Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.05.2019 року у справі №358/714/18

Ухвала

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 358/714/18-ц

провадження № 61-8934 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку

з порушенням строків виплати, відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") про відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 55 353 грн

71 коп., 29 558 грн 38 коп. - компенсації втрати частини доходів у зв'язку

з порушенням строків виплати та 40тис. грн - моральної шкоди.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 22 січня

2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року залишено без змін.

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини 3 статті 175, пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди

є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у даній справі становить 124 912 грн 09 коп. (відшкодування майнової (84 912 грн 09 коп. ) та моральної (40 тис. грн) шкоди), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом

а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях зазначені висновки, які суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2018 року провадження № 61-590св17, від 21 травня 2014 року провадження № 6-43цс14, від 14 грудня 2016 року провадження №6-788цс16, від 11 липня 2017 року провадження №21-2003а16, від 19 грудня 2011 року провадження №6-58цс11, а також має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так як вважає ухвалені судові рішення незаконними.

За змістом підпунктів а), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки ОСОБА_1 послався на судові рішення Верховного Суду України, в яких суд розглядав справу з іншими фактичними обставинами, а наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, інших мотивувань немає. У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, які відповідають незмінній судовій практиці.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Суд апеляційної інстанції дав оцінку доводам сторін. Отже, у Верховного Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх

не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services

v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подавкасаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у справі за позовом компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя: Б. І. Гулько