Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №352/960/17

Ухвала

Іменем України

13 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 352/960/17

провадження № 61-39395ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Лесько А. О., (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення завданої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення, застосовані ухвалою Тисменицького районного суду про забезпечення позову від 09 червня 2017 року в частині накладення арешту на майно.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що у судове засідання, призначене на 24 травня 2018 року, позивач не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд виходив із відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відсутня повторна неявка позивача у судове засідання. При цьому суд апеляційної інстанції вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при скасуванні заходів забезпечення позову із посиланням на те, що ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, оскільки заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

27 червня 2018 року відповідач ОСОБА_5 оскаржив у касаційному порядку постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 відмовлено на підставі частини 5 статті 394 ЦПК України у зв'язку з тим, що касаційна скарга є необґрунтованою.

20 серпня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 направив касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду є незаконною, оскільки при її ухваленні суд неправильно тлумачив положення статей 223, 257 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

У зв'язку з визнанням наведених ОСОБА_3 причин пропуску строку на касаційне оскарження неповажними ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

16 жовтня 2018 року ОСОБА_3 вручено копію згаданої ухвали Верховного Суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

18 жовтня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10 вересня 2018 року ОСОБА_3 направив заяву про поновлення строку.

У заяві ОСОБА_3 обґрунтовував пропуск строку на касаційне оскарження тим, що у зв'язку зі станом здоров'я не брав участі у справі, копію оскаржуваної постанови апеляційного суду не отримував та через те, що він є інвалідом другої групи, не міг вчасно її оскаржити.

При цьому ОСОБА_3 посилався на те, що у період з 18 червня 2018 року до 12 липня 2018 року проходив амбулаторне лікування після перенесеного у вересні 2017 року інфаркту, а у зв'язку зі станом здоров'я, прийомом медичних препаратів, необхідністю уникнення стресів не мав можливості дізнатися про рух справи.

За змістом частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

З огляду на положення наведеної норми Закону та наведені ОСОБА_3 обставинистрок на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому наявні підстави для його поновлення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Оскаржуваною постановою апеляційного суду скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлено справу на новий розгляд до місцевого суду. Зазначена постанова набрала законної сили, вона не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, нею не вирішено питання про права, свободи, інтереси та обов'язки учасників справи, що випливають з предмету спору.

Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення завданої матеріальної шкоди розглядається судом першої інстанції.

З огляду на викладені обставини, а також те, що постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року оскаржено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування зазначеної постанови суду апеляційної інстанції.

За приписами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням того, що оскаржуваною постановою апеляційного суду про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції не закінчено розгляд справи, а апеляційний суд при її прийнятті правильно застосовував норми права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини 2 та частини 4 статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 5 , пунктом 2 частини 4 статті 394, статтею 390 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення завданої матеріальної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

С.П. Штелик