ВИРОК: Підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів схиляють до вчинення злочину (ВИРОК у справі № 686/9761/16-к, від 12.11.18р.)

Фабула судового акта: Слід очікувати, що справа, яка пропонується увазі читачів, ще буде оцінена судами апеляційной і касаційної інстанцій, але вже заслуговує на увагу. Отже, - директор державного підприємства звинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст.198 та ч.3 ст. 369 КК України, але був визнаний невинуватим і виправданий : за ст. 198 КК України – «оскільки встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення»; за ч.3 ст. 369 КК України – «оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується».

Як видно з тексту вироку, він 3.02.2016 року біля 11 год. 10 хв. в кабінеті військової прокуратури надав старшому групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні прокурору військової прокуратури неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 23 145 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 624 613 грн 63 коп. та 2 000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 58 335 грн 05 коп. за вчинення та не вчинення в його інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно державного підприємства, не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників цього заводу, тощо. В процесі цих дії підсудний передав прокурору конверт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5 000 доларів США та написав і передав йому розписку про ніби - то отримання ним грошових коштів в сумі 18 145 доларів США та 2 000 Євро, які були вилучені під час обшуку його службового кабінету і які фактично йому поверненні не були.

Як видно із протоколу затримання особи у вчиненні злочину підсудного було затримано в порядку ст. 208 КПК України одразу після вчинення злочину - 3.02.2016 року об 11 год. 23 хв. в приміщенні кабінету військової прокуратури.

Виправдовуючи підсудного, суд, акцентував увагу на тій обставині, що про цю «домовленість» прокурор повідомив своє керівництво відповідним рапортом ще 31.01.2016 року, який наступного дня був поданий до військової прокуратури регіону, і за цим фактом і було внесено відомості до ЄРДР та проводилось розслідування.

В цьому контексті цілком доречним є також посилання суду на відоме рішення Європейського суду з прав людини від 5 лютого 2008 року в справі «Романаускас проти Литви», у п.п. 54, 55, 60 якого ЄСПЛ зазначив:

- п. 54 «… використання доказів , отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи»;

- п. 55 «Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежується пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений;

- п. 60 «У випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватись недопустимими».

Що ж до національного законодавства, то відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Якщо 30.01.2016 року у своєму службовому кабінеті директор підсудний дійсно запропонував прокурору військової прокуратури неправомірну вигоду, то як слідує із його показань, він від такої пропозиції, як того вимагає ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції» не відмовився, не залучив свідків, які знаходились у приймальні (сусідньому кабінеті), а відповів, що подумає і сам йому зателефонує.

Ч. 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, суд дійшов висновку, що правоохоронці, отримавши відомості про можливе вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України не обмежились пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів на підтвердження його вчинення, впливали на підсудного, схиляючи його до вчинення злочину, а саме - до надання неправомірної вигоди службовій особі, та створюючи обстановку для вчинення цього злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук обумовила закриття провадження у зв'язку з не встановленням доказів для доведення винуватості і вичерпанням можливості їх отримання (ВС/ККС, № 623/4131/15-к, 25.09.18)

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту (ВС/ККС № 688/788/15-к від 04.07.2018)

ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК: Проведення оперативно-розшукових заходів на підставі п. 9 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" можливо ТІЛЬКИ згідно із ст. 260, 263-265 КПК України ПІСЛЯ внесення відомостей до ЄРДР (№ 635/4568/15-к, 27.11.17р.)

Постанови про проведення НСРД із грифом обмеження мають бути відкриті захисту та долучені до матеріалів справи, інакше отримані на їх підставі докази - є недопустимими (ВС/ККС у справі № 748/3070/15-к, від 12 квітня 2018 р.)

Справа № 686/9761/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді - Слободяна В.С., з участю: секретаря Царук Г.Д. прокурорів: Погорєлова Д.В., Бабія В.В., захисників: Ференца Б.В., Тимофієва А.П., Шибінського В.Ф., обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження №42016140400000055 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ярмолинці Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, за ст.198, ч.3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи директором ДП «Красилівський агрегатний завод», діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст.19 68 Конституції України, ст.ст. 3, 38 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п.п. 5.4.15, 5.4.16 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони №300 від 16.07.1997 року, п.п. 1.2, 1.3, 1.23, 3.1.9, 3.1.14, 3.3.11 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 року, п.п. 1, 5, 6, 7, 31, 32 Статуту ДП «Красилівський агрегатний завод», затвердженого наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» від 19.03.2012 р. №141, п.п. 1.3, 4.1 контракту №38к/14 від 29.05.2014 р., укладеного маж Генеральним директором Державного концерну «Укроборонпром» та ОСОБА_4, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_5 придбати чи зберігати майно, завідомо одержане злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що військове майно в/ч А 4245 - вироби «БД3 -УСК» у кількості 28 шт. (1 балочний тримач «БД3-УСК» №7750240031 та 27 балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 40320 грн. незаконно обернені на його - ОСОБА_4 користь унаслідок протиправних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 29.12.2015 року в період часу з 8 год. 44 хв. по 11 год. 12 хв. придбав у в/ч А3013 (с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області) відшкодувально, в обмін на металобрухт через працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме військове майно військової частини А4245 - вироби «БД3 -УСК» у кількості 28 шт. (1 балочний тримач «БД3-УСК» №7750240031 та 27 балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 40320 грн.

Він же, у період з 29.12.2015р. по 31.01.2016 р., діючи умисно, із корисливим мотивом, зберігав указане вище майно, завідомо одержане злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (1 балочний тримач «БД3-УСК» №7750240031 та 27 балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) на території ДП «Красилівський агрегатний завод» за адресою: Хмельницька область м. Красилів вул. Щаслива, 1.

Він же 28.01.2016 р. в період часу з 14 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв., діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_5 придбати чи зберігати майно, завідомо одержане злочинним шляхом, достовірно знаючи про те, що військове майно військової частини А3013 - вироби «БД3 -УСК» у кількості 30 шт. (1 балочний тримач «БД3-УСК» №7750940065 та 29 балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 49645 грн. 50 коп. незаконно обернені на його ОСОБА_4 користь унаслідок протиправних дій ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, придбав у в/ч А3013 (с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області відшкодувально, в обмін на металобрухт, через працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» ОСОБА_11А та ОСОБА_9 майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме військове майно військової частини А3013 - вироби «БД3 -УСК» у кількості 30 шт., з яких 1 балочний тримач «БД3-УСК» №7750940065 та 29 балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 49645 грн. 50 коп.

Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ст.198 КК України, а саме, як вказано в обвинувальному акті, у незаконному придбанні та зберіганні майна завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Свою винуватість у вчиненні цього злочину обвинувачений ОСОБА_4 заперечив, показавши, що незаконно майна завідомо одержаного злочинним шляхом не придбавав і не зберігав. У 2013 році очолюване ним державне підприємство «Красилівський агрегатний завод» уклало контракт (договір комісії) на виготовлення та поставку до республіки Індія балочних тримачів «БД3-УСК-А» на загальну суму понад 18 млн. доларів США. Один із комплектуючих, а саме корпуса до цих балочних тримачів в Україні не виготовлялись і ДП «Красилівський агрегатний завод» купувало їх в Російській Федерації. У зв'язку із припиненням відносин із Росією, через анексію нею Криму та агресію у Донецькій та Луганській областях, під загрозою зриву стало виконання вищевказаного контракту, що могло призвести, у разі застосування передбачених вказаним контрактом санкцій, до банкрутства ДП «Красилівський агрегатний завод». Дізнавшись про списання літаків у Збройних Силах України і здачу їх на металобрухт, в тому числі і приборів «БД3 - УСК», він звернувся до заступника начальника логістики з технічного забезпечення - начальника Управління технічного забезпечення логістики командування Повітряних Сил Збройних Сил України ОСОБА_5 з проханням про обмін списаних балочних тримачів «БД3-УСК» на аналогічної ваги та якості металобрухт, оскільки мав намір використати їх корпуси до приборів, які виготовляло ДП «Красилівський агрегатний завод» на виконання вказаного договору комісії. ОСОБА_5 погодився і подальшому з цього приводу вони неодноразово спілкувались по телефону та при зустрічі. Під час чергової розмові останній повідомив, що у військовій частині А 3013 (с. Грузевиця Хмельницького району) наявні списані вироби «БД3 - УСК» і він може здійснити обмін на відповідну кількість відповідного металобрухту та надав контактний телефон командира вказаної військової частини. Домовившись з останнім про конкретний час проведення такого обміну, він - ОСОБА_4 29.12.2015 року направив до вказаної військової частини автомобіль у супроводі працівника підприємства ОСОБА_9, який повинен був візуально визначити можливість використання бічних панелей списаних виробів «БД3-УСК» для виготовлення виробів ДП «Красилівський агрегатний завод» . Того ж дня вищевказаним автомобілем на ДП «Красилівський агрегатний завод» було доставлено 28 списаних виробів «БД3-УСК». Один з цих виробів був настільки пошкоджений, що його корпуси використати було неможливо. В січні 2016 року ОСОБА_5 повідомив його, що у тій же військовій частині наявні ще 30 списаних виробів «БД3-УСК», які він може обміняти на металобрухт. Узгодивши з командиром вказаної військової частини конкретний день обміну, за його - ОСОБА_4 розпорядженням 28.01.2016 року той же автомобіль було завантажено відповідною кількістю металобрухту та вищевказаним пошкодженим виробом «БД3-УСК» і в супроводі ОСОБА_9 направлено до в/ч А3013 для проведення його обміну на 30 шт. списаних виробів «БД3-УСК». Йому відомо, що металобрухт було розвантажено у вказаній військовій частині і завантажено у нього 30 шт. списаних виробів «БД3-УСК». Коли автомобіль виїхав з військової частини, його було затримано правоохоронними органами.

Згідно контракту, укладеного Державним Концерном «УКРОБОРОНПРОМ» та ОСОБА_4 29.05.2014 року №38к/14, додаткової угоди до цього контракту №45 від 24.12.2015 року та наказу №137-к від 29.05.2014 року, ОСОБА_4 призначений на посаду директора ДП «Красилівський агрегатний завод».

Факт укладення між ДП «Красилівський агрегатний завод» та Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» - державним госпрозрахунковим зовнішньоторговельним підприємством «Спецтехноекспорт» договору комісії на виготовлення балочних тримачів «БД3-УСК-А» до літака «СУ-30 МКІ» та поставку їх у республіку Індія (до аеропорту Мумбаї Індія) на суму 18564020 доларів США, його часткове виконання підтверджується договором комісії №SТЕ - 1-324-Д/К -12 від 08.04.2013 року, додатками та додатковими угодами до нього, накладними про відпуск комісіонеру балочних тримачів «БД3-УСК-А» та звітами комісіонера з додатками до них; а факт використання при виготовленні балочних тримачів «БД3-УСК-А» комплектуючих, які поставляло ТОВ «Промышленное обеспечение «АЛЬФА-МЕТАЛЛ» Російської Федерації - контрактом №КП171/12 від 15.10.2012 року, додатками, додатковими угодами до нього, транспортними накладними та платіжними дорученнями, які вилучено 19.02.2018 року під час проведення обшуку в приміщення відділу матеріально - технічного забезпечення ДП «Красилівський агрегатний завод» (протокол від 19.02.2016 року), дозвіл на проведення якого надано слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова (ухвала від 18.02.2016 року).

За повідомленням ДП Красилівський агрегатний завод» від 22.06.2016 року №18-1102 у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №532 від 26.08.2015 року, якою припинено дію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про виробничу і науково - технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості, ДП «Красилівський агрегатний завод» не мало можливості для забезпечення необхідними матеріалами виробництва Російської Федерації, у зв'язку з чим існувала реальна загроза невиконання договору комісії №STE-1-324-Д/К від 8.04.2013 року.

Факти спілкування по телефону в період з 18.10.2015 р. по 4.02.2016 року: ОСОБА_4 з ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9; ОСОБА_5 - з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_10; ОСОБА_10 - з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5; ОСОБА_6 - з ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10; ОСОБА_13 - з ОСОБА_4, ОСОБА_14 - підтверджується протоколом огляду від 27.04.2016 року роздруківок телефонних з'єднань, отриманих у ПрАТ "Київстар» в порядку тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.03.2016 року.

Як видно із протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.01.2016 року, 5.02.2016 року, 3.02.2016 року, 4.02.2016 року, 8.02.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 домовляються про зустріч, останній уточняє чи має Королюк телефон ОСОБА_10 (командира в/ч А 3013), спілкуються з приводу з приводу відсутності замків на виробах; ОСОБА_4 обговорює із невстановленою жінкою яку кількість і якого саме металобрухту необхідно для обміну на вироби; ОСОБА_4 спілкується із ОСОБА_10 та ОСОБА_6 з приводу конкретної дати та кількості виробів. У даних протоколах відсутні відомості про те, що обвинувачений домовлявся з ОСОБА_5 чи будь - з ким іншим про незаконне придбання та зберігання виробів «БД3-УСК» . Відсутні у цих протоколах і відомості про те, що ОСОБА_4 було відомо про незаконність дій військовослужбовців з приводу обміну виробів «БД3 - УСК на металобрухт».

Клопотання сторони захисту про визнання цих доказів недопустимими, суд відхиляє, адже відомості, що містяться у вказаних протоколах отримані в порядку встановленому КПК України, в тому числі на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Хмельницької області від 19.01.2016 року, які в порядку ч.11 ст. 290 КПК України відкриті стороні захисту. Статтею 257 КПК України визначено, що у разі, якщо в результаті проведеної негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Вищевказані негласні слідчі (розшукові) дії проведено в рамках кримінального провадження №42016240310000004 від 18.01.2016 року за фактом викрадення військового майна з в/ч А3013, у якому підозру за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 410 КК України було оголошено і ОСОБА_4 Отримана за результатом проведення цих негласних слідчих (розшукових) дії інформація стосувалась саме кримінального правопорушення, яке розслідувалось у цьому кримінальному провадженні, адже дії ОСОБА_4 в рамках цього ж кримінального провадження постановою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України від 28.04.2016 року перекваліфіковано з ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 410 КК України на ст. 198 КК України і за цією статтею в рамках цього ж кримінального провадження йому було оголошено підозру. Подальше виділення постановою того ж прокурора від 28.04.2016 року кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за ст. 198, ч.3 ст. 369 КК України в окреме провадження з присвоєнням йому №42016140400000055 не вказує на те, що отримана за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформація стосувалась кримінального правопорушення, яке не розслідувалось у цьому кримінальному провадженні.

Під час огляду належного ДП «Красилівський агрегатний завод» автомобіля «Газель» державний номер 018 - 56 ХМ, проведеного слідчим військової прокуратури Хмельницького гарнізону 28.01.2016 року в період часу з 15 год. 23 хв. до 16 год. 05 хв. зі згоди водія цього автомобіля ОСОБА_15, що зафіксовано у протоколі огляду від 28.01.2016 року, вилучено 1 дорожній лист від 28.01.2016 року, накладну №1 від 28.01.2016 року, дві довіреності , а також 30 виробів «БД3-УСК» та 20 замків до них, які містились у кузові цього автомобіля.

Згідно накладної №1 від 28.01.2016 року 30 виробів «БД3-УСК» категорії №4 направлялись з в/ч А3013 с. Грузевиця у в/ч В2806 м. Старокостянтинів. Як підставу виписування цієї накладної вказано наряд №САО-599 від 11.01.2016 року в/ч А1049с.

Згідно повідомлення т.в.о. начальника управління технічного забезпечення логістики Командування Повітряних Сил ЗСУ від 14.03.2016 року наряд САО-599 від 11.01.2016 року в/ч А1049с не видавався.

Відповідно до наряду САО-527 (розбирання) від 8.12.2015 року у в/ч 3013 підлягали розбиранню 30 виробів БД3-УСК п'ятої категорії, а згідно акту №2 таке розбирання проведено 24.12.2015 року , в результаті чого отримано брухт чорних металів і алюмінієвих сплавів класу А. .

За повідомленням т.в.о. командира в/ч А1049с від 22.01.2016 року у зв'язку з не проведенням у 2015 році в/ч А3013 робіт по розбиранню 30 одиниць виробів БД3-УСК згідно наряду САО-527 від 8.12.2015 року, вказаний наряд слід вважати недійсним, а акт №2 від 24.12.2015 року по обліковим регістрам в/ч А3013 не проводити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що за наказом командира військової частини А3013 ОСОБА_10 вказаним автомобілем доставляв ці вироби у в/ч В2806 м. Старокстянтинів, а свідок ОСОБА_10 - що такий наказ він надав ОСОБА_6 на виконання усного розпорядження ОСОБА_5- заступника начальника логістики з технічного забезпечення - начальника управління технічного забезпечення логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України.

Згідно наряду САО/31 від 27.01.2016 року 30 виробів «БД3-УСК» четвертої - п'ятої категорії підлягали відправленню автомобільним транспортом з в/ч А3013 с. Грузевиця у в/ч В 2806 м. Старокостянтинова.

Згідно повідомлення т.в.о. начальника управління технічного забезпечення логістики Командування Повітряних Сил ЗСУ від 14.03.2016 року підставою для виписування наряду САО-31 від 27.01.2016 року стала виключно усна вказівка ОСОБА_5

Як показав в судовому засіданні обвинувачений ці 30 виробів «БД3-УСК» він обміняв у в/ч А 3013 на металобрухт, при цьому вказані вироби повинні були спочатку доставлені у військову частину в м. Старокостянтинів, для зняття з них певних комплектуючих.

Про те, що саме для доставки цих виробів вказаним автомобілем з військової частини, що в с. Грузевиця Хмельницького району, на ДП «Красилівський агрегатний завод» їх направив обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні показали свідки ОСОБА_9 - заступник начальника цеху ДП «Красилівський агрегатний завод , ОСОБА_15, ОСОБА_16 - водії цього підприємства.

Під час огляду території військової частини А3013, що зафіксовано у протоколі огляду від 28.01.2016 року в коморі виявлено 9 картонних ящиків з металобрухтом, 3 металеві ящики з металобрухтом та 1 виріб «БД3-УСК».

Свідок ОСОБА_7 (начальник сховища в/ч А3013) показав, що металобрухт, якого у в/ч А 3013 доставив автомобіль «Газель» ДП « Красилівський агрегатний завод» у супроводі двох цивільних осіб було розвантажено у сховищі за розпорядженням ОСОБА_6 За наказом останнього в цей автомобіль було завантажено вироби «БД3 УСК» (перший раз 28 шт., а другий - 30 шт.), які знаходились на зберіганні у військовій частині. Вказані 28 виробів «БД3 УСК» взагалі не перебували на обліку у в/ч А3013 і були розвантажені у сховище за вказівкою ОСОБА_6, а 30 виробів 5 категорії (із 101 виробу, які були обліковані і офіційно знаходились на зберіганні у в/ч А3013) - були списані і готувались до розбраковки (наряд на їх розбраковку уже був, проте не встигли їх розібрати).

Як видно із протоколу огляду документів від 20.02.2016 року, тимчасовий доступ до яких надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11.02.2018 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 16.01.2001 року, протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00326-03936-15 від 09.10.2015 року, полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4675960 від 18.08.2015 року, разової перепустки №10 від 28.01.2016 року, подорожніх листів, журналу реєстрації шляхових листів, журналів переміщення автотранспорту ДП «Красилівський агрегатний завод» ) 29.12.2015 року належний ДП Красилівський агрегатний завод» автомобіль марки «ГАЗ-33021 р.н.з. 018 56 ХМ під керуванням воді ОСОБА_8 виїжджав з території вказаного підприємства в межах Хмельницької області, а 28.01.2016 року - під керуванням водія ОСОБА_15 В останньому випадку вказаним автомобілем з підприємства було вивезено брухт алюмінію вагою 866 кг, брухт чорних металів вагою 780 кг, відходи проводів вагою 102 кг.

Про те, що разова перепустка №10 від 28.01.2016 року на вивіз металобрухту з ДП «Красилівський агрегатний завод буди виписана за вказівкою ОСОБА_4 в судовому засіданні показав свідок ОСОБА_17 - заступник директора цього підприємства.

Під час огляду сховища №10 в/ч А3013 виявлено 71 виріб «БД3-УСК», а також залишки виробів «БД3-УСК» (протоколи огляду від 29.01.2016 року та 1.02.2016 року).

Згідно актів технічного стану балочних тримачів БД3-УСК, що зберігались у в/ч А3013, 71 виріб переведено з другої в четверту категорію, а 30 виробів - з четвертої в п'яту, що підлягали списанню.

Вироками Хмельницького міськрайонного суду від 01.06.2016 року, від 18.12.2016 року, від 15.09.2016 року за ч.1 ст. 425 КК України засуджено, відповідно, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а вироком Хмельницького міськрайонного суду від 04.10.2016 року за ч.1 ст. 421 КК України - ОСОБА_18 В усіх випадках затверджено угоди про визнання винуватості.

Під час огляду приміщення кладової зварювальної дільниці цеху №73 ДП «Красилівський агрегатний завод», що зафіксовано у протоколі огляду від 31.01.2016 року, виявлено 54 бічні панелі до виробів «БД3-УСК». Тоді ж присутній під час цього огляду ОСОБА_9 пояснив, що вказані бічні панелі є складовими виробів «БД3-УСК», які він разом з водієм ОСОБА_16 29.12.2015 року отримали у військові частині А3013.

Згідно довідки ДП «Красилівський агрегатним завод» від 28.01.2016 року вказане підприємство будь - які угоди з в/ч А3013 та іншими військовими формуваннями МО України не укладало.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_19 підтвердив, що ці бічні панелі являються складовими 27 виробів «БД3-УСК», які він обміняв на металобрухт у військовій частині А3013. Один виріб був настільки пошкоджений, що унеможливлювало використання його бічних панелей, тому був повернутий у військову частину. При цьому письмового договору з цього приводу ДП «Красилівський агрегатний завод» з вказаною військовою частиною не укладало.

За висновком спеціаліста від 16.03.2016 року оглянуті ним :

- 30 одиниць виробів за зовнішніми ознаками та маркуванням є балочними тримачами БД3-УСК, справність яких за візуальним оглядом встановити неможливо, в кожному з них виявлено ознаки тривалого використання в експлуатації, на окремих з них виявлена іржа, окислення штемпельних роз'ємів, електричної проводки, штемпельних розеток, тощо;

- 54 металеві балки за зовнішніми ознаками можна віднести до складових частин корпусу балочних тримачів БД3-УСК, а саме його лівої та правої стінок;

- 1 виріб за зовнішніми ознаками та маркуванням є балочним тримачем БД3-УСК, на ньому виявлено ознаки тривалого використання в експлуатації, виявлена іржа, окислення штемпельних роз'ємів, електричної проводки, штемпельних розеток, тощо.

Подальше використання кожного із цих виробів за призначенням як в цілому так і окремих його комплектуючих неможливе без проведення технічної діагностики, необхідних ремонтних робіт, заміни несправних комплектуючих, застарілої електричної проводки і таке інше.

Згідно довідок щодо залишкової вартості виробів «БД3-УСК» та висновку №999 судово - товарознавчої експертизи від 13.04.2016 року залишкова вартість 28 шт. виробів «БД3-УСК» станом на грудень 2015 року становила 40320 грн., а залишкова вартість 30 шт. виробів «БД3-УСК» станом на січень 2016 року становила 49645,50 грн. Визначити дійсну (ринкову) вартість цих виробів експерт не зміг.

Як видно із протоколу обшуку від 30.01.2016 року під час обшуку службового кабінету директора ДП «Красилівський агрегатний завод» ОСОБА_4 добровільно видав грошові кошти в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які зберігались у сейфі, пояснивши, що це його особисті кошти, а також виявлено та вилучено робочий блокнот, який, як заявив ОСОБА_4, є його.

В судовому засіданні обвинувачений наполягає на тому, що вказані кошти та блокнот є його особистими.

Доказів того, що на момент їх вилучення вказані кошти мали відношення до кримінального провадження №420016240310000004, яке на той час розслідувалось військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону, а саме: одержані внаслідок вчинення злочину чи являлись доходами від майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, чи призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину, стороною обвинувачення не представлено.

Під час огляду цього блокноту (протокол огляду від 10.02.2016 року) у ньому виявлений рукописний текст «ОСОБА_5 НОМЕР_1»

В судовому засіданні обвинувачений показав, що цей рукописний текст зробив саме він, записавши номер телефону ОСОБА_5, з яким домовлявся про обмін списаних виробів «БД3-УСК» на металобрухт.

Як видно із протоколу обшуку від 30.01.2016 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2016 року, під час обшуку житлового будинку та господарських приміщень за адресою : АДРЕСА_3», які належать на праві власності ОСОБА_21 - дочці обвинуваченого, виявлено та вилучено : грошові кошти в сумі 39600 доларів США та 2930 Євро, а також документи : договір суборенди земельної ділянки №10-134 від 24.06.2015 року, договір суборенди земельної ділянки №10-135 від 24.06.2015 року, договір купівлі - продажу від 19.01.2012 року, договір оренди №09-117 від 23.12.2011 року, договір оренди №09-118 від 23.12.2011 року, договір купівлі - продажу від 20.12.2011 року, додатковий договір до договору купівлі - продажу від 20.12.2011 року, протоколи №1, №3, №4, №5 проведення аукціону з продажу державного майна, податкова накладна від 23.11.2011 року, видаткова накладна №486М від 23.11.2011 року у двох примірниках, лист директора ДП «Красилівський агрегатний завод» від 30.01.2012 року №06-81, квитанція про оплату коштів до прибуткового касового ордеру №1247 від 23.11.2011 року у двох примірниках.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 29.12.2016 року вказані грошові кошти в сумі 39600 доларів США та 2930 Євро повернуто їх власникам ОСОБА_21 та ОСОБА_22, а оригінали зазначених документів, як такі, що не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні, передано на відповідальне збереження ОСОБА_21 та ОСОБА_22

Під час обшуку належної на праві власності ОСОБА_23 - дочці обвинуваченого квартири АДРЕСА_1, в якій фактично проживає обвинувачений ОСОБА_4, предметів та документів, які б мали значення для кримінального провадження не виявлено.

Всебічно, повно та неупереджено з'ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 198 КК України (заздалегідь не обіцяне придбання та зберігання майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

До такого висновку суд прийшов, виходячи із наступних мотивів.

І. Як встановлено у судовому засіданні, що підтверджується вищенаведеними доказами і сторонами не оспорюється, саме обвинувачений ОСОБА_4 являвся ініціатором придбання у в/ч А3013 списаних виробів «БД3-УСК» шляхом їх обміну на металобрухт.

2. До моменту звернення ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - заступника начальника логістики з технічного забезпечення - начальника управління технічного забезпечення логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України з проханням обміну вказаних виробів на відповідну кількість металобрухту, будь - яких дій, спрямованих на незаконне заволодіння виробами «БД3-УСК», які зберігались у в/ч №3013, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 не вчиняли.

3. Саме за його - ОСОБА_4 розпорядженням, після досягнення відповідних домовленостей про здійснення вказаного обміну, до в/ч А3013 було направлено належний ДП «Красилівський агрегатний завод» автомобіль, яким з в/ч №3013 29.12.2015 року вивезено 28 шт. виробів «БД3-УСК» та доставлено їх на ДП «Красилівський агрегатний завод», а 28.01.2016 року, за його ж розпорядження, вказаний автомобіль на ДП «Красилівський агрегатний завод» було завантажено металобрухтом, доставлено цей металобрухт у в/ч А3013, а з цієї військової частини цього ж дня цим же автомобілем вивезено ще 30 виробів «БД3-УСК».

4. Саме на задоволення прохання обвинуваченого ОСОБА_19 було проведено обмін виробів «БД3-УСК» на відповідну кількість металобрухту.

Викладене в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_4 за ст.198 КК України як незаконне придбання та зберігання майна завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, статтею 198 КК України не передбачено. Твердження у тексті формулювання обвинувачення, що таке придбання та зберігання майна було заздалегідь необіцяне є очевидно надуманим і таким, що не відповідає об'єктивно встановленим обставинам.

Не є преюдицією та не підтверджують факту вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст.198 КК України і такі, що набрали законної сили вироки Хмельницького міськрайонного суду, якими затвердженого угоди про визнання винуватості та засуджено ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.1 ст. 425 КК України (за недбале ставлення військової службової особи до служби, що заподіяло істотну шкоду).

За цим обвинуваченням - за ст. 198 КК України ОСОБА_4, у відповідності до ч.1 ст.373, п.2 ч.1 ст.284 КПК України, підлягає виправданню, оскільки встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення.

Саме по собі скерування до суду обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.410 КК України не підтверджує факту вчинення ним цього злочину. При доведеності винуватості ОСОБА_5 чи інших осіб у заволодінні вищевказаними виробами «БД3-УСК» шляхом вчинення злочину та доведеності того, що обвинувачений ОСОБА_4 знав про таке заволодіння, він мав би нести відповідальність за співучасть у такому заволодінні. Такі дії ОСОБА_4 не інкриміновано, а у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 3.02.2016 року біля 11 год. 10 хв. в кабінеті №3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону, що по вул. Пилипчука, 65 в м. Хмельницькому надав старшому групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні 42016240310000004 - прокурору військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 23145 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становило 624613 грн. 63 коп. та 2000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 58335 грн. 05 коп. за вчинення та не вчинення в його - ОСОБА_4 інтересах та інтересах третіх осіб дій з використанням наданого йому - ОСОБА_24 службового становища, а саме: припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП «Красилівський агрегатний завод в рамках кримінального провадження 42016240310000004, не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004, повернення його -ОСОБА_4 дочці - ОСОБА_21 та її чоловіку ОСОБА_22 вилучених 30.01.2016 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження 42016240310000004 за місцем проживання останніх в буд. АДРЕСА_3 в м. Красилові Хмельницької області документів та грошових коштів в сумі 39600 доларів США та 2900 Євро, а також повернення вилучених 31.01.2016 року на ДП «Красилівський агрегатний завод» в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004 лівих та правих стінок (54 шт.) корпусів двадцяти семи балочних тримачів БД3-УСК за наступних обставин.

Так, під час досудового розслідування кримінального провадження №42016240310000004, внесеного до ЄРДР 18.01.2016 року за ч.3 ст.410 КК України за фактом викрадення військового майна у в/ч А3013, вчиненого в умовах особливого періоду, вилучено:

- 28.01.2016 року - вироби БДЗ-УСК у кількості 30 шт. - із кузова належного ДП «Красилівський агрегатний завод» автомобіля «ГАЗ» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4;

- 30.01.2016 року - грошові кошти в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро - із службового кабінету директора ДП «Красилівський агрегатний завод»;

- 30.01.2016 року - грошові кошти в сумі 39600 доларів США та 2930 Євро - з належного дочці обвинуваченого ОСОБА_21 - ОСОБА_21 житлового будинку №9-г по вул. Островського в м. Красилові Хмельницької області;

- 31.01.2016 року - 54 ліві та праві стінки корпусів двадцяти семи балочних тримачів БДЗ-УСК - з приміщення кладової зварювальної дільниці цеху №73 ДП «Красилівський агрегатний завод».

Директор ДП «Красилівський агрегатний завод» ОСОБА_4 31.01.2016 року біля 14 год. 30 хв. в приміщенні службового кабінету директора ДП «Красилівський агрегатний завод» запропонував прокурору військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, який здійснював процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, неправомірну вигоду в розмірі 23000 доларів США за припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП «Красилівський агрегатний завод в рамках кримінального провадження 42016240310000004, не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004, повернення його -ОСОБА_4 дочці - ОСОБА_21 та її чоловіку ОСОБА_22 вилучених 30.01.2016 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження 42016240310000004 за місцем проживання останніх в буд. АДРЕСА_3 в м. Красилові Хмельницької області документів та грошових коштів в сумі 39600 доларів США та 2900 Євро; а 2.02.2016 року біля 20 год. в кабінеті №3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону, що по вул. Пилипчука, 65 в м. Хмельницькому, уточнив свою пропозицію, повідомивши ОСОБА_24, що за припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП «Красилівський агрегатний завод в рамках кримінального провадження 42016240310000004, не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004, повернення його - ОСОБА_4 дочці - ОСОБА_21 та її чоловіку ОСОБА_22 вилучених 30.01.2016 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження 42016240310000004 за місцем проживання останніх в буд. АДРЕСА_3 в м. Красилові Хмельницької області документів та грошових коштів в сумі 39600 доларів США та 2900 Євро, а також повернення вилучених 31.01.2016 року на ДП «Красилівський агрегатний завод» в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004 лівих та правих стінок (54 шт.) корпусів двадцяти семи балочних тримачів БД3-УСК надасть неправомірну вигоду в сумі 18145 доларів США, 2000 Євро, які вилучені у його кабінеті та додатково ще 5000 доларів США..

3.02.2016 року біля 11 год. 10. хв. ОСОБА_4 прибув до військової прокуратури Хмельницького гарнізону, що по вул. Пилипчука, 65 в м. Хмельницькому де в службовому кабінеті №3 за припинення проведення подальших слідчих (розшукових) дій стосовно ДП «Красилівський агрегатний завод в рамках кримінального провадження 42016240310000004, не притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та працівників ДП «Красилівський агрегатний завод» за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004, повернення його -ОСОБА_4 дочці - ОСОБА_21 та її чоловіку ОСОБА_22 вилучених 30.01.2016 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження 42016240310000004 за місцем проживання останніх в буд. АДРЕСА_3 в м. Красилові Хмельницької області документів та грошових коштів в сумі 39600 доларів США та 2900 Євро, а також повернення вилучених 31.01.2016 року на ДП «Красилівський агрегатний завод» в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 42016240310000004 лівих та правих стінок (54 шт.) корпусів двадцяти семи балочних тримачів БД3-УСК надав старшому групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні 42016240310000004 - прокурору військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 23145 доларів США та 2000 Євро, а саме передав останньому конверт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000 доларів США та написав і передав йому розписку про ніби - то отримання ним, ОСОБА_36,. грошових коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які були вилучені під час обшуку його службового кабінету і які фактично йому поверненні не були.

Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, а саме у наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб будь - якої дії з використанням службового становища.

Заперечуючи свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що після проведення обшуків на очолюваному ним підприємстві та по місці його і його дочки проживання, добровільної видачі ним 54 бічних панелей до виробів «БД3-УСК», які він обміняв на металобрухт у в/ч А3013, у нього 31.01.2016 року відбулась розмова з представником військової прокуратури ОСОБА_24, як виявилось сином його давнього знайомого. Під час цієї розмови він просив ОСОБА_24 вирішити питання про залишення ДП «Красилівський агрегатний завод» вказаних бічних панелей для використання їх у виготовленні приладів по контракту з індійською фірмою, адже невиконання цього контракту і застосування передбачених ним санкцій призвело б до банкрутства підприємства. В ході цієї розмови ОСОБА_24 почав нарікати на неналежне матеріальне забезпечення, тому він висловився з приводу можливості надання спонсорської допомоги, яку до цього уже двічі надавав військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону. В якості такої допомоги він запропонував 5000 грн., на що ОСОБА_24 засміявся. Тоді він запропонував 5000 доларів США, на що ОСОБА_24 сказав: «Ви що такий бідний, можете і більше» та повідомив, що порадиться з керівництвом і повідомить його. 2.02.2016 року ОСОБА_24 зателефонував йому і запросив його прибути у військову прокуратурі Хмельницького гарнізону на 20 годину. У вказаний час він прибув до військової прокуратури Хмельницького гарнізону, де в одному із кабінетів у нього відбулась зустріч з ОСОБА_24 Під час розмови він попросив ОСОБА_24, окрім залишення ДП «Красилівський агрегатний завод» бічних панелей до виробу «БД3-УСК», дати можливість підприємству працювати та повернути безпідставно вилучені у його дочки та зятя кошти. ОСОБА_24 відповів, що йому - ОСОБА_4 необхідно буде написати розписку про ніби - то отримання грошових коштів, які були вилучені у його службовому кабінеті та привезти 5000 доларів США. Наступного дня, у визначений ОСОБА_24 час, він прибув до військової прокуратури Хмельницького гарнізону і в тому ж кабінеті передав йому - ОСОБА_24 конверт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000 доларів США, та на його - ОСОБА_24 вимогу написав розписку про отримання грошових коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які були вилучені у його - ОСОБА_4 службовому кабінеті, хоча фактично ці кошти йому повернуто не було. Вважає, що до таких дій його спровокував сам ОСОБА_24, який дізнавшись про становище, яке склалось на ДП «Красилівський агрегатний завод» по виконанню контракту з індійською фірмою, зрозумівши, що він - Королюк як керівник цього підприємства переймається цією проблемою і піде на будь які умови, щоб забезпечити виконання вказаного контракту та не допустити банкрутства підприємства, своєю поведінкою та діями створив умови та підбурив його до вчинення таких дій.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що під час здійснення ним, старшим групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні за фактом викрадення військового майна, слідчих дій на території ДП «Красилівський агрегатний завод» 31.01.2016 року в обідню пору, директор цього підприємства - обвинувачений ОСОБА_4, в своєму службовому кабінеті запропонував йому неправомірну вигоду в сумі 23000 доларів США за непритягнення його та службових осіб ДП «Красилівський агрегатний завод» до відповідальності, припинення проведення слідчих (розшукових) дій стосовно даного підприємства, повернення вилучених на заводі товарно - матеріальних цінностей, а також грошових коштів, вилучених у нього та його родичів. На це він відповів, що подумає і сам йому зателефонує. По прибуттю в м. Хмельницький, ввечері цього ж дня, він про ці події рапортом доповів військовому прокурору Хмельницького гарнізону ОСОБА_25 і той поїхав у Львів доповідати військовому прокурору Західного регіону. Наступного дня, у понеділок, ОСОБА_25 повідомив його, що за цим фактом внесено відомості в ЄРДР, а у вівторок прибули працівники прокуратури Західного регіону та спеціалісти з СБУ, які встановили необхідну для фіксації правопорушення апаратуру. Після цього він зателефонував до ОСОБА_4 і запросив його прибути на 20 годину у військову прокуратуру Хмельницького гарнізону. У вказаний час обвинувачений прибув до військової прокуратури Хмельницького гарнізону і в його - ОСОБА_24 службовому кабінеті між ними відбулась розмова, в ході якої обвинувачений уточнив свою пропозицію, повідомивши, що надасть неправомірну вигоду у розмірі 18145 доларів США та 2000 Євро, які вилучені в ході обшуку в цьому провадженні та додатково надасть ще 5000 доларів США. Вони домовились, що кошти Королюк привезе наступного дня.

Наступного дня ОСОБА_4 прибув до військової прокуратури Хмельницького гарнізону і в службовому кабінеті передав йому - ОСОБА_24 конверт, в якому знаходились долари США та на його - ОСОБА_24 вимогу, під його ж диктовку написав і передав йому розписку про ніби - то отримання ним - ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які були вилучені під час обшуку його - обвинуваченого службового кабінету і які фактично йому поверненні не були. При виході з кабінету ОСОБА_4 затримали.

Із наявного в матеріалах провадження рапорту ОСОБА_24 видно, що останній 31.01.2016 року повідомив військового прокурора Хмельницького гарнізону, про те, що цього дня біля 14 год. 30 хв. під час проведення слідчих дій на території ДП «Красилівський агрегатний завод» директор цього підприємства запропонував йому неправомірну вигоду в сумі 23000 доларів США за не притягнення до відповідальності його та інших посадових осіб підприємства. На цьому рапорті відсутні будь - які відмітки про його реєстрацію.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 - військовий прокурор Хмельницького гарнізону цей рапорт йому подав ОСОБА_24 в неділю 31.01.2016 року ввечері. Він тут же по телефону про цю ситуацію доповів заступнику військового прокурора Західного регіону ОСОБА_20, який наказав йому прибути до військової прокуратури Західного регіону та подати відповідний рапорт. Склавши рапорт, він вночі виїхав у м. Львів, переночував в готелі, а ранком наступного дня, разом з рапортом ОСОБА_24, подав його до військової прокуратури Західного регіону. Йому відомо, що за цим фактом було внесено відомості до ЄРДР та проводилось розслідування. Про затримання ОСОБА_4 відразу ж після передачі коштів, він дізнався пізніше від працівників очолюваної ним прокуратури, так як в час, коли це відбувалось, він приймав участь в судовому засіданні.

Із наявного в матеріалах провадження рапорту ОСОБА_25 видно, що він складений 31.01.2016 року, не зареєстрований у військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону, а зареєстрований 1.02.2016 року у військовій прокуратурі Західного регіону. У цьому рапорті зазначено, що до нього додається рапорт ОСОБА_24 на 1 арк.

Як свідчить протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 1.02.2016 року саме 1.02.2016 року о 10 год. 00 хв. у м. Львові заступник військового прокурора Західного регіону ОСОБА_20 прийняв від ОСОБА_26 усну заяву про вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 369 КК України.

Аналогічну заяву (фактично тотожну) 2.02.2016 року о 17 год. 40 хв. начальник слідчого управління військової прокуратури Західного регіону в м. Хмельницькому в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону прийняв від ОСОБА_24, про що свідчить протокол від 2.02.2016 року.

Із роздруківки телефонних з'єднань отриманих у ПрАТ «Київстар» в порядку тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.03.2016 року видно, що 2.02.2016 року о 15 год. 57 хв. на абонентський номер НОМЕР_10, яким користувався ОСОБА_4, надійшов дзвінок з абонентського номера НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_24, розмова тривала 32 секунди.

В судовому засідання як обвинувачений так і свідок ОСОБА_24 показали, що це саме він - ОСОБА_24 зателефонував до нього - ОСОБА_4 та запросив його прибути о 20 год. в прокуратуру Хмельницького гарнізону для розмови. ОСОБА_24 окрім того, підтвердив, що на той момент він уже подав рапорт про вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 369 КК України; йому було відомо, що з цього приводу військовою прокуратурою Західного регіону відомості внесено у ЄРДР і розпочато розслідування; що у прокуратуру Хмельницького гарнізону прибули працівники СБУ та військової прокуратури Західного регіону , які здійснювали досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Згідно протоколу огляду від 3.02.2016 року огляд конверту №1, в якому знаходились грошові кошти в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро проведено прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 в присутності двох понятих 3.02.2016 року з 9 год. 05 хв. по 9 год. 30 хв. При цьому грошові кошти були лише перераховано, серії та номера купюр не встановлювались. У вказаному протоколі відсутні відомості про поміщення оглянутих грошових коштів до сейф пакету чи іншого упакування та його опечатування і скріплення підписами понятих.

Свою участь та участь ще одного понятого під час проведення цієї слідчої дії, а також правильність і повноту відображення у протоколі усіх дій, що відбувались під час вказаного огляду, в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_27

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що не знає чому не упакував та не опечатав оглянуті грошові кошти.

За результатом негласних слідчих (розшукових) дії - контролю за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту та аудіо-, відеоконтролю особи, проведених на підставі постанови військового прокурора Львівського гарнізону від 1.02.2016 року та ухвали слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 1.02.2016 року, що зафіксовано у протоколі проведення негласної слідчої (розшукової ) дії від 8.02.2016 року та на відеозаписах, які містяться на DVD-R диску та карті пам'яті micro SD №8Gb №9/12-90т (н.інв.№648т), встановлено, що 2.02.2016 року о 19 год. 53 хв. ОСОБА_4 зайшов у кабінет в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону по вул. Пилипчука,65 в м. Хмельницькому, у якому за робочим столом сидів ОСОБА_24 та сів напроти нього. В ході розмови ОСОБА_24 нарікає на велику кількість роботи , висловлює жалкування з приводу повернення на службу. Саме ОСОБА_24 розпочинає розмову по суті, запитуючи : «То що ОСОБА_42 будемо робити?». На це ОСОБА_4, розповідаючи про свої проблеми, відповідає : «Давайте так: те, що Ви у мене забрали і плюс ще» показує лівою рукою 5 пальців. В ході подальшої розмови на запитання ОСОБА_24 обвинувачений уточняє, що ті, які вилучено - це 18 плюс 2 та просить ОСОБА_24 повернути вилучені у будинку 40, які належать зятю, перестати трясти завод та залишити заготовки, обіцяючи ще 5 після виготовлення та продажу виробів. Далі ОСОБА_4 щось пише на аркуші паперу і говорить ; «Мені потрібно щоб Ви зятю вернули, а коли Ви мені залишите ще ці 54 заготовки, я Вам приношу ще і показує аркуш паперу, якого рве на шматки і кладе в кишеню. На цю пропозицію ОСОБА_43 відповідає : «Я думаю, що ми щось рішимо з цим питанням», а в подальшому - «Ну добре, мені з керівником треба переговорити». Після цього обоє встали із - за столу і, направляючись до виходу, ОСОБА_37. запитав : «То коли ми з Вами зустрінемось?». На що ОСОБА_4 відповів : «Дивіться, п'ятьорку я Вам принесу…, завтра прийду», а ОСОБА_24 визначає час зустрічі - завтра десь о десятій - одинадцятій годині.

3.02.2016 року об 11 год. 05 хв. ОСОБА_4 зайшов у кабінет, що в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону по вул. Пилипчука,65 в м. Хмельницькому, у якому за робочим столом сидів ОСОБА_24, сів напроти нього, з правої внутрішньої кишені дістав конверт білого кольору та передав його ОСОБА_24 При відкритті останнім конверту в ньому видно долари США номіналом по 100 доларів. На репліку ОСОБА_24 «Думаю перераховувати непотрібно» відповів: «Та ну, що Ви». Після цього ОСОБА_24 взяв зі столу відкритий конверт з підписами та показує його ОСОБА_4, вказуючи «Розписку треба». ОСОБА_24 дістав з цього конверта грошові купюри, поклав їх на стіл, повідомивши: «Це з Вашого кабінету». Далі ОСОБА_4 під диктовку ОСОБА_24 написав розписку про отримання 18145 доларів США та 2000 Євро, передав її останньому, яку той перечитав. Далі між ОСОБА_24 та обвинуваченим відбулась розмова з приводу дій, які той повинен зробити та про обставин отримання ОСОБА_4 у військових виробів «БД3 - УСК».

Під час огляду службового кабінету №3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону по вул. Пилипчука,65 в м. Хмельницькому, проведеного 3.02.2016 року в період з 11 год. 23 хв. по 12 год. 04 хв. з письмово дозволу військового прокурора Хмельницького гарнізону ОСОБА_25 та прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, що зафіксовано у протоколі цієї слідчої дії від 03.02.2016 року, у вказаному кабінеті виявлено дві особи : прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 та директора Красилівського агрегатного заводу ОСОБА_4 Останній повідомив, що прибув до військової прокуратури забрати вилучені у нього під час проведення обшуку службового кабінету кошти, які планував забрати через годину. ОСОБА_24 же повідомив, що ОСОБА_4 передав йому неправомірну вигоду в сумі 5000 доларів США та написав розписку про отримання 18145 доларів США та 2000 Євро, які фактично не отримував, а повідомив, що він - ОСОБА_24 може забрати ці кошти в якості неправомірної вигоди за непритягнення його - ОСОБА_4 до відповідальності за порушення вимог законодавства при здійснені господарської діяльності ДП «Красилівський агрегатний завод», припинення проведення подальших слідчих дій відносно вказаного підприємства, повернення вилучених у ДП «Красилівський агрегатний завод» товарно - матеріальних цінностей та у його родичів коштів. Після цього ОСОБА_4 заявив, що вказані кошти у нього вимагали працівники військової прокуратури Хмельницького гарнізону. В ході цієї слідчої дії ОСОБА_24 добровільно видав :

- білий паперовий конверт, в якому знаходились: грошові кошти в сумі 18145 доларів та 2000 Євро, білий паперовий конверт, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000 доларів США;

- розписку, яку написав та надав йому ОСОБА_4

Згідно цієї розписки, яка написана 3.02.2016 року на ім'я прокурора військової прокуратури майора юстицій ОСОБА_24, ОСОБА_4 засвідчує факт отримання грошових коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які були вилучені 30.01.2016 року під час обшуку кабінету директора підприємства.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що саме цю розписку 3.02.2016 року в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону він написав на вимогу та під диктовку ОСОБА_24, хоча фактично вказаних грошових коштів йому повернуто не було.

Як видно із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 3.02.2016 року, ОСОБА_4 затримано в цей день об 11 год. 23 хв. в порядку ст. 208 КПК України одразу після вчинення злочину в приміщенні кабінету №3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону, що знаходиться за адресою : м. Хмельницький вул. Пилипчука,65. При цьому здійснено його обшук, в ході якого виявлено та вилучено : мобільний телефон «IPhone 6» ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_6, ключ від автомобіля «BMV X5», електронний ключ від вхідних дверей будинку, записну книжку коричневого кольору з 4-ма вкладеними аркушами та 2-ма візитними картками на ім'я ОСОБА_28 та ОСОБА_29, ключницю чорного кольору з 5 -ма ключами, грошові кошти в сумі 13640 грн.

У записній книжці, вилученій у ОСОБА_4, виявлено рукописні записи, виконані барвником синього кольору, в тому числі і записи: «зам. Прокурора ОСОБА_38 НОМЕР_7», «Прок. ОСОБА_39. НОМЕР_8» .

У п.п. 54, 55, 60 рішення від 5 лютого 2008 року в справі «Романаускас проти Литви» Європейський суд з прав людини зазначив:

п.54 «… використання доказів , отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи»;

п.55 «Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежується пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений;

п.60 «У випадку, коли підсудний заявляє про підбурювання його до вчинення злочину, національний суд повинен ретельно перевірити матеріали кримінальної справи, оскільки з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку поліції, мають визнаватись недопустимими».

Всебічно, повно та неупереджено з'ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, суд приходить до висновку, що правоохоронці, отримавши відомості про можливе вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України (пропозиція чи обіцянка службовій особі , що займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб будь - якої дії з використанням службового становища), не обмежились пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів на підтвердження його вчинення, впливали на ОСОБА_4, схиляючи його до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, а саме до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення та не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб будь - якої дії з використанням службового становища, та створюючи обстановку для вчинення цього злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Так, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Якщо 30.01.2016 року у своєму службовому кабінеті директор ДП «Красилівський агрегатний завод» дійсно запропонував прокурору військової прокуратури Західного регіону ОСОБА_24 неправомірну вигоду, то як слідує із показань самого ОСОБА_24, він від такої пропозиції, як того вимагає ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобіганні корупції» не відмовився, не залучив свідків, які знаходились у приймальні (сусідньому кабінеті), а відповів, що подумає і сам йому зателефонує.

Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 15 наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014 року №12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур» (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 20.10.2014 року №12 гн -1) наказано військовим прокурорам усіх рівнів у разі виявлення за наслідками наглядової перевірки кримінального правопорушення у воєнній сфері, не підслідного слідчим прокуратури, або надходження заяв та повідомлень про такі кримінальні правопорушення організувати внесення відомостей про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого з дотриманням правил підслідності скерувати кримінальне провадження до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, про що інформувати територіального прокурора.

В порушення цих вимог Закону та наказу Генерального прокурора України військовий прокурор Хмельницького гарнізону ОСОБА_25, отримавши 31.01.2016 року від прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 повідомлення у вигляді рапорту про вчинене кримінальне правопорушення, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вніс, після чого з дотриманням правил підслідності кримінальне провадження до органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не скерував. Більше того, навіть не забезпечив належну реєстрацію цього рапорту у військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону, а склав власний рапорт з цього приводу на ім'я військового прокурора Західного регіону України та наступного дня - 1.02.2016 року подав обидва ці рапорти до військової прокурори Західного регіону України.

За фактом, викладеним у вказаних рапортах та у заяві ОСОБА_26, 1.02.2016 року першим заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_31 внесено відомості до ЄРДР за №42016140400000014, правова кваліфікація - ч.3 ст. 369 КК України.

Постановою військового прокурора Львівського гарнізону ОСОБА_32 від 1.02.2016 року, який, постановою першого заступника військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_31 від 1.02.2016 року, включений до групи прокурорів, що здійснюватимуть повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, ухвалено провести контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту, з залученням для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії військового прокурора Хмельницького гарнізону ОСОБА_40 та прокурора військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, проведення якого доручено співробітникам внутрішньої безпеки СБ України із використанням можливостей Департаменту оперативного документування СБ України та Департаменту оперативно - технічних заходів СБ України. При цьому, якщо письмова заява ОСОБА_25 про добровільну згоду на його залучення до проведення негласних слідчий дій у цьому провадженні уже була подана заступнику військового прокурора Західного регіону України, то ОСОБА_24 подав таку заяву тільки 2.02.2016 року, до того ж начальнику слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України, який не був уповноважений прокурором на проведення цієї негласної слідчої дії.

Відповідно до ч.3 ст.271 КПК України «Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті у такий спосіб речі документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Проте, 2.02.2016 року о 15 год. 57 хв. прокурор військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 з власної ініціативи зателефонував до ОСОБА_4 та запросив його прибути до військової прокуратури Хмельницького гарнізону о 20 годині того ж дня, хоча на той час з ОСОБА_4 не планувалось проведення будь - яких слідчих дій у кримінальному проваджені 42016240310000004 , керівником процесуальних прокурорів у якому являвся ОСОБА_24, і по факту проведено не було.

Після цього телефонного дзвінка, а саме о 17 год. 40 хв. цього ж дня ОСОБА_24 подав заяву про вчинене ОСОБА_4 31.01.2016 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 369 КК України, а саме пропозиція службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду та в інтересах третьої особи будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та надав вищезазначену письмову згоду на залучення його до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42016140400000014.

Під час розмови, яка відбулась у службовому кабінеті в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону по вул. Пилипчука,65 в м. Хмельницькому 2.02.2016 року о 19 год. 53 хв. між ОСОБА_4 та прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, саме останній розпочав цю розмову у довірливому тоні, нарікаючи на велику кількість роботи , висловлюючи жалкування з приводу повернення на службу, запитав у обвинуваченого «То що, ОСОБА_42, будемо робити?». Отримавши, у відповідь на це, пропозицію неправомірної вигоди, прокурор військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24 повідомив, що дане питання вирішить, переговорить з цього приводу з прокурором та призначив конкретний час і місце зустрічі (3.02.2016 року об 11 год. в приміщенні військової прокуратури Хмельницького гарнізону) для отримання неправомірної вигоди, яку ОСОБА_4 пообіцяв надати.

При цьому грошові кошти в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, які були вилучені ОСОБА_24 30.01.2018 року під час обшуку службового кабінету директора ДП «Красилівський агрегатний завод» в порушення вимог ч.2 ст. 100 КПК України та п.21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року №1104, на зберігання до уповноваженого банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, здані не були, на спеціально визначений для цієї мети депозитний рахунок уповноваженого банку зараховані не були, а зберігались у військовій прокуратурі Хмельницького гарнізону, незважаючи на те, що вказані кошти слідів кримінального правопорушення не містили. Більше того, до 3.02.2016 року правовий статус цих коштів у кримінальному провадженні взагалі визначений не був.

Саме 3.02.2016 року в період часу з 9 год. 05 хв. по 9 год. 30 хв. (перед зустріччю з ОСОБА_36.) прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, а не слідчим ОСОБА_41, в провадженні якого знаходилось кримінальне провадження № 42016240310000004, в рамках якого 30.01.2016 року в службовому кабінеті директора ДП «Красилівський агрегатний завод» були вилучені грошові кошти в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро, було проведено огляд цих грошових коштів. Доказів необхідності проведення такого огляду саме прокурором, як то визначено у п. 4 ч.2 ст. 36 КПК України, стороною обвинувачення не представлено. Більше того, скривши в присутності двох понятих конверт, в який були упаковані вказані грошові кошти, провівши їх огляд та склавши відповідний протокол, прокурор військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24, в порушення вимог ч.5 ст.237 КПК України, зазначені грошові у сейф - пакет чи інше упакування не упакував, не опечатав їх, підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду, не скріпив, а залишив їх в не упакованому вигляді на столі у службовому кабінеті, де мала відбутись зустріч з ОСОБА_4

Під час зустрічі ОСОБА_4 з ОСОБА_24, яка відбулась у цьому ж службовому кабінетів 3.02.2016 року об 11 год. 05 хв., прокурор військової прокуратури ОСОБА_24, отримавши від ОСОБА_4 конверт, в якому знаходилась обумовлена неправомірна вигода в сумі 5000 доларів США, з власної ініціативи із не опечатаного конверта, який лежав на його робочому столі, дістав грошові кошти, які були вилучені під час обшуку службового кабінету директора ДП «Красилівський агрегатний завод», запропонував обвинуваченому написати розписку про отримання цих коштів, продиктував її текст, а після того як ОСОБА_4 передав йому цю розписку, грошових коштів йому не повернув.

Встановлені в судовому засіданні вищенаведені обставини свідчать про те, що працівники правоохоронного органу, дізнавшись, що вилучені у ДП «Красилівський агрегатний завод» 54 шт. лівих та правих стінок корпусів двадцяти семи балочних тримачів «БД3-УСК» вкрай необхідні вказаному підприємству для використання їх у виготовленні балочних тримачів «БД3-УСК-А» до літака «СУ-30 МКІ» по виконанню умов договором комісії №SТЕ - 1-324-Д/К -12 від 08.04.2103 року додатками та додатковими угодами до нього, а директор цього підприємства ОСОБА_4, який ініціював отримання цих балочних тримачів у в/ч А3013 в обмін на металобрухт, задля їх повернення може надати неправомірну вигоду, здійснили вилучення належних ОСОБА_4, його дочці та зятю грошових коштів і документів, які не мали будь - якого відношення до кримінального провадження за 42016240310000004, що розслідувалося слідчим військової прокуратури Хмельницького гарнізону, чим створили умови для пропозицій надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, в тому числі і за повернення вказаних коштів і документів родичам обвинуваченого. Отримавши таку пропозицію, працівники правоохоронного органу не обмежились пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів на підтвердження його вчинення своїми подальшими активними діями впливали на ОСОБА_4, який являвся людиною похилого віку, інвалідом 2 групи, хворів на тяжку хворобу, характеризувався позитивно, понад 41 рік займався суспільно - корисною працею, за багаторічну сумлінну працю неодноразово нагороджувався почесними грамотами, подяками, відзнаками, почесним знаком, а також орденом «За заслуги ІІІ ступеню, йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» та «Почесний інженер КБ «Лунь», раніше ні до якого виду відповідальності не притягувався і мав виключно позитивну репутацію, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у п.п.67, 68 рішення від 5.02.2008 року у справі «Романаускас проти Литви» для обґрунтування висновку, що дії працівників правоохоронних органів вийшли за межі пасивного розслідування наявної протиправної діяльності достатньо лише наявності контактів особи, яка раніше не вчиняла злочинів, пов'язаних з корупцією, з працівниками правоохоронних органів з ініціативи останніх.

Саме такі контакти у даному кримінальному провадженні з обвинуваченим ОСОБА_4 було здійснено прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону ОСОБА_24

Окрім того, судом встановлено порушення правил підслідності під час досудового розслідування інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тобто порушення визначеного ч.2 ст.19 Конституції України обов'язку органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, досудове розслідування цього кримінального правопорушення здійснювали слідчі слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

Як видно із контракту, укладеного Державним Концерном «УКРОБОРОНПРОМ» та ОСОБА_4 29.05.2014 року №38к/14, наказу №137 к від 29.05.2014 року Статуту ДП «Красилівський агрегатний завод», обвинувачений ОСОБА_4 займав посаду директора ДП «Красилівський агрегатний завод» юрисдикція якого не поширювалась на всю територію України, а тому посада, яку він займав, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу», не віднесена до категорія «А» посад державної служби.

Тобто, ні обвинувачений ОСОБА_4 ні ОСОБА_24 (особа відносно якої вчинено кримінальне правопорушення) не являлись особами, зазначеними у п.1 ч.5 ст.216 КПК України, а ОСОБА_24, окрім того, не являвся також і особою, зазначеною у ч.4 ст. 18 КК України, тому кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР 1.02.2016 року за №42016140400000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, у відповідності до ст.216 КПК України, підслідне слідчим органів Національної поліції.

Відповідно до ч.1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Із рапорту ОСОБА_24 на ім'я військового прокурора Хмельницького гарнізону слідує, що обвинувачений ОСОБА_4 запропонував йому неправомірну вигоду на території ДП «Красилівський агрегатний завод», який знаходиться по вул. Правденській (нині Щасливій),1 в м. Красилові Хмельницької області. Тому, згідно з положеннями ст.216, ч.1 ст.218 КПК України досудове розслідування даного кримінального правопорушення на той час було підслідне слідчим слідчого відділення Красилівського ВП ГУНП у Хмельницькій області.

За даним фактом відомості до ЄРДР внесено 1.02.2016 року першим заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_31 і цього ж дня заступником військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_33 доручено проведення досудового розслідування даного кримінального правопорушення начальнику слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

Відповідно до ч.2 ст.218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора від 3.02.2016 року визначена підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, у кримінальному провадженні №42016140400000014 від 1.02.2016 року за слідчими слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

Тобто цією постановою інша підслідність, як того вимагає ч.2 ст. 218 КПК України, визначена не була, а була визначена підслідність даного кримінального правопорушення слідчому того органу досудового розслідування у проваджені якого і перебувало вказане кримінальне провадження, якому воно, у відповідності до ст. 216, ч.1 ст.218 КПК України, не підслідне ні предметно ні територіально. До того ж, даною постановою підслідність визначена слідчим того органу досудового розслідування, у відомстві якого в званні майора юстиції проходив службу викривач ОСОБА_24 - прокурор військової прокуратури Хмельницького гарнізону.

Не давала права заступнику Генерального прокурора України на доручення здійснення досудового розслідування цього кримінального правопорушення слідчим слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України і ст.36 КПК України, адже відповідно до ч.5 цієї статті Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники вправі доручити здійснення досудового розслідування будь - якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування лише в разі неефективного досудового розслідування.

В даному випадку про неефективність досудового розслідування у вказаній постанові не йдеться. До того ж, цією постановою підслідність кримінального правопорушення визначена за слідчими того органу досудового розслідування, у провадженні якого і до ухвалення цієї постанови знаходилось дане кримінальне провадження, а саме за слідчими слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

Не передбачена можливість здійснення досудового розслідування даного кримінального правопорушення слідчими військової прокуратури і наказом Генерального прокурора України №12гн від 29.10.2014 року (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 20.10.2014 року №12гн-1) «Про особливості діяльності військових прокуратур», відповідно до п.п. 7, 8 якого наказано слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у ч.4 ст.216 КПК України, які проходять службу та/або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу. Обвинувачений ОСОБА_4 - директор ДП «Красилівський агрегатний завод» такою особою не являвся, адже підприємство, директором якого він був, хоча і підпорядковувалось Державному концерну «Укроборонпром», однак його юрисдикція не поширювалась на всю територію України, а тому посада, яку він займав, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу», не віднесена до категорія «А» посад державної служби.

У разі коли посада, яку займав ОСОБА_4 була б віднесена до категорія «А» посад державної служби, або він чи ОСОБА_24 являлись особами, зазначеними у п.1 ч.5 ст.216 КПК України або у ч.4 ст.216 КПК України, то відповідно до ч.5 ст.216 КПК України досудове розслідування даного кримінального правопорушення повинні були б здійснювати детективи НАБУ, яке на момент вчинення цього кримінального правопорушення уже функціонувало та в повному обсязі здійснювало свої повноваження відповідно до Закону. В такому випадку прокурор будь - якого рівня взагалі не мав би права доручати проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, оскільки відповідно до ч.5 ст.36 КПК України забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення віднесеного до підслідності НАБУ іншому органу досудового розслідування.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_34 від 29.03.2016 року матеріали досудового розслідування №42016140400000014 об'єднанні в одне провадження з матеріалами досудового розслідування №42016240310000004, а постановою цього ж прокурора від 28.04.2016 року матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.3 ст.369 КК України, виділені в окреме провадження з присвоєнням їм номеру 42016140400000055.

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора від 28.04.2016 року визначена підслідність кримінального провадження №42016140400000055 за слідчим відділом слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України.

Як і розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України у кримінальному провадженні №42016140400000014 так і досудове розслідування інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198, ч.3 ст. 369 КК України, у виділеному кримінальному провадженні №42016140400000055, у відповідності до ст. 216, ч.1 ст.218 КПК України, слідчому відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України не підслідне ні предметно ні територіально. Тому з тих же, вищенаведених мотивів, заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор не вправі був доручати розслідування цих кримінальних правопорушень слідчим слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України, у провадженні яких воно і знаходилось, а з дотриманням вимог ст.ст.216 218 КПК України повинен був визначити іншу підслідність.

Оскільки всі надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, отримані внаслідок підбурювання з боку працівників правоохоронного органу і, крім того, після початку кримінального провадження ці докази отримані шляхом реалізації органом досудового розслідування та прокурором свої повноважень, не передбачених кримінальним - процесуальним кодексом України для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення, то суд, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КПК України, у відповідності до вимог ст.ст. 87 89 КПК України, визнає недопустимими.

Сам ОСОБА_4 за цим обвинуваченням (ч.3 ст. 369 КК України) підлягає виправданню на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5000000 грн., застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 5.02.2016 року слід скасувати, а саму заставу повернути заставодавцю ОСОБА_35

У відповідності до ст. 100 КПК України речові докази слід:

- грошові кошти в сумі 23145 доларів США та 2000 Євро, мобільний телефон «IPhone 6» ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільно зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_6, ключ від автомобіля «BMV X5», електронний ключ від вхідних дверей будинку, записну книжку коричневого кольору з 4-ма вкладеними аркушами та 2-ма візитними картками на ім'я ОСОБА_28 та ОСОБА_29, блокнот сірого кольору, ключницю чорного кольору з 5-ма ключами, грошові кошти в сумі 13640 грн. - повернути ОСОБА_4 за належністю;

- розписку ОСОБА_4 про ніби - то отримання ним коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро - знищити;

- договір комісії №SТЕ - 1-324-Д/К -12 від 08.04.2013 року, додатки та додаткові угоди до нього, накладні про відпуск комісіонеру балочних тримачів «БД3-УСК-А», звіти комісіонера з додатками до них; контракт №КП171/12 від 15.10.2012 року, додати, додаткові угоди до нього, транспортні накладні, платіжні доручення; договір №07-120 від 08.06.2015 року між ДП «Красилівський агрегатний завод та ПП «Інструмент» та документи щодо його виконання; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 16.01.2001 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00326-03936-15 від 09.10.2015 року, поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4675960 від 18.08.2015 року, разову перепустку №10 від 28.01.2016 року, подорожні листи, журнал реєстрації шляхових листів, журнали переміщення автотранспорту ДП «Красилівський агрегатний завод» - повернути ДП «Красилівський агрегатний завод».

Інші речові докази визнані такими у кримінальному провадження № 42016240310000004 і їх доля повинна бути вирішена саме у тому кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368 369 370 371 373 374 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.198 , ч.3 ст. 369 КК України та виправдати його:

- за ст. 198 КК України - оскільки встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення.

- за ч.3 ст. 369 КК України - оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5000000 грн., застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 5.02.2016 року скасувати.

Заставу в сумі 5000000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_35.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 5.02.2016 року на :

- грошові кошти в сумі 23145 доларів США та 2000 Євро,

- розписку ОСОБА_4 про ніби - то отримання ним коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро .

Речові докази :

- грошові кошти в сумі 23145 доларів США та 2000 Євро, мобільний телефон «IPhone 6» ІМЕІ НОМЕР_5 з сім карткою оператора мобільно зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_6, ключ від автомобіля «BMV X5», електронний ключ від вхідних дверей будинку, записну книжку коричневого кольору з 4-ма вкладеними аркушами та 2-ма візитними картками на ім'я ОСОБА_28 та ОСОБА_29, блокнот сірого кольору, ключницю чорного кольору з 5 -ма ключами, грошові кошти в сумі 13640 грн. - повернути ОСОБА_4 за належністю;

- розписку ОСОБА_4 про ніби - то отримання ним коштів в сумі 18145 доларів США та 2000 Євро - знищити;

- договір комісії №SТЕ - 1-324-Д/К -12 від 08.04.2013 року, додатки та додаткові угоди до нього, накладні про відпуск комісіонеру балочних тримачів «БД3-УСК-А», звіти комісіонера з додатками до них; контракт №КП171/12 від 15.10.2012 року, додати, додаткові угоди до нього, транспортні накладні, платіжні доручення; договір №07-120 від 08.06.2015 року між ДП «Красилівський агрегатний завод та ПП «Інструмент» та документи щодо його виконання; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 16.01.2001 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00326-03936-15 від 09.10.2015 року, поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ №4675960 від 18.08.2015 року, разову перепустку №10 від 28.01.2016 року, подорожні листи, журнал реєстрації шляхових листів, журнали переміщення автотранспорту ДП «Красилівський агрегатний завод» - повернути ДП «Красилівський агрегатний завод».

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: