Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №0523/13661/2012

Ухвала

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 0523/13661/2012

провадження № 61-35146св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П.,

учасники справи:

заявник - Комунальна лікувально-профілактична установа "Обласна клінічна психіатрична лікарня",

заінтересовані особи: орган опіки та піклування Київської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласна клінічна психіатрична лікарня" на рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2014 року в складі судді Шликова С. П. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 червня 2014 року в складі колегії суддів: Санікової О.

С., Канурної О. Д., Груіцької Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2012 року Комунальна лікувально-профілактична установа "Обласна клінічна психіатрична лікарня" (далі - КЛПУ "Обласна клінічна психіатрична лікарня") звернулася до суду із заявою про визнання особи недієздатною, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Київської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_4

Заява мотивована тим, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив лікування у КЛПУ "Обласна клінічна психіатрична лікарня" з 26 лютого до 08 квітня 2009 року з діагнозом "параноидная шизофрения, непрерывное течение" та був виписаний з відділення у задовільному стані у супроводі матері ОСОБА_4

Як стало відомо заявнику, на цей час у ОСОБА_5 мається загострення його хвороби, через свою хворобу він не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та потребує опіки.

Крім того, після проходження лікування ОСОБА_5 має право на зберігання та носіння зброї та права керування транспортними засобами, що при його захворюванні неможливо.

Посилаючись на викладене, КЛПУ "Обласна клінічна психіатрична лікарня" просила визнати ОСОБА_5 недієздатним.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2013 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Останнім рішенням Київського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2014 року у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю вимог заявника. Суд не взяв до уваги надані представником заявника копії медичних документів, які стосуються перебування ОСОБА_5 з 26 лютого до 08 квітня 2009 року на стаціонарному лікуванні та доводи представника заявника щодо надання добровільної згоди ОСОБА_5 на госпіталізацію, оскільки за цими медичними документам за клопотанням ОСОБА_5 проведена судова почеркознавча експертиза, відповідно до висновків якої записи у медичній картці № 693/70 стаціонарного хворого ОСОБА_5 виконані не ним, а іншою особою.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 червня 2014 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 29 квітня 2014 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КЛПУ "Обласна клінічна психіатрична лікарня" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду є передчасним, оскільки не були досліджені всі обставини справи.

У серпні та вересні 2015 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу відхилити, судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2014 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Київського районного суду м. Донецька.

Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2014 року не виконано в частині витребування справи з підстав розташування Київського районного суду м. Донецька на території зони проведення антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12 серпня 2014 року та розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 змінено територіальну підсудність справ Київського районного суду м. Донецька та визначено територіальну підсудність Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

У відповіді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2016 року № 01-06/928/2016 зазначено про неможливість надіслання справи, оскільки з Київського районного суду м. Донецька вона не надходила.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до якого судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У червні 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2018 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлено копії матеріалів касаційного провадження № 61-35146св18 у справі № 0523/13661/2012 для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

У липні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 0523/13661/2012 року.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до частини 1 статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Тлумачення частини 1 статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втраченого у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Згідно з частиною 3 , 4 статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

З урахуванням того, що судове провадження у справі відновлене тільки у частині рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, розгляд касаційної скарги неможливий, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відкрите ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2014 року касаційне провадження підлягає закриттю.

Зазначене узгоджується з ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18).

При цьому учасникам справи роз'яснюється, що у зв'язку з неможливістю відновити втрачене судове провадження у повному обсязі вони не позбавлені можливості повторно звернутися до суду першої інстанції у загальному порядку.

У лютому та у квітні 2019 року від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшли клопотання про закриття касаційного провадження з підстав, передбачених статтями 43, 255, 410 ЦПК України.

У зв'язку із закриттям касаційного провадження у прийнятті клопотань слід відмовити й повернути їх заявникові.

Керуючись статтями 401, 415, 494 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 0523/13661/2012 за заявою Комунальної лікувально-профілактичної установи "Обласна клінічна психіатрична лікарня", за участю заінтересованих осіб: органу опіки та піклування Київської районної у м.

Донецьку ради, ОСОБА_4, про визнання особи недієздатною закрити.

Роз'яснити учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

А. О. Лесько

С. П. Штелик