Ухвала

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 161/19912/17

провадження № 61-47304ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 605 025 грн.

ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про забезпечення судових витрат відповідача шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Клопотання мотивоване тим, що позов С. В. має ознаки завідомо безпідставного та ознаки зловживання правом на позов. Крім того вказує, що позивач не має жодного майна на території України, а також зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місця знаходження на території України.

На підставі вищевказаного ОСОБА_2 просила суд задовольнити клопотання на підставі частини 4 статті 135 ЦПК України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2018 року клопотання ОСОБА_2 про забезпечення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.

Зобов'язано позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Луцького міськрайонного суду Волинської області, - протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду, - грошову суму для забезпечення відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом цивільної справи № 161/19912/17 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, - у розмірі 50 000 грн та надати відповідні докази суду.

Роз'яснено позивачу, що згідно з частиною 6 статті 135 ЦПК України, у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини 6 статті 135 ЦПК України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року клопотання ОСОБА_2 задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач у визначений судом строк не виконав вимоги ухвали суду від 24 липня 2018 року, зокрема, не вніс на депозитний рахунок суду кошти для забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі

з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також

у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 липня 2018 року зобов'язано позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Луцького міськрайонного суду Волинської області, - протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду, - грошову суму для забезпечення відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом цивільної справи № 161/19912/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 605 025 грн грошових коштів, - у розмірі 50 000 грн та надати відповідні докази суду.

Ухвалу суду представник позивача отримав 24 липня 2018 року, що підтверджується письмовою розпискою. Проте, у встановлений судом строк вимоги ухвали суду від 24 липня 2018 року не виконані, докази внесення на депозитний рахунок суду коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу позивачем у даній справі суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові (частина 4 статті 135 ЦПК України).

Частиною 6 статті 135 ЦПК України передбачено, що у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач у визначений судом строк не виконав вимоги ухвали суду від 24 липня 2018 року, зокрема, не вніс на депозитний рахунок суду кошти для забезпечення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, що є підставою для залишення його без розгляду відповідно до частини 6 статті 135 ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Встановивши, що на здійснення витрат адвокатом Войтом Ю. П. суду було надано наступні документи: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, договір про надання правничої допомоги від 30 січня

2018 року; квитанція до прибуткового касового ордера від 30 січня

2018 року про отримання адвокатом плати у розмірі 50 000 грн, та врахувавши, що від позивача та його представника не надходило до суду жодних клопотань ти заяв щодо зменшення або розтруски виплати щодо забезпечення витрат на правничу допомогу, суди дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Разом з тим, частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних

сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 рокувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк