Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.06.2018 року у справі №357/14114/17

Ухвала

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 357/14114/17

провадження № 61-37595ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом і просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому в користування кімнату площею 10,6 кв. м, а в користування відповідачів - кімнати площею 17,3 кв. м та 17,4 кв. м, місця загального користування: кухню, ванну кімнату, вбиральню та коридор залишити в спільному користуванні сторін, зобов'язати КП БМР ЖЕК 7 розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються у квартиру, відповідно до встановленого порядку користування квартирою та стягнути з відповідачів судовий збір.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_3 кімнату площею 10,6 кв. м, в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - кімнати площею 17,3 кв. м та 17,4 кв. м. Місця загального користування - коридор, кухню, вбиральню та ванну кімнату залишено у спільному користуванні сторін. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1 600 грн, по 800 грн з кожного.

24 травня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору в даній справі є визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Судові рішення судом апеляційної інстанції ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для її розгляду судом касаційної інстанції, оскільки такий розгляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Стрільчук