Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2019 року у справі №607/11961/18

Ухвала

25 червня 2019 року

місто Київ

справа № 607/11961/18

провадження № 61-11576ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у цивільній справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, у задоволенні позову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовлено.

Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду Тернопільської області 13 червня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційної скаргою на зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення вимог позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2019 року - 1 921,00 грн.

Ціна позову у цій справі щодо стягнення безпідставно виплачених коштівстановить 9 512,22 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00
грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у касаційній скарзі не навело випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю. Верховний Суд таких винятків також не встановив.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані заявником рішення ухвалені у малозначній справі й не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 червня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний