Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.12.2018 року у справі №210/2598/18

Ухвала

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 210/2598/18

провадження № 61-47346св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року в складі судді: Сільченко В. Є., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я.

М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Кривбасзалізрудком"), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві в розмірі 60 000 грн з кожного.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Кривбасзалізрудком", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я у розмірі 60 000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У листопаді 2018 року ПАТ "Кривбасзалізрудком" через представника Колесніченко І. В. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення в частині стягнення з ПАТ "Кривбасзалізрудком" 60 000 грн та судових витрат, і в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Кривбасзалізрудком".

Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову в справі № 210/2598/18 становить 120 000 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 210/2598/18 є малозначною у силу вимог закону.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.

CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю, а тому виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року слід поновити.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 389 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 260,436 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 210/2598/18 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській областіза касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року.

Поновити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков