Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2019 року у справі №200/7261/13
Ухвала ВП ВС від 01.01.2020 року у справі №200/7261/13

УХВАЛА

2 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 200/7261/13

Провадження № 14-733звц19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

7 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 3 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом. Посилаючись на зазначену підставу, просив передати справу до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року заяву передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами, заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 6 грудня 2018 року у справі "Аграчова та інші проти України", до якої було залучено заяву № 3058/18 "Заїченко проти України".

Під час перевірки зазначеної заяви відповідно до статті 426, частини 2 статті 427 ЦПК України судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

1) Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2011 року, ухваленим у справі № 200/7261/13 за позовом ОСОБА_1 до Держави України про відшкодування шкоди, стягнуто з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 17 500,00 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 27 вересня 2012 року.

2) Оскільки рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2011 року виконано не було, у 2012 році ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю відповідачів.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 20 000 грн завданої моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 квітня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року залишено без змін. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи з тих підстав, що вона містить виключну правову проблему, на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.

3) У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України у зв'язку з невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13, яким визнано наявність боргу за попереднім рішенням суду у розмірі 17 500 грн та стягненуто на його користь 20 000 грн. Просив суд зобов'язати керівника Державної казначейської служби України виконати зазначене судове рішення.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, провадження у справі за цією скаргою закрито у зв'язку із тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати, посилаючись на те, що судами порушено правила предметної юрисдикції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року справу передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою від 7 жовтня 2019 року справу прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

4) У 2019 році ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України у зв'язку з невиконанням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13. Просив суд зобов'язати керівника Державної казначейської служби України виконати зазначене судове рішення.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року, скаргу задоволено. Зобов'язано керівника Державної казначейської служби України виконати рішення Бабушкінського районного суду м.

Дніпропетровська від 20 березня 2013 року у справі № 200/7261/13.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 200/7261/13.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою відмовлено.

Касаційний розгляд справи за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року не завершено.

7 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із цією заявою про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року, якою відкрито касаційне провадження у справі № 200/7261/13 за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 9 жовтня 2019 року.

Підстави для перегляду ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами (пункт 2 частини 3 статті 423 ЦПК України), заявник обґрунтовує наявністю рішення ЄСПЛ від 6 грудня 2018 року у справі "Аграчова та інші проти України", до якої було залучено заяву № 3058/18 "Заїченко проти України".

Відповідно до пункт 2 частини 3 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами. Підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

Згідно з інформацією, розміщеною в системі "Законодавство України" на офіційному вебсайті Верховної Ради України, 6 грудня 2018 року ЄСПЛ ухвалено рішення у справі "Аграчова та інші проти України". Цим рішенням об'єднано заяви, подані у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України. Згідно із цим додатком до переліку заяв зі скаргами за пунктом 1статті 6 та статтею 13Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту) включено заяву ОСОБА_1 від 29 грудня 2017 року № 5830/18. Постановлено, що упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам визначені у рішенні ЄСПЛ суми, присуджені в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат, зокрема, ОСОБА_1 - 1200 євро.

Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали таких недоліків. У заяві необхідно обґрунтувати вимоги про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року за виключними обставинами з посиланням на відповідні докази, що підтверджують наявність таких обставин у цій справі; зазначити дату коли заявникові стало відомо про набуття рішенням ЄСПЛстатусу остаточного; надати докази, що підтверджують наявність виключних обставин для перегляду саме ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року; надати клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні заявника.

Крім того, в ухвалі вказано, що в разі пропуску строку, встановленого пунктом 5 частини 1 статті 424 ЦПК України, заявнику необхідно надати відповідне клопотання, передбачене пунктом 6 частини 3 статті 426 ЦПК України, із зазначенням причин його пропуску відповідно до пунктом 6 частини 3 статті 426 ЦПК України.

Зазначену ухвалу 27 грудня 2019 року надіслано рекомендованим листом із повідомленням на поштову адресу, вказану в заяві ОСОБА_1, яке згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, надійшло до відповідного поштового відділення 30 грудня 2019 року.

2 січня 2020 року ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

6 лютого 2020 року поштове відправлення повернуто до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

17 лютого 2020 року ухвалу судді Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2019 року повторно надіслано на поштову адресу, зазначену в заяві ОСОБА_1, рекомендованим листом із повідомленням, яке згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Укрпошти, надійшло до відповідного поштового відділення 19 лютого 2020 року.

23 березня 2020 року поштове відправлення повернуто до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 6 , 11 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином повернення рекомендованих листів з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не може свідчити про вручення судового рішення.

Разом із тим, звернення та запити ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду, здійснені шляхом надсилання листів на офіційну електронну адресу суду, свідчать про обізнаність заявника з наявністю та змістом ухвали судді Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2019 року.

Так, 30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду через електронну форму звернення громадян, у якій повідомив про те, що дізнався про цю ухвалу 30 січня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень та просив поновити строк для усунення недоліків заяви.

Це звернення розглянуто 3 лютого 2020 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян" уповноваженим управлінням Великої Палати Верховного Суду та надано відповідь ОСОБА_1 на вказану ним у зверненні електронну адресу.

Повідомлено заявника про направлення на його поштову адресу зазначеної ухвали та про перебування відправлення, яке очікує отримання ОСОБА_1, у відповідному поштовому відділенні. Крім того, у відповіді зауважено, що за змістом вимог ЦПК України заяви (клопотання, скарги тощо) в судових справах мають бути підписані заявником (його представником) або надіслані електронною поштою з використанням власного електронного цифрового підпису.

4 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду шляхом надсилання на офіційну електронну адресу суду запиту на отримання публічної інформації.

10 лютого 2020 року уповноваженим управлінням Великої Палати Верховного Суду надано відповідь ОСОБА_1 на цей запит на вказану ним у зверненні електронну адресу. Повторно повідомлено заявника про направлення на його поштову адресу зазначеної ухвали та процесуальні наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Зазначені обставини свідчать про поінформованість ОСОБА_1 про наявність та зміст ухвали судді Великої Палати Верховного Суду від 27 грудня 2019 року, яку було двічі надіслано рекомендованим листом із повідомленням на вказану ним адресу, а також щодо процесуальних наслідків невиконання її вимог.

Заяв щодо надсилання копій судових рішень на офіційну електронну адресу особи або щодо обставин, які об'єктивно перешкоджають ОСОБА_1 отримати їх копії в паперовій формі, надіслані відповідно до вимог ЦПК України, від заявника не надходило.

Проте станом на 2 квітня 2020 року вимог, викладених у зазначеній ухвалі, заявник не виконав, недоліків заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами не усунув.

Відповідно до частини 3 статті 427 ЦПК України, до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених частини 3 статті 427 ЦПК України, застосовуються положення частини 3 статті 427 ЦПК України, згідно із частиною третьою якої заява вважається неподаною і повертається заявникові, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, установлений судом.

Частиною 5 статті 185 ЦПК України встановлено, що заява та додані до неї документи підлягають поверненню не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на зазначені обставини заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 рокувважається неподаною і повертається заявнику.

Ураховуючи викладене та керуючись частинами 3 , 5 статті 185, частиною 3 статті 427 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 26 листопада 2019 року - вважати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков Т. О.

Анцупова О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна В. С. Князєв В. В. Британчук Л. І. Рогач Ю. Л. Власов О. М. Ситнік М. І. Гриців О. С. Ткачук Д. А. Гудима В. Ю. Уркевич В. І. Данішевська О. Г. Яновська Ж. М. Єленіна