Ухвала

16 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 759/10401/15-ц

провадження № 61-11939ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" (далі - ТОВ "Ред Ноуз"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року позовні вимоги ПАТ "ПУМБ" задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Ред Ноуз" та ОСОБА_1 на користь

ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором № 52-09/КР-SEL, укладеним 04 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ЗАТ "ПУМБ ") та ТОВ "Ред Ноуз", у розмірі 5 657 429,43
грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі

3 582 039,23 грн, заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом у розмірі 945 462,65 грн, заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань у розмірі 1 129 927,55 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ТОВ "Ред Ноуз" задоволено частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року змінено в частині визначення розміру грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідачів на користь ПАТ "ПУМБ", резолютивну частину рішення викладено у новій редакції.

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Ред Ноуз" та ОСОБА_1 на користь

АТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором № 52-09/КР-SEL, укладеним 04 квітня 2008 року між ЗАТ "ПУМБ" та ТОВ "Ред Ноуз", у розмірі 4 355 660,24 грн, з яких: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 3 582 039,23 грн; заборгованість за непогашеними процентами за користування кредитом у розмірі 578
426,29 грн; заборгованість за сумою пені за порушення боргових зобов'язань у розмірі 195 194,72 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Ред Ноуз" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 03 вересня 2021 року для подання до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначення поважних причин пропуску строку та надання доказів на їх підтвердження.

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Ред Ноуз" про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник отримав

22 червня 2021 року, що підтверджується супровідним листом апеляційного суду про направлення електронної копії постанови апеляційного суду на електронну пошту представника заявника.

Відповідно до частини 1 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником є поважними, підтверджені належними доказами, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження поновленню.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого

2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 761/20302/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, а саме не урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц, від 26 червня 2018 року у справі № 761/20302/17, від

23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц, оскільки фактичні обставини у наведених справах та справі, яка переглядається, є різними, а тому суди попередніх інстанцій не припустилися порушень норм матеріального та процесуального права не застосувавши їх.

Так, у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц викладений правовий висновок щодо застосування частини 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України), зокрема застосування наслідків спливу річного строку на апеляційне оскарження.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 761/20302/17 викладений правовий висновок щодо визначення інстанційної юрисдикції справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13-ц викладений правовий висновок щодо доказів, які підтверджують факт переходу прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки до нового кредитора.

Верховний Суд зауважує, що посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду із загальних питань правозастосування (застосування положень статті 3 ЦПК України) не може свідчити про подібність правовідносин у справі, та як наслідок обов'язок суду ураховувати висновки щодо застосування норм права у зазначених постановах Верховного Суду.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник також посилається на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 904/2530/18, постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 2/2218/3845/11 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України), та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга у зазначеній частині подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини 7 статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

До касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Відповідно до частини 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною 1 статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови).

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Клопотання заявника не містить обґрунтованих доводів та підстав для висновку про необхідність зупинення виконання (дії) рішення Святошинського районного суду м.

Києва від 15 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року до закінчення касаційного перегляду справи, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва

від 15 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до Товариства

з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною

скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року цивільна справа № 759/10401/15-ц витребувана з Святошинського районного суду м. Києваза касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду

м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду

від 26 квітня 2021 року необхідності у її витребуванні немає.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" про зупинення дії та виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року до закінчення касаційного перегляду справи відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 жовтня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак