Ухвала

18 грудня 2018 року

місто Київ

справа № 350/67/15-ц

провадження № 61-14311св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: Ясенська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рожнятівського районного суду

Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року у складі судді Калиній Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року у складі колегії суддів: Вакарук В. М., Горейко М. Д., Ковалюка Я. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій сільської ради, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землекористувачами, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_3 має право на завершення приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_1, за актом відводу землі в натурі та узгодження меж від 24 грудня 1993 року, оскільки процедуру приватизації цієї ділянки розпочав її спадкодавець ОСОБА_7 ще у 1993 році. Оспорюваними рішеннями Ясенської сільської ради у неї без будь-яких передбачених законом підстав фактично вилучено належну їй частину земельної ділянки за зазначеною адресою, яка була у користуванні спадкодавця ОСОБА_7, та передана ОСОБА_4, який ніколи не був землекористувачем чи власником цієї частини земельної ділянки, внаслідок чого порушено її спадкові права та право на завершення приватизації і одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області

від 07 липня 2015 року позов задоволено частково. Судом визнано незаконною відмову ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як суміжних землекористувачів за адресою: АДРЕСА_1, погодити акт обстеження та показу меж земельної ділянки (акт визначення та погодження меж земельної ділянки) ОСОБА_3 на ділянку, площею 0,1452 га, за адресою: АДРЕСА_1. Визнано право ОСОБА_3 на завершення розпочатої ОСОБА_7 процедури приватизації земельної ділянки, площею 0,1452 га, на її ім'я за адресою: АДРЕСА_1 без погодження акта обстеження та показу меж земельної ділянки (акта визначення та погодження меж земельної ділянки) із суміжними землекористувачами, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та отримання свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку згідно з розмежуванням належної ОСОБА_7 земельної ділянки з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, встановленим актом виносу земельної ділянки та план-схемою виносу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що затверджені Ясенською сільською радою 27 грудня 1993 року. Зобов'язано Ясенську сільську раду звернутися до суду з позовом до ОСОБА_4 про знесення самовільного будівництва на АДРЕСА_1. Скасовано: рішення двадцятої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 14 грудня 2014 року про затвердження акту земельно-узгоджувальної комісії від 14 вересня 2014 року про розмежування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради від 17 травня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 0,2219 га для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 та пункт 2 рішення двадцять другої сесії шостого демократичного скликання Ясенської сільської ради "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)", яким встановлено, що межа між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проходить відповідно до акту розмежування, затвердженого рішенням двадцятої сесії шостого демократичного скликання від 14 грудня 2014 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення обґрунтовувались тим, що спірна земельна ділянка, яка була призначена для обслуговування житлового будинку, належала ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а при переході права власності на жилий будинок до ОСОБА_3 відповідно до статті 120 ЗК України перейшло і право на земельну ділянку, на якій розміщено будинковолодіння та право на подальшу приватизацію цієї землі без зміни її цільового призначення у розмірах, в яких вона була визначена попередньому землекористувачу, у якого із суміжним землекористувачем ОСОБА_4 у встановленому законом порядку було чітко визначено межу. Відмова відповідачів погодити межі земельної ділянки порушує вимоги діючого законодавства, які регламентують порядок виготовлення і погодження технічної документації, позбавляють позивача можливості приватизувати земельну ділянку і отримати документ на право власності на землю. З цих підстав є також незаконними всі оскаржувані рішення Ясенської сільської ради про встановлення інших меж між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації щодо встановлення цих меж в натурі відповідно до акту розмежування, затверджених рішенням сесії від 14 грудня 2014 року. Позовна вимога про зобов'язання Ясенської сільської ради звернутися до суду з позовом до ОСОБА_4 про знесення самовільного будівництва на АДРЕСА_1 також підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 всупереч вимозі рішення виконавчого комітету Ясенської сільської ради народних депутатів від 26 березня 1980 року № 21 не зніс старий житловий будинок на АДРЕСА_1, що призвело до істотного порушеннями будівельних норм і правил. Враховуючи те, що акт

земельно-узгоджувальної комісії від 14 вересня 2014 року про розмежування земельних ділянок позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складений без врахування того, що ОСОБА_4 після закінчення будівництва нового житлового будинку, був зобов'язаний знести старий будинок, то суди дійшли висновку про те, що прийняті на основі акта земельно-узгоджувальної комісії рішення сільської ради від 14 грудня 2014 року, від 17 травня 2015 року та

пункт 2 рішення від 17 травня 2015 року необхідно скасувати.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявник зазначив, що суд згідно із положеннями КАС України позовні вимоги ОСОБА_3 про скасування рішень Ясенської сільської ради підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року відкрито касаційне провадження, ухвалою від 30 листопада 2016 року справу призначено до судового розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просила судові рішення залишити без змін та зазначила, що посилання касаційної скарги на те, що позовні вимоги про скасування рішень сільської ради можуть бути заявлені лише в адміністративному позові є безпідставними, оскільки між сторонами існує спір про право на земельні ділянки, якими вони вже користувалися і вирішення цього спору порушує права та інтереси осіб щодо земельної ділянки, право на приватизацію якої було надано попередньому власнику будинку.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року,

далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.

За правилами частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Частиною 1 статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки у цій справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а доводи заявника відповідно до статті 403 ЦПК України є безумовною підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 350/67/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Ясенської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій сільської ради, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землекористувачами, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішень, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 травня 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді В. О. Кузнєцов

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик