Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.08.2020 року у справі №950/90/20

УХВАЛА

17 серпня 2020року

м. Київ

справа № 950/90/20

провадження № 61-12104ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з указаним позовом до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, в якому просив стягнути з останньої на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 2 500 грн.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходили з того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставин того, що незаконними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, ураховуючи той факт, що право на звернення до суду позивачем реалізовується на власний розсуд і дана обставина не є підставою для визнання факту наявності заподіяння йому моральної шкоди.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 20 січня 2020 року справа за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про відшкодування моральної шкоди призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області є відшкодування моральної шкоди, ціна позову в загальному розмірі становить 2 500 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200
грн), а тому справа № 950/90/20 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

У резолютивній частині постанови Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18 травня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 01 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов