УХВАЛА

19 лютого 2018 року

м. Київ

Справа № 202/33292/13-ц

Провадження № 14-42цс18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н.П.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А.,

Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., РогачЛ.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

перевірила порядок передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_13 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_13, ОСОБА_14, Публічного акціонерного товариства "Акцент-банк" (далі - ПАТ "А-Банк") про стягнення заборгованості за кредитним договором і

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 червня 2008 року між ним та ОСОБА_13 укладено кредитний договір № 232588-CRED (далі - Кредитний договір) на суму 35 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом 32 % на рік на суму залишку заборгованості строком до 9 грудня 2009 року. На забезпечення виконання умов зазначеного договору у той же день між банком та ОСОБА_14 укладено договір поруки. Крім того, на забезпечення виконання боржником умов Кредитного договору в розмірі 10 000 грн 20 жовтня 2010 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ПАТ "А-Банк" укладено договір поруки. Боржник зобов'язань за Кредитним договором не виконував, у зв'язку із чим станом на 17 липня

2013 року виникла заборгованість у розмірі 96 126,71 грн, з яких 25 174,55 грн заборгованості за кредитом, 66 136,60 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 250 грн штрафу (фіксована частина), 4 565,56 грн штрафу (процентна складова).

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ КБ "Приватбанк" просило суд стягнути на свою користь із ОСОБА_13, ОСОБА_14 заборгованість за Кредитним договором у розмірі 86 126,71 грн., а з усіх відповідачів солідарно − 10 000 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від

29 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за Кредитним договором у сумі 86 126,71 грн, яка складається з 15 174,55 грн заборгованості за кредитом, 66 136,60 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 250 грн штрафу (фіксована частина), 4 565,56 грн штрафу (процентна складова). Стягнуто з ПАТ "А-Банк" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 10 000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого

2015 року заяву ОСОБА_13 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення цього ж суду від 29 жовтня 2013 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня

2015 року в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 3 грудня 2009 року з ОСОБА_13, ОСОБА_14 стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за Кредитним договором у розмірі 33 740,77 грн, а позивач не надав доказів виконання або невиконання зазначеного судового рішення.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня

2015 року скасовано та позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено частково. Стягнуто на користь ПАТ КБ "Приватбанк" з ОСОБА_13 заборгованість за Кредитним договором за період із 13 серпня по 9 грудня 2009 року в розмірі

36 098 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 25 174,60 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом - 10 924,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до

ПАТ "А-Банк" закрито.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що боржник належним чином не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому за період з 13 серпня по 9 грудня 2009 року виникла заборгованість, яку відповідачі не спростували.

Заявлені до стягнення суми заборгованості, штрафних санкцій та витрат на правову допомогу за період до 13 серпня 2009 року задоволенню не підлягають, оскільки вже були стягнуті рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 3 грудня 2009 року; законом не передбачено нарахування і стягнення процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору; позивач на вимогу суду не надав розрахунків штрафних санкцій, нарахованих банком за період після ухвалення зазначеного рішення суду. Щодо вимог до поручителя ОСОБА_14 зазначено, що ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося із цим позовом у вересні 2013 року після спливу шестимісячного строку з дня настання встановленого умовами договору строку виконання основного зобов'язання (9 грудня 2009 року), а тому кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами строку дії поруки.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ПАТ "А-Банк", апеляційний суд виходив із того, що вимоги про стягнення заборгованості, заявлені банком до юридичної особи, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

28 грудня 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд не визначився з характером спірних правовідносин, установивши, що між сторонами виникли правовідносини з виконання рішення суду, а не кредитного договору. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника і поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору і законом. Крім того, банк пред'явив вимогу до поручителя в строки, визначені законом, що виключає припинення поруки. Також ПАТ КБ "Приватбанк" зазначало, що позичальником є фізична особа, а тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

27 квітня 2016 року ОСОБА_13 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 3 грудня 2009 року вже стягнуто з ОСОБА_13, ОСОБА_14 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за Кредитним договором у розмірі 33 740,77 грн, а тому ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого та 18 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_13 відповідно, витребувано матеріали справи, а ухвалою від 9 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 6 статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині 6 статті 403 ЦПК України (частині 6 статті 403 ЦПК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 25 січня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що касаційна скарга ПАТ КБ "Приватбанк" містить доводи про порушення апеляційним судом правил суб'єктної юрисдикції.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2018 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду в межах оскарження з підстав, установлених частиною 6 статті 403 ЦПК України.

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених частини 1 статті 7 ЦПК України. Згідно із частиною тринадцятою вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частини 1 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Оскільки відповідно до частини 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, Велика Палата Верховного Суду цією ухвалою інформує учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, який відбудеться без проведення судового засідання.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 401-404, підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_13, ОСОБА_14, Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_13 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 13 березня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна О.Б.

Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська