Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2021 року у справі №545/2553/20
Постанова КЦС ВП від 09.02.2022 року у справі №545/2553/20

Ухвала

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 545/2553/20

провадження № 61-5364ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Косточка Сергій Олегович, на додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради, орган опіки та піклування Полтавської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд визначити постійне місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за місцем його реєстрації та проживання на АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 повернути позивачу та дочки її паспорт, медичну картку та особистий одяг (взуття, одяг, білизну).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2020 року позов задоволено. Визначено постійне місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за місцем його реєстрації та проживання на АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 належні ОСОБА_4, паспорт, медичну картку та особистий одяг.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2020 року в частині визначення постійного місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 за місцем його реєстрації та проживання на АДРЕСА_1 скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким вирішити питання судових витрат.

Додатковим рішенням Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено додаткове рішення у цій справі, яким доповнено резолютивну частину постанови Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2021 року наступними абзацами: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 420,40 грн судового збору та 8 500 грн витрат на оплату правничої допомоги; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 630,60 грн - витрат зі сплати судового збору та 7 533,32 грн - витрат на оплату правничої допомоги.

30 березня 2021 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Косточка С. О., із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її змісту вимогам статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На виконання ухвали у встановлений строк заявниця подала копію касаційної скарги.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі заявниця посилається на порушення норм процесуального права: статей 76, 81, 137, 141 ЦПК України та неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Косточка С. О., та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною 8 статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено частиною 8 статті 394 ЦПК України.

Підставою відкриття касаційного провадження є підстава, передбачена частиною 2 статті 389 ЦПК України, а саме порушення норм процесуального права: статей 76, 81, 137, 141 ЦПК України та неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Косточка Сергій Олегович, на додаткове рішення Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2021 року.

Витребувати із Полтавського районного суду Полтавської області цивільну справу № 545/2553/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної в м. Полтаві ради, орган опіки та піклування Полтавської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та витребування майна.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до12 липня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник