Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №760/18428/19

УХВАЛА

12 листопада 2020року

м. Київ

справа № 760/18428/19

провадження № 61-16491ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Герасько Ларисою Юхимівною, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві (далі - Управління ДВС ГТУЮ в м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - ГУ ДКСУ в м. Києві) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до Держави Україна в особі Управління ДВС ГТУЮ в м. Києві, ГУ ДКСУ в м. Києві, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь 100 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що постановою Солом'янського районного суду м.

Києва від 04 травня 2011 року частково задоволено його позов до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 04 травня 2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, а саме:

- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.

Києва провести перерахунок і виплату йому додаткової пенсії в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пенсії в розмірі не меншому 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період з 06 жовтня 2010 року з урахуванням фактично виплачених коштів.

На виконання зазначеної постанови видано три виконавчих листи від 14 березня 2012 року, які були направлені для примусового виконання у виконавчу службу.

Зазначена постанова тривалий час не виконувалась у зв'язку з відсутністю коштів та лише у жовтні 2018 року гроші йому були виплачені.

Зазначав, що є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до І категорії, інвалід І групи, потребує постійного лікування та оздоровлення.

Моральна шкода, завдана йому невиконанням рішення суду, виразилась у душевних стражданнях, руйнуванні його життєвих планів, проведенням необхідних витрат у зв'язку з відновленням здоров'я.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з відповідачів на свою користь 100 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оскарження ним в судовому порядку дій чи бездіяльності відповідачів, не доведено факту вчинення відповідачами протиправних дій чи бездіяльності.

У листопаді 2020 представник ОСОБА_1 - адвокат Герасько Л. Ю. звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 липня 2019 року справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДВС ГТУЮ в м. Києві, ГУ ДКСУ в м. Києві про відшкодування моральної шкоди призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління ДВС ГТУЮ в м.

Києві, ГУ ДКСУ в м. Києві є відшкодування моральної шкоди, ціна позову в загальному розмірі становить 100 тис. грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 760/18428/19 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційна скарга не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - адвокатом Герасько Л. Ю., на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - адвокатом Герасько Ларисою Юхимівною, на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов