодексу України, якою прямо забороняється залучення адвокатів до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій.

65. Крім того, скаржник посилається на наявні недоліки оскаржуваного рішення ВКДКА № V-011/2017 від 30 травня 2017 року в частині відсутності посилання в ньому на кількість членів дисциплінарної палати, що голосували по питаннях позбавлення ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю та відсутністю таких відомостей у рішеннях Дисциплінарної палати КДКА Житомірської області від 27.01.2017 та 24.02.2017 року.

66. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що з цього приводу є правильним висновок суду апеляційної інстанції який встановив, що зазначені підстави не були предметом оскарження спірних рішень, а відсутність таких відомостей не є підставою вважити неповноважність складу комісії.

67. Отже, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №V-011/2017 від 30.05.2017 року в частині відмови у задоволенні скарги щодо скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 27.01.2017 року та рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 24.02.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 прийнято на підставі та у спосіб до норм діючого законодавства.

68. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

69. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

70. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

VII. Судові витрати

71. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді