Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.03.2021 року у справі №530/908/20

Ухвала

26 березня 2021 року

м. Київ

справа № 530/908/20

провадження № 61-4524ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" 14 513,96 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та стягнути судовий збір.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються АТ "Полтавагаз" по об'єкту розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

11 травня 2019 року в приміщенні споживача природнього газу за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника Самгаз G-4 № 5937135, що підтверджується проведеною експертизою ЗВТ та складеним актом про порушення.

16 липня 2019 року за результатами розгляду акта про порушення № 16/19 від 09 липня 2019 року позивачем проведено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в розмірі 14 513,96 грн. Станом на час звернення до суду відповідачем заборгованість не погашена, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року у задоволенні позову - відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" - залишено без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року - залишено без змін.

17 березня 2021 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у вказаній справі, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Частиною 9 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Ціна позову у даній справі становить 14 513,96 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100=227 000 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню: якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для касаційного перегляду судових рішень, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі "Zubac v.

Croatia" (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький