Виробничий травматизм: кримінально-правові ризики для керівника

За даними Державної служби України з питань праці, за 6 місяців 2019 року зафіксовано 1943 випадки виробничого травматизму. Найбільше випадків зафіксовано у галузях вугільної промисловості, будівництві та машинобудуванні. І за кожним таким випадком – ретельне розслідування на підприємстві.

У випадку ж настання тяжких чи смертельних наслідків – роботодавець зобов’язаний повідомити про подію поліцію, а також надіслати поліції матеріали розслідування (див. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ №337 від 17.04.2019).

Повідомлення до поліції для життя чи здоров’я працівників слугує підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 271 Кримінального кодексу України (порушення вимог законодавства про охорону праці). Для початку кримінального провадження за цією статтею потрібно, щоб настали конкретні негативні наслідки у вигляді ушкоджень здоров’я чи смерті.

Читайте статтю: Через недосконалість законодавства недобросовісному підприємцю вигідніше сплатити штраф за неоформлених працівників за КпАП, ніж за КЗпП

Вказана стаття охоплює порушення так загальних правил охорони праці – тих, які стосуються всіх працівників і спрямовані на попередження заподіяння шкоди будь-яким особам, пов’язаним з виробництвом.

Порушення спеціальних правил безпеки охоплюються іншою статтею, яка також є досить поширеною для використання правоохоронцями – ст. 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою). У такому випадку для притягнення до відповідальності достатньо лише створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров’ю особи.

Про яких саме службових осіб йде мова? Найчастіше це керівник підприємства та головний інженер, у деяких випадках – інші особи, які на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади мають спеціальні обов’язки щодо охорони праці.

Які випадки виробничого травматизму призводили до появи реальних вироків? У Єдиному державному реєстрі опубліковано багато вироків за злочинами проти безпеки виробництва. Усі вони мають спільні риси і у більшості випадків слідство доводить у суді вину службових осіб, а суд визнає осіб винними та призначає покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Ще один негативний наслідок – це передбачене статтями додаткове покарання у вигляді заборони займати певні посади, пов’язані з виконанням керівних функцій. Тобто вирок також може стати перешкодою у призначенні на керівні посади протягом визначеного судом у вироку строку.

У статті проаналізуємо судову практику та на прикладі кількох ситуацій ви зможете переконатись, як недотримання звичайних правил охорони праці може призводити до притягнення службових осіб підприємства до кримінальної відповідальності.

Дозвільні документи

Керівник підприємства видав ненавченим працівникам – майстру і слюсарю-сантехніку завдання на проведення робіт з продування та відкачування каналізаційних колодязів. В ході продувки каналізаційної труби колодязю відбулось заклинення промивного рукава компресорної системи. Один з працівників спустився в колодязь для усунення проблеми, однак знепритомнів від газів, які виділялися від каналізаційних стоків. Інші два працівники один за одним спускалися для порятунку колеги і також знепритомніли. Результат – одна особа загинула, двох врятували рятувальники ДСНС та доставили до лікарні у тяжкому стані.

Читайте статтю: Права дітей та батьків, обов’язки відповідних працівників та аніматорів в дитячих та розважальних зонах Торгівельних центрів та Торгівельно-розважальних центрів

Слідство розпочало досудове розслідування за ст. 271 КК України через порушення вимог законодавства про охорону праці та встановило низку порушень законодавства. Директора звинуватили у тому, що за відсутності дозволу Держпраці на виконання робіт з підвищеної небезпеки, він допустив до ведення робіт підвищеної небезпеки ненавчених працівників; допустив до керування працівниками підприємства ненавчену особу за цивільно-правовим договором; не забезпечив працівників засобами індивідуального захисту. Саме ці обставини призвели до летальних наслідків.

Суд засудив директора підприємства до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Також суд заборонив займати посади, що пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно розпорядчих строком на 3 роки (див. вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23.02.2018 у справі №220/224/18 та Апеляційного суду Донецької області від 24.05.2018).

Електрообладнання

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування за ч.2 ст.272 КК України через порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що призвели до смерті.

Директора підприємства звинуватили у тому, що він запросив свого знайомого, який раніше працював на заводі, для проведення профілактичних робіт електрообладнання, що знаходиться в приміщенні закритої трансформаторної підстанції. При цьому договір на обслуговування електроустановок підприємства з останнім не укладався та наявність відповідного дозволу не перевірялася. Також ним не було забезпечено дотримання вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, зокрема, щодо зняття напруги зі струмовивідних частин, поблизу яких виконувалися роботи, чи їх обгородження. Внаслідок цього, під час виконання профілактичних робіт електрообладнання особу вдарило струмом, в результаті чого останні помер на місці події.

Директор підприємства визнав свою провину, а суд призначив йому покарання – обмеження волі на строк 2 роки, замінивши його іспитовим строком на 1 рік. Додатково суд позбавив права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій на 1 рік (див. вирок Білопільський районний суд Сумської області від 19.03.2019 у справі №573/362/19).

Роботи на висоті

У цій справі директора та головного інженера підприємства притягли до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою за ч.2 ст. 272 КК України.

Директор залучив бригаду працівників до виконання робіт з підвищеної небезпеки, серед них була також була особа, залучена без укладання трудового договору. Ця особа мала здійснити обрізку дерев з кошика автомобільного гідравлічного підйомника на висоті 6 метрів. Внаслідок порушення правил безпеки, під час обрізки одна гілка надломилася і впала на особу, яка знаходилась в кошику, завдавши несумісні з життям травми.

Слідчі встановили, що директор допустив до виконання робіт особу, яка не пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці, без медичного огляду та професійного добору, при цьому без проекту ведення робіт, в якому зазначаються типи, перелік необхідних засобів захисту та порядок безпечного виконання робіт на висоті. Також директор не забезпечив присутність відповідальної особи (керівника робіт), що знаходиться в прямому причинному зв’язку з настанням надзвичайної події – травмуванням та загибелі особи.

Водночас головного інженера звинуватили в тому, що він видав наряд на ведення робіт підвищеної небезпеки за вказаних вище обставин.

Читайте статтю:Трудовий контракт як ефективний інструмент регулювання відносин у сфері праці: актуальна практика Верховного Суду

Суд визнав винним директора та головного інженера підприємства, оскільки вони були відповідальні за дотримання правил безпеки, і їх умисні дії щодо порушення правил безпеки призвели до загибелі людини та вчинення злочину за ч.2 ст.272 КК України. Призначене покарання – 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю пов’язаною з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки (див. вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2017 у справі №227/873/17).

Які причини виникнення таких ситуацій?

В усіх випадках це умисне невиконання службовими особами підприємства встановлених вимог з охорони праці. Часто невиконання елементарних базових правил безпеки призводить до таких негативних наслідків, як притягнення до кримінальної відповідальності, але головне – це коштує життя людей.

Як захищатись у таких справах? Незважаючи на загальну тенденцію, існує багато випадків виправдання осіб судами. Основні позиції захисту у таких справах полягають у спростуванні порушень законодавства про охорону праці.

Часто нещасні випадки на виробництві викликані не умисними діями відповідальної за охорону праці особи, а порушеннями правил безпеки чи інших вимог охорони праці самими працівниками. (невиконання чи недбале виконання правил, використання заборонених способів виконання певних робіт тощо). У таких випадках відсутній причинний зв’язок між діями керівника і виниклими негативними наслідками для особи.

Також часто помиляються і самі правоохоронці, навіть не зазначають конкретні пункти і статті підзаконних нормативних актів, які не дотримано особою. Загальні ж посилання у таких випадках є недопустимими. Якщо суть допущеного порушення не розкрита, притягнення до відповідальності виключається.

Слідство обов’язково має доводити, що конкретні обов’язки з охорони праці покладено на особу. У протилежному випадку відповідальність виключається.

Виправдувальні вироки є наслідком кропіткої роботи захисту щодо доведення відсутності порушення правил або причинного зв’язку між порушенням і негативними наслідками.

Звичайно, краще слідкувати за дотриманням правил безпеки на підприємстві як особисто, так і працівниками. Часто виконання усіх правил може зберегти життя та є запорукою будь-яких ризиків притягнення до кримінальної відповідальності.

Читайте статтю:Чи є підставою для невиплати компенсації за невикористану відпустку відсутність заяви працівника? Строк звернення для стягнення компенсації за невикористані відпустки: три місяці чи необмежений?