Виправдувальний вирок Романа Ландика, якого звинувачували у побитті Марії Коршунової (Сватівський районний суд Луганської області, суддя Юрченко С. О.)

Фабула судового акту: 19 січня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганськ засудив депутата Луганської міської ради Романа Ландика (сина депутата – регіонала Володимира Ландика) за побиттяу приміщенні клубу «Баккара» Марії Коршунової за ч. 3 ст. 296 КК України (хуліганство) до трьох років позбавлення волі з відстрочкою виконання та звільнив з під варти. Вирок був переглянутий за нововиявленими обставинами. Застосування Ландиком фізичної сили по відношенню до потерпілої, яка була у стані алкогольного сп’яніння та поводила себе агресивно, було у відповідь та з метою передання правопорушниці представникам правоохоронних органів. Суд дійшов до висновку, що Роман Ландик дія у стані необхідної оборони та виправдав його.

Згадайте новину: Суд виправдав Романа Ландика: встановлено, що він діяв у стані необхідної оборони!

Справа № 426/2542/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Юрченка С.О., при секретарі судового засідання Андріясовій С.А., за участю прокурора Коростильової І.С., засудженого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сватове кримінальне провадження по заяві адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленим обставинами вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року по кримінальній справі ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України,

Встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області з заявою звернулись адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_4 про перегляд за ново виявленими обставинами вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року по кримінальній справі ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, вказавши, що вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 19.01.2012 року ОСОБА_1 визнаний вунним у скоєнні злочину, передбаченого ч.З ст.296 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2012року зазначений вирок змінений в частині зарахування у час відбуття покарання часу знаходження ОСОБА_1 під вартою. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 26 грудня 2013 року вирок Ленінського районного суду м.Луганська та ухвала апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2012 року залишені без змін.

Ленінським районним судом м.Луганська 19 січня 2012 року при постановленні вироку внаслідок незнань про обставини, які виключають протиправність діянь ОСОБА_1, а саме, що він, застосовуючи до визнаною потерпілою по справі ОСОБА_5 фізичну силу, перебував в стан необхідної оборони, допущена помилка, внаслідок чого ухвалене незаконне рішення.

Так, згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні в ніч з 3 на 4 липня 2011 року у клубі "Баккара" м.Луганська хуліганства - грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Суд, визначаючи обставини справи, які він розцінив як грубе порушення ОСОБА_1 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, у вироку вказав «...4 июля 2011 года, в 2 часа 00 минут подсудимый ОСОБА_6 находился в помещении ресторана «Баккара», расположенного по адресу: г.Луганск, ул.Советская, 59/1 вместе со своими знакомыми ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, с которыми отмечал день рождения дочери ОСОБА_7. Также в то же время в указанном месте находились ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Примерно в 2 маса 25 минут ОСОБА_5 и ОСОБА_10 вышли из ресторана и находились перед входом в него. В зто время находившийся рядом с ними знакомый ОСОБА_6 - ОСОБА_7 начал пытаться познакомится с ОСОБА_5 и ОСОБА_10, которые ответили ему отказом, после вернулись в помещение ресторана «Баккара» и сели за свой стол. Несмотря на отказ, ОСОБА_7 проследовал за ними и продолжил попытки познакомиться. При зтом, ОСОБА_7 в 02.31, сел з стол и сделал официанту заказ на алкогольньїй и безалкогольньїй напитки. Находившиеся за столом ОСОБА_5, ОСОБА_10 и ОСОБА_12 потребовали, чтобы ОСОБА_7 покинул их стол. В 02.35 к указанному столу подошел подсудимый ОСОБА_6 и стал беседовать с ОСОБА_7, а ОСОБА_5, ОСОБА_10 и ОСОБА_12 вновь потребовали, чтобы ОСОБА_7 покинул их стол. ОСОБА_7 на это требование никак не отреагировал. Тогда ОСОБА_5 опрокинула напиток, который был заказан ОСОБА_7. После этого, ОСОБА_7 и ОСОБА_6 вернулись за свой стол. В 02.39 подсудимый ОСОБА_6 снова подошел к столу, за которым находились ОСОБА_5, ОСОБА_10 и ОСОБА_11 и стал виражаться в адрес ОСОБА_5 нецензурной бранью, а затем взял со стола стакан сока и стал демонстративно обливать ОСОБА_5 зтим соком. В ответ на зти действия ОСОБА_5 встала из-за стола и вылила в лицо ОСОБА_6 содержимое графина с водкой, находившегося на столе. При зтом ОСОБА_5 продолжала удерживать в руке указанньїй стеклянный графин. Тогда подсудимый ОСОБА_6. грубо нарушая обшественный порядок, действуя по мотивам явного неуважения к обшеству. с особой дерзостью. схватил правой рукой ОСОБА_5 за нос и стал тянуть к себе, причинив последней физическую боль. В зто время ОСОБА_5. используя вышеуказанный графин в качестве средства обороны от указанных преступных действий нанесла этим графином удар в область левой теменной части головы ОСОБА_6, который, продолжая грубо нарушать общественный порядок, действуя с особой дерзостью, стал избивать ОСОБА_5, а именно наносить ей множественные удары кулаками обеих рук в область головы.

Во время избиения, находившиеся рядом граждане - ОСОБА_8, ОСОБА_13 и ОСОБА_10 стали пресекать хулиганские действия ОСОБА_6 .... в процессе того, как ОСОБА_10 удерживала левую ОСОБА_6, последний, оказывая ей сопротивление, с применением физической силы пытался освободить свою левую руку от удержания, чем причинил ей физическую боль......

В 2.46 ОСОБА_6 снова подошел к столу ОСОБА_5 и выражаясь в ее адрес нецензурной бранью, продолжая грубо нарушать общественньїй порядок, руководствуясь мотивом явного неуважения к обществу, проявляя особую дерзость, схватил ОСОБА_5 за левую руку, в области передплечья и причиняя ей физическую боль, стал ее выкручивать. В зто время находящиеся за столом с ОСОБА_5 - ОСОБА_10 и ОСОБА_11 стали пресекать преступные действия ОСОБА_6 следующим образом: ОСОБА_11 удерживала левую руку ОСОБА_5 для того, чтобы ОСОБА_6 не смог вытащить ОСОБА_5 из-за стола. Однако ОСОБА_6, оказывая сопротивление ОСОБА_11 своей правой рукой, с применением физической силы убрал руку ОСОБА_11 от руки потерпев шей ОСОБА_5. После зтого, ОСОБА_10 подошла к ОСОБА_6 с целью пресечения его преступ действий и с силой попыталась разорвать захват ОСОБА_6 за руку ОСОБА_5. При этом подсудимый ОСОБА_6, продолжая действовать с особой дерзостью, с силой стал тащить ОСОБА_5 из-за стола за руку....ОСОБА_10 и ОСОБА_13 пытались физически пресечь вышеуказанные хулиганские действия ОСОБА_6 следующим образом: ОСОБА_13 удерживал ОСОБА_6 сзади за туловище и пытался оттянуть последнего от ОСОБА_5, а ОСОБА_10 упираясь руками в голову ОСОБА_6, пыталась оттолкнуть его от ОСОБА_5, чтобы освободить ОСОБА_5 от захвата ОСОБА_6, однако ОСОБА_6, оказывая сопротивление данным лицам хулиганские действия не прекратил и, оттолкнув от себя ОСОБА_10, оттащил за волосы находившуюся на полу ОСОБА_5 к выходу из помещения ресторана «Баккара» и продолжил удерживать последнюю в таком положений, при зтом не реагируя на замечания окружающих, до прибытия работников милиции то єсть до 2.54 указанного дня....... «... в ходе совершения вышеуказанных хулиганских действий подсудимый ОСОБА_6 причинил потерпевшей ОСОБА_5 согласно заключения судебно-м боль...».

Таким чином, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчинені хуліганства, суд виходив з того, що ОСОБА_1, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, застосувавши силу, схопив ОСОБА_5 за ніс і став тягнути її до себе, причинивши при цьому фізичний біль, а після цього ще вчинив інші насильницькі дії.

В той же час, матеріали кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, о-пів на третю ночі 4 липня 2011 року вчинила конфлікт у приміщенні клубу «Баккара» міста Луганська, у ході якого спочатку скинула зі столу стакан з рідиною та облила нею ОСОБА_1, а коли той зажадав від неї вибачень, вилила у його обличчя горілку, після чого, використавши зближення ОСОБА_1 із нею, скляним графином , який до цього заздалегідь підготувала для нанесення удару та спричинення тілесних ушкоджень, нанесла йому удар по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лобно- скроневої її частини. Після нападу ОСОБА_5 ОСОБА_1, перебуваючи у стані необхідної оборони, застосував силу до припинення її протиправних дій і наступного правомірного затримання та передачі ОСОБА_5 органам правопорядку як особи, що скоїла злочин. Його правомірним діям по затриманню перешкоджали як сама ОСОБА_5 так ї її подруга ОСОБА_14, яка в процесі опору ОСОБА_1 нанесла кілька ударів по скривавленій рані на його голові. Затримана ОСОБА_1 ОСОБА_5 була передана працівникам міліції, які прибули за викликом ОСОБА_1 до місця подій.

В ході розгляду справи судом ОСОБА_1 та його захист вказували, що до нанесення йому ОСОБА_5 удару графином по голові він фізичної сили до неї не застосовував, її не торкався та, відповідно, не спричиняв фізичного болю. Застосування ним сили до ОСОБА_5 було вимушеною мірою захисту від нападу ОСОБА_5. Силу до ОСОБА_5 ОСОБА_1 застосовував, перебуваючи в стані необхідної оборони, захищаючи своє здоров'я і життя від протиправних дій ОСОБА_5 та задля наступного правомірного затримання та передачі органам правопорядку як особи, що скоїла злочин.

Але судом зазначені докази стосовно правомірності дій ОСОБА_1 по захисту від насильства з боку ОСОБА_5 не були взяті до уваги. Натомість суд, описуючи цей визначальний для правильної оцінки подій момент справи, у вироку вказав «...так, показання поерпевших в судебном заседании от 09.12.2011 года при просмотре видеозаписи подтверждают, что примерно в 2.40 ОСОБА_6 схватил ОСОБА_5 указательным и средним пальцем за нос и начал проворачивать. Показання ОСОБА_6 в зтой части опровергаются вышеуказанными показаннями ОСОБА_5, другими показаннями свидетелей, видеозаписью...».

З огляду на допущену судом першої інстанції помилку у встановленні дійсних обставин справи, захист ОСОБА_1 за адвокатським запитом звернувся до фахівців Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області. Згідно матеріалів експертного висновку якого № 60 від 06.11.2014р. за результатами дослідження відеозаписів в період часу згідно дати на зображенні jul 04.2011 02.40.36-02.40.55, експерти дійшли висновку, що ОСОБА_1 підводить (направляє) свою праву руку до обличчя ОСОБА_5. При цьому контакту між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не відбувається. ОСОБА_5 відхиляється, відводить (своєю лівою рукою) праву руку ОСОБА_1 в бік та в своїй правій руці за горло тримає пляшку або графин. При цьому відбувається безпосередній контакт між ОСОБА_5 і ОСОБА_1. ОСОБА_5 правою рукою, тримаючи за горло графин або пляшку, наносить цим графином або пляшкою удар в голову ОСОБА_1. При цьому відбувається опосередкований контакт між ОСОБА_5 і ОСОБА_1. Після отримання удару по голові ОСОБА_12 намагається лівою рукою відвести графин або пляшку від голови чи захиститися від наступного удару. ОСОБА_5 правою рукою тримає за горло графин або пляшку вгору перед собою. ОСОБА_1 підводить обидві свої руки вгору. При цьому контакту між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не відбувається...».

Таким чином експертні дослідження записів камер відео-спостереження із клубу «Баккара» м. Луганська від 04.07.2011р., на яких відображено події, які інкриміновані ОСОБА_1 як злісне хуліганство повністю спростовують висновок суду про те, що «...подсудимы ОСОБА_6, грубо нарушая общественньїй порядок, действуя по мотивам явного неуважения к обществу, с особой дерзостью, схватил правой руксй ОСОБА_5 за нос и стал ее тянуть её к себе, причинив последней физическую боль. В зто время ОСОБА_5, используя вышеуказанный графин в качестве средства обороны от указанных преступных действий нанесла зтим графином удар в область левой теменной части головы ОСОБА_6, который продолжая грубо нарушать общественньїй порядок, действуя с особой дерзостью, стал избивать ОСОБА_5, а именно наносить ей множественньїе удары кулаками обеих рук в область головы...».

Також матеріали експертного дослідження спростовують твердження суду про те, що «... показания потерпевших в судебном заседании от 09.12.2011 года при просмотре видеозаписи подтверждают, что примерно в 2.40 ОСОБА_6 схватил ОСОБА_5 указательным и средним пальцем за нос и начал проворачивать...».

Твердження суду, що ОСОБА_1 в ході розпочатого ОСОБА_5 конфлікту нібито застосував силу і схопив ОСОБА_5 за ніс, спростовується не тільки його показаннями, записами відеокамер спостереження та вищенаведеними висновками експертів, а й показаннями свідка ОСОБА_17 - матерії ОСОБА_5, яка не була допитана в судовому засіданні, а її свідчення, які містяться в матеріалах справи, також не були досліджені судом. На досудовому слідстві ОСОБА_17 показала, що ОСОБА_1 не торкався обличчя ОСОБА_5, про що її повідомила сама ОСОБА_5

Відтак, судом була допущена помилка, яка суттєво вплинула на висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині.

Першопричиною допущеної судом помилки, яка призвела до неправильного застосування закону, стало незаконне, всупереч вимогст. 26 КПК України (в редакції 1961р.), виділення органом досудового слідства в окреме провадження епізоду нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_1.

Цей протизаконний поділ єдиної цілісної події, яка почалася із обливання ОСОБА_5 ОСОБА_1 рідиною, і яка закінчилася в момент передачі ОСОБА_1 ОСОБА_5 до рук міліції на два окремих епізоди, спотворив цілісну картину подій ночі 04 липня 2011 року в ресторані клубу спортивного покеру Аккра м.Луганська та негативно відбився на всебічності, повноті, об'єктивності, а відтак і законності вирішення справи. Очевидно, що об'єктивне дослідження дій ОСОБА_5 в частині провокації та створення конфлікту та подальшому нанесенню ОСОБА_1 тілесних ушкоджень був і є вирішальним для правової оцінки не тільки дій самої ОСОБА_5, а й для правильної оцінки дій ОСОБА_1 та повинно було досліджуватися і оцінюватися органом досудового слідства і судом у сукупності з усіма обставинами справи.

Таким чином, зазначені нововиявлені обставини, встановлені експертними дослідженнями відеозаписів камер відеоспостереження клубу «Баккара» м. Луганська, зробленими 04.07.2011р., разом із іншими матеріалами кримінальної справи у своїй сукупності, переконливо доводять, що застосовуючи сили до ОСОБА_5, а також осіб, які намагались перешкодити затриманню ОСОБА_5, ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони, а також затримував ОСОБА_5 як особу, що вчинила протиправні дії по відношенню до нього.

Відтак, діяння ОСОБА_1 підпадають під дію статей 36 та 38 КК і не містять складу інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, яке пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в Постанові № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» які під необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи від суспільно-небезпечного посягання, шляхом заподіяння шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Право на необхідну оборону, яку має кожний незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за .ііпомогою до інших осіб чи органів влади, є важливою гарантією реалізації конституційних положень про непорушність прав і свобод людини і громадянина, про невід'ємне право кожної -:лини на життя, недоторканність його житла і майна, а також забезпечує умови для захисту вільних інтересів та інтересів держави. Крім того, Пленум Верховного Суду України в Постанові зазначив, що суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси, життя та здоров'я людини, суспільні інтереси або інтереси держави може викликати в людини, захищається, сильне душевне хвилювання. Якщо в такому стані він не міг оцінювати відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання або обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону

Стаття 459 КПК України встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно статей 460 та 461 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Просить скасувати вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року та постановити по справі відносно ОСОБА_1 виправдовувальний вирок, а кримінальну справу за обвинуваченям ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України - закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутністю у його діянні складу злочину.

Заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами прийнята до провадження Сватівського районного суду Луганської області відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 про визначення територіальної підсудності.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_5 та її захисник не з'явились, про день, час та місце перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами були повідомленаі своєчасно та належним чином, в тому числі електронною поштою. Потерпіла ОСОБА_5 та її захисник неодноразово повідомлялись про час та дату судового засідання, однак в судове засідання не з'явились без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 466 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Крім заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами до суду надійшли висновки експертиз № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса та № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Харківській області, а також копії матеріалів кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_1 за ст.. 296 ч.3 КК України / 3 томи/, які є предметом дослідження в судовому засіданні.

Суд вважає за можливе почати розгляд заяви по суті, оскільки порушень вимог ст.. 461 КПК України не було, строк, необхідний для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не пропущений.

Прокурор наполягає на розгляді заяви. Всі учасники судового провадження на виклику свідків не наполягають.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, вину у скоєнні злочину, передбаченого ст..296 ч.3 КК України, не визнав та додатково суду пояснив, що в судовому засіданні розглядається заява про перегляд вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19.01.2012 року, згідно якого він визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки. Він визнаний винним в тому, що в ніч з 3 на 4 липня 2011 року, знаходись в клубі "Баккара" м.. Луганська скоїв злісне хуліганство - грубе порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю, яке проявляється в застосуванні насилля та спричиненні тілесних ушкоджень гр.ОСОБА_5, пов'язане з з опором громадянам, які присікали хуліганські дії.

Вважає, що судом при постановленні вироку, внаслідок незнання про обставини, які виключають протиправність його дій, а саме: що в період подій в клубі Баккара він знаходився у стані необхідної оборони від протиправних дій ОСОБА_5, допущена помилка. В результаті даної помилки ОСОБА_5, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, вчинила конфлікт в приміщенні клубу «Баккара», в ході якого спочатку скинула зі столу на нього стакан з водкою, а коли він вимагав від неї вибачень, вилила йому в обличчя водку з графину, після чого графином, який завчасно підготувала для завдання тілесних ушкоджень, нанесла йому удар по голові (який міг бути смертельним) і яку він, із застосуванням сили затримав та передав працівникам міліції, була визнана потерпілою, а він - незаконно засудженим.

В зв'язку з черговою неявкою потерпілої по справі гр. ОСОБА_5 знову стало питання про можливість розгляду по суті заяви про перегляд прокурора. Стаття 466 КПК України встановлює, що « заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення...». Як відомо, заява про перегляд вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19.01.2012 року знаходиться в провадженні майже 2 месяці.. Всі учасники процесу, в тому числі і ОСОБА_5, надлежащим чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Таким чином., черговий не розгляд заяви про перегляд вироку Ленінського районного суду м.Луганська порушує основоположні засади кримінального провадження, які закріплені Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України - верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, а також грубо порушує його права на справедливий розгляд та рішення заяви в установленні законом строки.. Просить суд розглянути по суті заяву про перегляд вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року.

Прокурор заперечує проти задоволення заяви та вважає, що підстав для задоволення заяви про перегляд вироку за ново виявленими обставинами відносно ОСОБА_19 за ст.. 296 ч.3 КК України немає. Згідно ст.. 459 КПК України зазначено чіткий перелік ново виявлених обставин, які можуть бути підставою для перегляду вироку. Жодна з підстав, яка зазначена в заяві ОСОБА_1, не передбачена КПК України. П.5 ст. 459 КПК України зазначено, що інші обставини можуть бути нововиявленими, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судом рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Висновки експерта, які надані і слугують підставою для перегляду вироку за нововивявленими обставинами не є нововивявленими обставинами, оскільки сам об'єкт дослідження - відеозапис, був предметом розгляду, надавались оцінки як докази і судом першої інстанції, і наступними судами: апеляційним та вищим спеціалізованим судом України з розгляду кримінальних та цивільних справ. Інші підстави, передбачені ст. 459 КПК України, не значаться в заяві. Очевидно, заявник посилається на п. 5 ст. 459 КПК України - це інші обставини, які не були відомі суду під час судового розгляду. Інші обставини, які зазначив ОСОБА_1, були відомі під час розгляду в судах всіх інстанцій, були предметом дослідження. Згідно наданої експертизи № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора. М.С. Бокаріуса , якщо суд перегляне відеозапис та фотокартки, то побачить, що був опесердкований контакт о 02:40:36 , де зрозуміло, що ОСОБА_1 хапає за ніс ОСОБА_5. Крім того, ті ж самі фотокартки є і в експертизі № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, але вони вже перефразовані. Крім того, на другій експертизі об'єктом дослідження являється фрагмент відеозапису в період з 02:40:36 до 02:40:55, тобто не досліджує всі ті обставини, які є на відеозапису, а лише перевіряє., чи був опосередкований фізичний контакт між ОСОБА_5. та ОСОБА_1, що призвело в подальшому до протиправних дій, які ОСОБА_1 вважає необхідною обороною. Тобто, подальший хід відеозапису експертом не досліджувалось.

Згідно норм діючого законодавства КПК України зазначено чіткий перелік, коли проводиться в обов'язковому випадку експертиза і коли потрібні експертні дослідження для з'ясування тих чи інших обставин. Експерт в експертизі ім..Бокаріуса зазначив, що експертиза для дослідження даного відеозапису, не потрібний. Суд сам або особа, яка звертається, сам повинен об'єктивно, проглянувши відеозапис, проаналізувати та зробити висновки. Тобто, для цього спеціальні знання та дослідження не потрібні. Лише потрібно визначити, чи оригінал це відеозапису, чи не було монтажу. Дана експертиза проведена під час досудового розслідування, була предметом дослідження судами всіх інстанцій, знаходиться на а.с. 151 т.1.

Також судом було досліджено протокол перегляду відеозапису /т.2 а.с. 26-34/, тобто суд бачив цей відеозапис та він не є новою для суду обставиною. Це підтверджує той факт, що ця експертиза не є обставиною, яка не була відома суду під час розгляду справи. Тим паче, суд, приймаючи рішення, повинен дослідити всі докази, надані заявником, безпосередньо, об'єктивно.

Цим відеозаписом підтверджується вина ОСОБА_1. Крім того, заява ОСОБА_1 про необхідну оборону, досліджувалась судом першої інстанції, висновок зроблено у вироку першої інстанції.

Вважає, що судове засідання проведено необ*єктивно, оскільки перевірити доводи, надані ОСОБА_1, неможливо.

Просить суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, за безпідставністю, оскільки нововиявлених обставин, передбачених КПК України, немає. Вирок залишити в силі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд перейшов до дослідження наданих стороною заявника матеріалів експертиз № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса та № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, а також досліджував матеріали кримінальної справи, наданих засудженим в копіях.

Із пояснень прокурора можна зрозуміти, що висновки вищезазначених експертиз не є нововиявленими обставинами. Але суд, оголосивши та дослідивши висновок експертиз № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області та № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса вважає, що вони дійсно є нововиявленими обставинами, їх оцінка фактично є нововиявленими обставинами, які на досудовому слідстві не досліджувались, оцінка їм не надавалась.

Згідно ч.1, 2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за ново виявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються, зокрема, обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно ч.1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Ці підстави перевірені судом і є обґрунтованими.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 459 КПК України суд вважає, що іншими нововиявленими обставинами можуть різного виду висновки експертних установ, пояснення свідків та інше, а думка прокурора, що висновок експерта не може бути нововиявленими обставинами, не відповідає нормам права і самій суті поняття перегляду матеріалів судового слідства.

Жодного разу засуджений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, не визнавав на всіх стадіях судового та досудового слідства.

Так, у вироку Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року зазначено, що "… Тогда подсудимый ОСОБА_6, грубо нарушая обшественный порядок, действуя по мотивам явного неуважения к обшеству, с особой дерзостью, схватил правой рукой ОСОБА_5 за нос и стал тянуть к себе, причинив последней физическую боль..."

Однак, доказом відсутності кримінального правопорушення з боку засудженого ОСОБА_1 відносно потерпілої ОСОБА_5 є те, що висновком експертизи № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, вказано відсутність фізичного контакту між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в період часу з 02:40:36 до 02:40:39.

Ленінський районний суд м.Луганська в основу вироку від 19 січня 2012 року поклав факти, які матеріалами досудового слідства спростовуються висновками експертиз № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 60 від 06.11.2014 року науково-дослідного експертно-криміналістичного центру і є домислом органу досудового слідства, які підтверджуються лише на підставі пояснень потерпілої, свідків /висновок експертизи даний факт спростовує/.

Якщо брати до уваги, суд першої інстанції не довів, що з 02:39 і в подальшому питання контакту ОСОБА_1 з ОСОБА_5 не було.

Тобто Ленінський районний суд м.Луганська не міг інкримінувати ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.3 ст. 296 КК України, не описуючи фактичні обставини справи.

Крім того, в судовому засіданні підтверджується факт відсутності умислу з боку засудженого ОСОБА_1 та протиправної дії стосовно потерпілої ОСОБА_5 /іншого судом не встановлено/.

Відповідно до ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення су користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Таким чином, зазначені в заяві засудженим ОСОБА_1 нововиявлені обставини, встановлені експертними дослідженнями відеозаписів камер відеоспостереження клубу «Баккара» м.Луганська, зробленими 04.07.2011 року, разом із іншими матеріалами кримінальної справи у своїй сукупності, переконливо доводять, що застосовуючи силу до ОСОБА_5, а також осіб, які намагались перешкодити затриманню ОСОБА_5, ОСОБА_1 перебував у стані необхідної оборони, а також затримував ОСОБА_5 як особу, що вчинила протиправні дії відносно нього.

Відтак, діяння ОСОБА_1 підпадають під дію статей 36 та 38 КК України і не містять складу інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, яке пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, а висновки суду, викладені у вироку Ленінського районного суду м.Луганська, не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочину, передбаченого ч. З ст. 296 КК України, спростовується в судовому засіданні висновками експертиз експертизи № 8326 від 11.08.2014 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса та № 60 від 06.11.2014 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області, суд вважає за необхідне скасувати обвинувальний вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року та виправдати засудженого ОСОБА_1, визнавши його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.. 296 ч.3 КК України, так як його провина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370. 373-374, 459, 461, 467 КПК України

Засудив:

Вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 19 січня 2012 року у кримінальній справі № 1-1201/2011, згідно якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 296 ч.3 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання, якщо він протягом випробувального терміну - двох років - не вчинить нового злочину - скасувати.

Виправдати ОСОБА_1 та визнати його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.. 296 ч.3 КК України.

Провадження по кримінальній справі за обвинуваченям ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК Українизакрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, в зв'язку з відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.