Ухвала

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 6-122/333/13

провадження № 61-24153св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Резуненко М. А.,

боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

заінтересована особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: Дралла І. Г., Білоусової В. В., Іващенко В. В., від 12 вересня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в особі головного державного виконавця Резуненко М. А. (далі - Відділ), звернувся до суду з поданнями про визначення частки майна ОСОБА_2 у спільному майні подружжя визнавши за останнім право власності на Ѕ частку такого майна, про виділ в натурі частки ОСОБА_2 з майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, для звернення стягнення на зазначену частку.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі судді Масалигіної Н. С. від 31 липня 2013 року у задоволенні подання Відділу відмовлено за необгрунтованістю.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 липня 2013 року скасовано та постановлено нову, якою подання Відділу задоволено частково. Визначено частку майна ОСОБА_2 як Ѕ частку у спільному сумісному майні з ОСОБА_1, а саме: у нежилих приміщеннях літ. "С" площею 73,8 кв. м, літ. "В ", "Д" площею 112,5 кв. м розташованих по АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_3; нежилих приміщеннях підвалу площею 91,6 кв. м розташованих у літ. "А", нежилих приміщеннях підвалу площею 92,9 кв. м, перший поверх площею 7,7 кв. м розташованих у літ. "А", нежилих приміщеннях першого поверху площею 116 кв. м розташованих у літ. "А" по АДРЕСА_3; грошових коштах у розмірі 1 500 000,00
грн. В задоволенні іншої частини подання відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року відкрито касаційне провадження у справі № 6-122/333/13 та витребувано її із Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року не виконано, оскільки справа до суду не надходила через тимчасову окупацію частини території України, що унеможливлює розгляд цієї справи судом касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У травні 2018 року зазначену касаційну скаргу передано до Верховного Суду, проте відсутність судової справи унеможливлює її розгляд касаційним судом.

Відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - ~law8~), територію Автономної Республіки Крим визначено тимчасово окупованою територією.

Враховуючи те, що територія Автономної Республіки Крим законодавчо визнана тимчасово окупованою територією України, а також зважаючи на тривалий термін ненадходження справи до суду касаційної інстанції, є підстави вважати, що судове провадження у зазначеній справі втрачене.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-24153ск18 у справі № 6-122/333/13 за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Резуненка М.

А. про визначення частки боржника у спільному майні подружжя та визнання права власності, для визначення підсудності щодо розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 рокувідмовлено у відновленні втраченого судового провадження у вказаній вище справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали справи знаходяться в Залізничному районному суді міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на тимчасово окупованій території, а матеріалів касаційного провадження, направлених Верховним Судом, недостатньо для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частин 3 , 4 статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Враховуючи неможливість відновлення втраченогосудовогопровадження, що встановлено ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року, яка набрала законної сили, Верховний Суд не має можливості здійснити перегляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року, тому відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року касаційне провадження підлягає закриттю.

При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з відмовою у відновленні втраченого судового провадження, вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.

Керуючись статтями 401 415 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 122/333/13 за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим Резуненка М. А. про визначення частки боржника у спільному майні подружжя та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 вересня 2013 року, закрити.

Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара