Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.03.2019 року у справі №206/2435/18

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 206/2435/18

провадження № 61-3749ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в справі за скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу РудкевичаЄвгена Володимировича на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Данченка Олега Миколайовича, стягувач - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є. В. звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Данченка О. М. (далі - Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області), стягувач - ОСОБА_4, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області Данченка О. М. щодо винесення постанови від 24 квітня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56255079 з примусового виконання виконавчого листа виданого 14 квітня 2018 року Самарським районним судом

м. Дніпропетровська № 206/4863/16-ц, скасувати постанову державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Данченка О. М. від 24 квітня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56255079 з примусового виконання виконавчого листа № 206/4863/16-ц виданого 14 квітня 2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська № 206/4863/16-ц.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня

2018 року в задоволенні скарги приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. відмовлено.

Вирішено стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2018 року скасовано у частині стягнення з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Є. В. на користь ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовлено.

У іншій частині ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині витрат на професійну правничу допомогу та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

У іншій частині рішення судів не оскаржується.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 , 3 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, в частині судових витрат, встановивши, що ОСОБА_4 не надано належних доказів на підтвердження оплати за надання правничої допомоги, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини 4 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, в справі за скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевича Євгена Володимировича на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області Данченко Олега Миколайовича, стягувач - ОСОБА_4, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська