Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.12.2020 року у справі №309/1801/17

Ухвала

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 309/1801/17

провадження № 61-19134ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ "ОТП Банк", ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, у якому просив: визнати недійсним кредитний договір № ML-800/046/2008 з моменту його укладення; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до кредитного договору № ML-800/046/2008.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач ввів в оману позивача шляхом надання йому недостовірної і двозначної інформації, яка відображена у сукупній вартості кредиту стосовно: відсоткової ставки; терміну кредитування; валюти кредитування; вартості супутніх послуг за обслуговування кредиту таких як страхування, комісія, послуги нотаріуса; невірно визначена сума абсолютного подорожчання кредиту; невірно визначена загальна сума страхових платежів; невірно визначений розмір кредиту на момент його видачі.

Рішенням Хустського районного суду від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3 кредитного договору №МL-803/046/2008 від 22 липня 2008 року, укладеного між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 та пункт 1.4 частини № 2 кредитного договору № МL-803/046/2008 від 22 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, у частині відсоткової ставки за кредитом. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року рішення Хустського районного суду від 19 листопада 2019 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 19 грудня 2020 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

У відповідності до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Разом з цим, Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно з якими державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Касаційна скарга та додані матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність цієї справи, ураховуючи положення пунктів 2, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України, незмінність судової практики у цій категорії справ, крім того, вказана справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Заявником реалізовано своє право на апеляційний перегляд цієї справи.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 260 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов