Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 19.07.2018 року у справі №348/366/18 Ухвала КЦС ВП від 19.07.2018 року у справі №348/36...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.07.2018 року у справі №348/366/18

Ухвала

Іменем України

12 липня 2018року

м. Київ

справа № 348/366/18-ц

провадження № 61-37269ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Флоряк Д. В., від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду

Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Девляшевського В. А., Мелінишин Г. П., від 23 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, у якому просила визнати об'єктом спільної сумісної власності будинок АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на? частину зазначеного будинку та на? частину земельної ділянки за цією ж адресою, а також виділити цю частку у натурі.

ОСОБА_5 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок (кадастровий номер НОМЕР_1), які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності та заборонити йому вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна та майнових прав.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки відповідач може розпорядитися спірними житловим будинком і земельною ділянкою та відчужити їх на користь третіх осіб чи вчинити будь-які інші правочини.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області

від 01 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року, заяву ОСОБА_5 задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок (кадастровий номер НОМЕР_1), які належать ОСОБА_4 на праві приватної власності та заборони вчиняти будь-які дії з вказаним майном, направлені на його відчуження, заборонено укладати угоди стосовно нього, проводити його реєстрацію та перереєстрацію.

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду 20 червня 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, є його особистою приватною власністю на підставі договору дарування від 11 вересня 2011 року, житловий будинок також був побудований ним за власні кошти після розірвання шлюбу з позивачем, отже суди не мали підстав накладати арешт на майно, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до частини 1 , 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частини 1 , 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що предметом цього спору є поділ майна подружжя, зокрема, будинку, у якому проживає позивач разом із дітьми, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини 1 статті 159 ЦПК України у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частини 1 статті 159 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржених судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якими вирішено питання щодо застосування заходів забезпечення позову, є необґрунтованою. Правильне застосовування норм статей 149, 150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення судами.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду

Івано-Франківської області від 23 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати