Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.05.2020 року у справі №2-847/10

Ухвала

Іменем України

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 2-847/10

провадження № 61-13933ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Шевченко М. С.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною скаргою, в якій просив визнати незаконними та скасувати постанову начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - Автозаводський ВДВС

м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області) Шевченко М. С. від 06 лютого

2019 року про скасування постанови державного виконавця від 29 вересня

2017 року про повернення стягувачу без виконання виконавчого листа № 2-847 та постанову державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ

в Полтавській області від 06 лютого 2019 року про відновлення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-847, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука 06 травня 2010 року про стягнення

з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк")заборгованості в розмірі 2 752 782,16 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області

від 10 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області Шевченко М. С. відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю в діях начальника ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавський області Шевченко М. С. порушень чинного законодавства та, відповідно, порушень законних прав і інтересів боржника ОСОБА_1 під час вирішення питання про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 серпня 2020 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення скарги

в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам закону, оскаржені рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що 29 вересня 2017 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавський області Єпіфанової І. В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу,

а саме виконавчого листа №2-847 виданого 06 травня 2010 року Автозаводським районним судом м. Кременчука, з підстав відмови стягувача Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (далі - ПАТ "Дельта банк") залишити за собою майно боржника не реалізоване під час примусового виконання.

У зв'язку з надходженням скарги від ПАТ "Дельта Банк" щодо не отримання виконавчого листа № 2-847, виданого 06 травня 2010 року, начальником Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавський областібуло проведено перевірку законності виконавчого провадження, за результатами якої виявлено порушення державним виконавцем Автозаводського ВДВС

м. Кременчука ГТУЮ в Полтавський областіЄпіфановою І. В. вимог чинного законодавства, а саме: статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого листа не були направлені банку рекомендованим поштовим відправленням.

За наслідками зазначеної перевірки начальником Автозаводського ВДВС

м. Кременчука ГТУЮ в Полтавський областівинесено постанови від 06 лютого 2019 року про скасування постанови державного виконавця від 29 вересня

2017 року про повернення стягувачу без виконання виконавчого листа № 2-847 та про відновлення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-847, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука 06 травня

2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованості в розмірі 2 752 782,16 грн.

За змістом статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що "преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність

і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає

в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта".

Суди встановили, що неправомірність дій державного виконавця Єпіфанової І. В. по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу

ПАТ "Дельта банк" не у спосіб, визначений положеннями Закону України "Про виконавче провадження", встановлено ухвалою Автозаводського районного суду м.

Кременчука від 14 листопада 2019 року, висновки якого повністю узгоджуються

з результатами перевірки начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ

в Полтавський області Шевченко М. С.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо безпідставності посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений

у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17, оскільки правовідносини в наведеній справі та у справі, що переглядається, не є подібними.

У частині 4 статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE

v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду

м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 рокуу справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Шевченко М. С.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат