Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.07.2018 року у справі №457/604/17

УХВАЛА

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 457/604/17

провадження № 61-38443ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування 1/4 понесених нею витрат на утримання квартири у сумі 2178,28 грн.

Позов обґрунтовано тим, що вона проживає у квартирі, співвласниками якої є: вона, відповідач, їхня дочка ОСОБА_4 та внук ОСОБА_5 Відповідач не бере участі в утриманні квартири, а вона є інвалідом І групи, тому їй важко утримувати спільне майно. Посилаючись на існування боргу у сумі 4055,09 грн з оплати за комунальні послуги, а за останні шість місяців позивачем на утримання квартири витрачено 4646,03 грн, просила суд задовольнити позов.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 частину понесених витрат на утримання квартири за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року у розмірі 250,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

13 червня 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено що з 1 січня 2018 році прожитковиймінімум на одну працездатну особу становить 1762 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 2178,28 грнвитрат на утримання квартири. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2у касаційній скарзі на виняткове значення цієї справи для відповідача з тих підстав, що оскаржуване рішення порушує його право на справедливий та неупереджений розгляд і вирішення справи з метою захисту його оспорюваних прав Верховний Суд відхиляє з тих підстав.

Відповідача зобов'язано відшкодувати 250,00 грн із витрат, пов'язаних з утриманням квартири, співвласником якої він є і цей факт не оспорює. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що вказані представником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2обставини не свідчать про виняткове значення цієї справи для відповідача, оскільки ОСОБА_1 зобов'язаний солідарно брати участь нарівні з іншими повнолітніми співвласниками у утриманні спільного майна та нести пропорційні витрати з оплати комунальних послуг.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані представником заявника рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 рокупостановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 09 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою комунальних послуг відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник