Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.07.2019 року у справі №466/1483/19

Ухвала

Іменем України

19 липня 2019 року

м. Київ

справа № 466/1483/19

провадження №61-12888ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.

розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року заяву ГУ ПФУ у Львівській області повернуто.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області відмовлено.

У липні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Львівській області.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ у Львівській області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і відправити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення статті 4 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про судовий збір", статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки судом першої інстанції не враховано те, що ГУ ПФУ у Львівській області не мало можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал суду першої інстанції, які не переглядались в апеляційному суді у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, № 29458/04, № 29465/04, § 24) вказав, що фраза "установленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті "судом, установленим законом", Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року у справі "ТОВ "Фірма Верітас" проти України" (Firma Veritas v. Ukraine, № 2217/07, § 28).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, суду необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року, адже це судове рішення не переглядалось в апеляційному порядку.

В частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частиною 4 статті 357 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відмовивши у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд виходив з того, що вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року заявник не виконав у визначений строк і не надав доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Заявником було порушено вимогу щодо дотримання строку на апеляційне оскарження і в подальшому не надано доказів, які б підтвердили поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян