Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2018 року у справі №233/4682/17

Ухвала

19 червня 2018 року

м. Київ

справа № 233/4682/17

провадження № 61-36456ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду, з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування боргу в розмірі 1 586,54 грн, нарахований міським комунальним підприємством "Комунтранс" Костянтинівської міської ради, за комунальні послуги з вивезення побутових відходів, зобов'язання міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради припинити нарахування за комунальні послуги з вивезення побутових відходів та відшкодування завданої шкоди в розмірі 15 857,25 грн та моральної шкоди в

розмірі 1,00 грн.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від

28 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради про захист прав споживачів задоволено частково.

Зобов'язано міське комунальне підприємство "Комунтранс" Костянтинівської міської ради зробити перерахунок заборгованості за ненаданні послуги з вивезення твердих побутових відходів ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2004 року по 31 жовтня 2017 року та за ненадані в повному обсязі послуги з вивезення твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 31 листопада 2017 року.

Зобов'язано міське комунальне підприємство "Комунтранс" Костянтинівської міської ради відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1,00 грн.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради" щодо припинення нарахування плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів та відшкодування збитків в розмірі 15 857,25 грн відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 12 квітня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від

28 грудня 2017 року в частині відмови припинити нарахування плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів залишено без змін.

12 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову апеляційного суду Донецької області від 12 квітня

2018 року в частині залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про припинення нарахування плати за послуги з вивезення твердих побутових відходівта зобов'язати міське комунальне підприємство "Комунтранс" Костянтинівської міської ради не нараховувати плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову в даній справі є вимоги ОСОБА_1 про скасування боргу в розмірі 1 586,54 грн, нарахований міським комунальним підприємством "Комунтранс" Костянтинівської міської ради, за комунальні послуги з вивезення побутових відходів, зобов'язання міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради припинити нарахування за комунальні послуги з вивезення побутових відходів та відшкодування завданої шкоди в розмірі 15 857,25
грн та моральної шкоди в розмірі 1,00 грн.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від

19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.

Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня

2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Комунтранс" Костянтинівської міської ради про захист прав споживачів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило