Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.03.2018 року у справі №750/8487/17

Ухвала

26 травня 2020 року

м. Київ

справа № 750/8487/17

провадження № 61-11223св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А.

Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Деснянського районного суду м.

Чернігова від 14 листопада 2017 року у складі судді Карапута Л. В., постанову Апеляційного суду Черніговської області від 03 січня 2018 року в складі колегії суддів Шарапової О. Л., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (далі - ПАТ "Чернігівобленерго") про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилався на те, що він звернувся до ПАТ "Чернігівобленерго" за поясненнями з приводу розбіжностей між рахунками за вересень 2014 року та жовтень 2014 року, але йому не змогли пояснити причину цих розбіжностей.

Позивач зазначає, що у порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідач з запізненням надав відповідь на його звернення від 09 грудня 2014 року, не мотивовано не надав йому відповіді на звернення від 16 грудня 2014 року, відповідач припинив електропостачання до його будинку і він був вимушений нести витрати на відновлення електропостачання в будинку і всі ці дії відповідача спричинили моральні страждання.

Вказує, що для відновлення електропостачання у своєму будинку він вимушений був придбати генератор електростанції вартістю 37 080 грн, бочку металеву вартістю 830 грн, лійку бензинову вартістю 80 грн, каністру металеву вартістю 615 грн, масло моторне вартістю 720 грн, бензин вартістю 3 760 грн, а всього ним було витрачено 43 085 грн.

Посилаючись на викладені обставини ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ "Чернігівобленерго" у відшкодування моральної шкоди 10 830,50 грн та у відшкодування матеріальної шкоди 43 085 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Чернігівобленерго" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5
000 грн та матеріальну шкоду в розмірі 43 085 грн, а всього на загальну суму 48

085 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Черніговської області від 03 січня 2018 року рішення місцевого суду залишено без змін.

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "Чернігівобленерго" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2017 року, постанову Апеляційного суду Черніговської області від 03 січня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

16 квітня 2020 року справа передана на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 53 915,50 грн, що станом на 01 січня 2018 року не перевищувало ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн х 100 = 176 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу закону.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Разом із тим, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформульовано правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв'язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити.

Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Чернігівобленерго" на судові рішення в малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, необхідно закрити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2017 року, постанову Апеляційного суду Черніговської області від 03 січня 2018 року закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев