Ухвала

29 травня 2019 року

м. Київ

справа № 520/13067/17

провадження № 61-47908 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Стрільчука В. А.

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року у складі судді Бескровного Я. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі ТОВ "Кей-Колект"), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. (далі приватний нотаріус Кобелєва А. М. ) про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 09 листопада 2006 року між її сином ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі ПАТ "УкрСиббанк"), укладено договір про надання споживчого кредиту № 942-11 ДОУ1П, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 60
000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення до 09 листопада 2016 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 09 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого вони передали банку в іпотеку нерухоме майно: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В., зареєстрований за номером 4575.

11 червня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 4 та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, за умовами якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило (передало) ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за вищевказаним кредитним договором та за договором забезпечення (іпотеки), після чого 04 квітня 2016 року ТОВ "Кей-Колект" переоформило на себе право власності на спірну квартиру на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Кобелєвої А. М.

Посилаючись на те, що такі дії відповідачів є незаконними, перехід права власності здійснено з грубим порушенням вимог законодавства та умов іпотечного договору, просила визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою:

АДРЕСА_1, за ТОВ "Кей-Колект" з відкриттям розділу та присвоєнням об'єкту нерухомості нового реєстраційного номера НОМЕР_1, проведену 04 квітня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М., як державним реєстратором прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "Кей-Колект" з відкриттям розділу та присвоєнням об'єкту нерухомого майна нового реєстраційного номеру НОМЕР_1, проведену 04 квітня 2016 року приватним нотаріусом

Кобелєвою А. М., як державним реєстратором.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно пункту 2.2.1 договору іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний повідомити іпотекодавців про відступлення прав за іпотечним договором чи за кредитним договором, однак доказів такого повідомлення позивача та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відповідач не надав, так само, як і доказів того, що позивачем було отримано вимогу до спадкоємців померлого ОСОБА_2 від 19листопада 2014 року на адресу Третьої одеської державної нотаріальної контори. Про смерть боржника ОСОБА_2 відповідачу ТОВ "Кей-Колект" стало відмово 13 серпня 2013 року, заяву про задоволення вимог кредитора відповідачем надіслано до нотаріальної контори 13 листопада 2014 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного статтею1281 ЦК України. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що стягнення на частину спірної квартири, яка належала померлому

ОСОБА_2, повинно відбуватися за правилами пункту 2 частини 2 статті 1282 ЦК України, а саме за позовом кредитора до суду, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від

12 квітня 2017 року у справі №6-2962цс16. Однак, всупереч зазначеному відповідач звернувся до приватного нотаріуса, як державного реєстратора, яким здійснено реєстрацію права власності за відповідачем. Ураховуючи наведене, а також те, що договір купівлі-продажу заставленого майна між ТОВ "Кей-Колект" та позивачем не укладався, у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 04 квітня 2016 року №14066626.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Кей-Колект" залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, і не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Кей-Колект", у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог або закрити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки була надіслана іпотекодавцю відповідно до вимог чинного законодавства України та посвідчувала наявність заборгованості у боржника за кредитним договором, яка є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач не надав доказів не отримання зазначеної вимоги. Проте, суди попередніх інстанції не звернули увагу на те, що у порядку цивільного судочинства, крім іншого, суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, однак предметом оскарження є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, який наділений повноваженнями суб'єкта владних повноважень, а тому цей позов підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, що підтверджується правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17 (провадження № 11-403апп18), від 13 червня 2018 року у справі № 820/2675/17 (провадження № 11-344апп18), від 04 квітня 2018 року у справі 826/9928/15 (провадження № 11-211апп18) та інші. Крім того, позов подано з порушенням правил підсудності, зокрема позивач звернувся до суду за власним місцезнаходженням, тоді як відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позов до юридичних осіб пред'являється в суд за їх місцезнаходженням відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Ураховуючи, що заявник оскаржує рішення Київського районного суду

м. Одеси від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, в тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає необхідним передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, про визнання незаконною та скасування реєстрації права власності, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик