Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.04.2019 року у справі №601/1218/17

Ухвала

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 601/1218/17

провадження № 61-6716ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Старопочаївська сільська рада Кременецького району Тернопільської області,

третя особа - Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року у складі суді Білосевич Г. С. та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 01 березня

2019 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Ткач О. І., Ходоровського М. В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старопочаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа - Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності за

набувальною давністю та за позовом Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області до Старопочаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання права володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою та розмежування меж між територіальними громадами та розпочато по ній повторно розгляд по суті.

Не погодившись із указаною ухвалою суду, 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року відмовлено.

29 березня 2019 рокуОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 року, в якій заявник просив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу для подальшого розгляду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 рокузалишено без руху та надано для усунення виявлених недоліків строк до 16 травня 2019 року, але не більше десяти днів із дня вручення ухвали, зокрема надати докази сплати судового збору у розмірі 384,20 грн, надати суду копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

У травні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме квитанція про сплату судового збору у розмірі 384,20 грн, а також копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Таким чином, недоліки касаційної скарги ОСОБА_1. усунуто.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 2 статті 352 ЦПК України.

Частиною 1 статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2018 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відмовляючи ОСОБА_1 у відкриті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що ухвала суду у частині щодо прийняття її "з метою остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин та для вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті" не входить до переліку, встановленого статтею 353 ЦПК України, а тому не підлягає оскарженню у апеляційному порядку.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвала Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року за своєю формою та змістом є судовим рішенням, яке скасовує постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, а тому підлягає перегляду апеляційним судом у встановленому законом порядку, є необґрунтованими і по своїй суті зводяться до суб'єктивного тлумачення заявником норм законодавства України.

Таким чином, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 01 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старопочаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, третя особа - Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності за набувальною давністю та за позовом Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області до Старопочаївської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання права володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою та розмежування меж між територіальними громадами, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик